Бл.ть, нах.й я сюди прийшов?
Приїхали родичі, і життя стало в декілька разів складніше. Не встигли ми розгребти свої проблеми і документи, як навалились їхні. Я англійської не знаю, вони теж, я водити тут не вмію, і вони теж. Це все якесь емігрантське пекло. Плюс відчуття провини що я маю допомогти…
Плакати протягом дня теж має свої плюси. Увечері менше залишається змивати туш 🤌
Виявляється так багато можна сказати про людину, просто зайшовши в її номер. Поглянувши на речі, ліжко і ванну кімнату. Це цікаво, бути невидимкою, і мати можливість зазирнути у чийсь приватний простір ненадовго 👀
Дякую за підтримку. Та тут знаете, все красиве, на що б я не поглянула. Може щось і сфотографую 🫂💔
Як же бісить цей розрив у часі з Україною. Коли тобі дуже треба поговорити з людиною для підтримки, а вона вже спить. Виходить для душевної розмови я або іще не можу роздуплитись (бо 7 ранку), або вже пізно, бо там 1-3 ночі 😭
Нахуй мені це життя, як в тому одні страждання і 0 задоволення? Добре хоч навколо красиві краєвиди. Варто тільки заради них жити?
Сьогодні вичісала собаці ті три лапи що не встигла минулого разу. Тепер можна офіційно вважати її повністю розчесаною 🫡
Коли вже не вивозиш, і нема іншого виходу як розслабитись, інколи хочеться просто вийти у вікно. То краще трохи випити і лягти спати, ніж робити дурниці
За цей тиждень встигла собаці вичесати одну задню праву лапу 🫡 на все інше поки часу не вистачає
Всі мають право на своє «погано», і не варто порівнювати його з іншими. Кожен має право на це. Це нормально. Тримайтесь, міцно обіймаю 🫂