Племінниця написала мені листа, у якому запитує мене, чому я захотів працювати в Україні, і просить написати відповідь. Гаразд, відправлю щось з Києва.
Знаєте, що в Японії є гаряче джерело для ніг? Ми з сімʼєю сестри мочили свої ніжки, і порівнювали розмір моєї та племінниці
Одна українка з Дніпра вийшла заміж за японця, і почала працювати у його виноробні нашого регіону. Після початку повновторгнення вони продають вино донатів, частина доходу якого йде на допомогу Україні. Поспілкувався з нею. Купив дві пляшки для друзів у Токіо.
Цей рамен коштує 760єн (183грн). Добавка локшини — 160єн (38грн).
Пообідали з друзями місцевим раменом тонкоцу, за яким я сумував давно. Бульйон лагідний, якого не буває в Токіо. Локшина дуже тонка, властива тонкоцу цього типу. Топінги: маринований імбир, чавлений сирий часник, перець і тертий кунжут.
Щось про нове обладнання ЗСУ, яке було анонсовано недавно, які переваги, важливість РЕЗ для контрнаступу і т.д. А я не слухав уважно. Тато дивився
Побачився з подругою з Маріуполя, яка евакуювалася звідти 24.02. Вона нарешті знайшла роботу, і виглядала, що трохи відновила впевненість у собі. Гуляли з фотоапаратами в Токіо. Пообіцяв подарувати їй фотоапарат Nikon F3, який я перестав використовувати.
Люди казали мені, що в Японії повідомляють про російсько-українську війну набагато рідше, ніж раніше. Я вважав, що це частково неминучий і природний процес. Але насправді ЗМІ розказують про неї немов не менше, ніж про конфлікт у Газі. Учора говорили годину про обладнання РЕБ ЗСУ.
Ходив туди з різними причинами. Мав отримати ідентифікаційний код громадянина (нова система), та оформити картку з ним, приєднатися до мед страховки, щоб ходити до лкарень під час перебування, для цього штучно мав зробити вигляд, що я ніби переїхав до міста на довго, і т.д.)
У мене теж уперше. Передав йому, що я показав цей скрін у соцмережі заради кращого майбутнього
Вечеряли сашимі, які придбали з найкращого рибного магазину нашого міста. Морський лящ, жовтохвіст і променепера. Їли з саке. Це невимовний і неможливий делікатес у нашому місті… 😭
Приїхав до батьків. Поснідав, прийняв душ, покавував. Почав вивчати справи та проблеми. З банками складно. Ще треба поїхати до їхніх відділень, яких немає в нашому місті.
Це я їду до мого рідного міста нічним авообуслм. У кожному кріслі є такий капішон, щоб по відчуттю ізолювати себе від зовнішнього світу. Цікавий винахід. Ціна квиток — 9220єн (2229₴). Тривалість — 12 годин. Це найдешевший варіант.
Токіо вже о 4. Але не можу заснути. Кажуть, що в гостелі починається безкоштовний сніданок о 5. Може поснідати й поспати, але о 10 буде вже зустріч😑
Тому це не правильно) Повторю: це фраза, ЯКУ ВЖИВАЮТЬ ТІ, які повертаються додому, а не ТИМ, які повертаються)
У комбіні взяв таку банку пива. 328єн (79₴). Гарне, фруктове, дещо грейпфрутове. Смак жаби відсутній
Рамен (тонкоцу) — 650 єн (157₴)
Ще замовив добавку локшини (150єн). Бульйон смачний, насичений, але трохи засолений, і чашу прямо засолене. Локшина чудова, тонка й має ідеально контрольовану твердість. Точно є кращі, ніж цей, але як перший, досить добрий