я просто в захваті від своєї нової їбанутої слешної ідеї
ще й зі світлою темою. хто лишає світлу тему взагалі?
я лише сподіваюсь, що вони не ментолові, як більшість продукції for men
занадто сильно, занадто близько, занадто яскраво. занадто добре, якщо таке взагалі можливо.
і ті кілька хвилин, що Жан заново пригадує, як думати й говорити, теж занадто довгі, та Джеремі ніби не проти. наступні пів години Джеремі абсолютно точно за, бо нічого крім "так" з його вуст не лунає.
і так, дійсно паморочиться. і власне серце чути так, ніби воно все-таки вирвалося з грудей. і вентилятор на стелі перетворюється на химерну пляму. і язик Джеремі, що тепер злизує теплі краплі з його живота, відчувається якось... занадто.
але ні, жодних думок, лише Джеремі. Джеремі всюди. Джеремі замало. його завжди буде замало, як гірського повітря, яким неможливо насититись, яке хочеться вдихати і вдихати, аж поки не запаморочиться.
до язика Джеремі на його... на його члені, так, і Жан би здивувався, наскільки легко і правильно це відчувається, якби цієї миті був здатен бодай на якісь зв'язні думки.
знає, пам'ятає, що мусить проговорювати подумки буквально все, і старається, аж поки цілий світ не звузився до їхньої невеличкої кімнати. до м'яких губ Джеремі на його животі. до ніжних пальців Джеремі на його стегнах.
і Жан хоче, Жан дуже старається бути цієї миті звичайним, цілим, таким, як Джеремі чи будь-хто інший.
знаєте, як важко говорити із собою ("це Джеремі. його руки та його голос. з ним завжди добре і безпечно"), коли хочеться навпаки відключити розум і просто відчувати? а Жан знає.
де ніхто не торкався його, щоб зробити приємно, а не боляче; де ніхто навіть не обіймав його. і те, як тіло Джеремі нависає над ним, це зовсім не про загрозу, а про бажання бути поруч, бути разом, ділитись власним теплом. він це знає й відчуває.
тіло пам'ятає багато, і тому доводиться нагадувати собі: те, що відбувається тут і зараз, не має нічого спільного з усім, що Жан пережив раніше. в тому житті, де ніхто не дивився на нього так, як Джеремі.
я сховала від вас дещо, а в твіттері не сховала. іду виправляти
блін, чоловік, який готує борщ – це просто чудово 🥺
а ну давайте поговоримо про прекрасне, дівчатка і не тільки дівчатка, який ваш особливий сЕкРеТиК борщу?
готую. це вже коли зовсім нема чого дивитись для фону
можна вивезти людину з болота, але болото з людини...
знаєш, зважаючи на те, як виглядає Ендрю... ця все-таки схожа на Елісон, як на найменш пойобану життям