Влад. Крим -> Одеса -> Київ
Роблю вигляд, що не айтішник. Катаю на велі. Норміс. 🐕
👁️ 👁️
фу попив звичайної коли замість чорної і тепер відчуття ніби зупи зараз розстануть :((
у київ так давно не прилетало, що я вже перестав прокидатись як тушки летають, добром це не закінчиться.
в мене всі тату це арт до якоїсь улюбленої музики, отакий я крінж.
гарі сарай, гарі і хата
чув байки, що у програмістів може бути меньше вірогідність розвитку деменції через постійні ментальні вправи.
знов накрило кріпотою, що те що я памʼятаю 20 років назад тіки у мене в голові. прикиньте як погано спогадам, коли це 40 чи 60 років.
ще доречі жодного разу не найобувався з велу :))
навіть у контактах, насправді контакти мене багато разів спасали
ну все, тепер точно вмію їздити по дорогам без рук, проїхав оту трасу на труханові повністью без рук.
ще треба тренуватися, щоб держати баланс на маленьких швидкостях, на кочках та якщо вітер здуває.
от так, це ж фільм про американців, це так дивно натягувати інщі контексти на ці події.
Треба почати зайнятися квітами. Почну з цього бігбоя, здається віг виріс зі свого горшку від цього сумний дуже. Приймаю рекомендації.
Порекомендуйте зволожувач повітря, не за всі грощі світу. Мій ніс вже не витримує цю сухість.
Чи може якість інщі варіанти як з цю проблему вирішити.
А, та нє, в принципі такого не було, мені навіть ніхто ніколи не писав нічого, що я там їм набридаю чи щось інше.
Це суто мої відчуття, бо у блюскай наприклад написати рандомній людині прям взагалі легко.
В мене одного дивне відчуття, коли я пишу незнайомцям у інстраграмі? Соцмережа ніби взагалі не спонукає до розмов з незнаймцями, в мене постійно відчуття ніби я порушую персональний барʼєр.