- gender-fluid pansexual
- pronounces: she/he/they
- love k-pop, j-rock, anime and many other things
Come from Ukraine. Live in Poltava, Ukraine 🇺🇦
DNI: homophobes, trans- and queerphobes, russians and those who support russia
Найголовніше - ми тікатимемо удвох 🥲 Я від своїх рідних та від тих обставин, в яких я застрягла, а він так само від своїх. І якщо я кажу, що в мене аб'юзивні родичі, то в нього все набагато гірше. 😥 Ми потрібні одне одному, щоб бути щасливими, вільними і незалежними та піклуватися одне про одного.
Але усьому свій час. Я не зможу втекти з першого разу назавжди. Багато є питань, які треба вирішити, щоб мене нічого не тримало на нинішньому місці. Поки що це буде така собі тестова таємна "втеча" на кілька днів. Хотілося б і на довше, але поки що, на жаль, не вийде. Та ми ще щось вирішимо на довше
Це буде всього лише перше побачення та такий-собі спільний 3-денний романтичний уік-енд (посеред тижня, пхпх) а ми вже думаємо про наступний раз, та в який би хотілося провести набагато більше часу разом. Ось таке воно - кохання та стосунки на відстані після знайомства онлайн двох їбанутих 🙌
Але усьому свій час. Я не зможу втекти з першого разу назавжди. Багато є питань, які треба вирішити, щоб мене нічого не тримало на нинішньому місці. Поки що це буде така собі тестова таємна "втеча" на кілька днів. Хотілося б і на довше, але поки що, на жаль, не вийде. Та ми ще щось вирішимо на довше
Навіть те, що я живу вже давно окремо не рятує мене, не важливо чи я живу в одному з ними місті чи в іншому. То ж мені треба не просто втекти подалі. Мені потрібно втекти до такої людини, яка стане мені новим домом. Такої, з якою я зможу назавжди стати незалежною від аб'юзивно-гіперопікаючої рідні.
Навіть те, що я живу вже давно окремо не рятує мене, не важливо чи я живу в одному з ними місті чи в іншому. То ж мені треба не просто втекти подалі. Мені потрібно втекти до такої людини, яка стане мені новим домом. Такої, з якою я зможу назавжди стати незалежною від аб'юзивно-гіперопікаючої рідні.
Навіть так: вони в будь якому разі будуть намагатися зламати мож волю чи переконати мене, що те що я люблю, роблю й хочу робити - це туфта, і от все має вписуватися тільки в їхню картину світобачення. Наче я не окрема особистість. Мені треба тікати від них подалі, інакше свободи не буде мені ніколи
Навіть так: вони в будь якому разі будуть намагатися зламати мож волю чи переконати мене, що те що я люблю, роблю й хочу робити - це туфта, і от все має вписуватися тільки в їхню картину світобачення. Наче я не окрема особистість. Мені треба тікати від них подалі, інакше свободи не буде мені ніколи
Взагалі от... в мене такі батьки, які чомусь вважають, що я їхня власність та іграшка, яка мусить грати тільки по їхнім правилам, а якщо вона вирішує щось не за їхнім планом - будуть біситися, розповідати мені яка я неправильна та додавати бруду в усе, що стосується МОЇХ бажань...
Взагалі от... в мене такі батьки, які чомусь вважають, що я їхня власність та іграшка, яка мусить грати тільки по їхнім правилам, а якщо вона вирішує щось не за їхнім планом - будуть біситися, розповідати мені яка я неправильна та додавати бруду в усе, що стосується МОЇХ бажань...
Мені треба якось пережити наступний тиждень. А тоді буде щось дуже божевільне та авантюрне, але дуже цікаве та довгоочікуване, заради чого я готова ризикнути всім 🙊 Настав час нових пригод. Життя зараз таке непередбачуване, що а чому ні якщо хочеться так? 🥴🤪 Живіть поки є можливість. Бо може не бути
😍
Nothing beats today's #WomanCrushWednesday... Because Sharon & Amy did an amazing duet together 🥳! Listen to 'The Reckoning' featuring Amy Lee, live in Amsterdam! Go to: wt.lnk.to/thereck
Хочеться простого людського хліба з маслом. От не знаю чому саме зараз, але пиздець як захотілося.
Так блять, актуалочка та ж сама, що й з твітуром: де блять кнопка редагування постів? ДЕ??? Можна якось щось в цьому напрямку якесь оновлення будь ласка? Хтонебудь, напишіть адмінам..
І важко в такій обстановці щось взагалі планувати, щось прагнути, бо ти не можеш бути впевненим 100% що все буде як тобі треба. І просто залишається тільки тішити себе ілюзорнми думками, що все буде добре та сподіватися на буквально диво.
Це настільки блять важко наввть думати про те, що от якась людина з твого життя може бути в цю мить жива і здорова, та ти не можеш передбачити, що може статися наступної миті. Тому блять єдине що залишається - це цінувати кожну хвилину, поки людина просто Є. Просто тотальний режим виживання. Пиздець
Це настільки блять важко наввть думати про те, що от якась людина з твого життя може бути в цю мить жива і здорова, та ти не можеш передбачити, що може статися наступної миті. Тому блять єдине що залишається - це цінувати кожну хвилину, поки людина просто Є. Просто тотальний режим виживання. Пиздець
Блять, а ви уявіть собі, мій дядько в Харкові, старший брат моєї мами, в день трагедії був в тому самому Епіцентрі, тільки кількома годинами раніше. Йому блять пощастило. А могло не пощастить 😥 Важко усвідомлювати те, що в Україні рідні та близькі люди весь час під загрозою небезпеки.
Блять, а ви уявіть собі, мій дядько в Харкові, старший брат моєї мами, в день трагедії був в тому самому Епіцентрі, тільки кількома годинами раніше. Йому блять пощастило. А могло не пощастить 😥 Важко усвідомлювати те, що в Україні рідні та близькі люди весь час під загрозою небезпеки.
Блять, от як думати про роботу, коли багато зиішаних почуттів та думок?
Хоча блять буває що від найменшого чиху можу розпепеживатися. Але в якомусь реальному пиздеці я прихожу в себе довго чи боюся що це мене розірве заередини ментально, і це я не тендітна квіточка. Я не всі такі "механізми" навіть контролюю. Та ж є люди, які шеймлять за це та нав'язують почуття провини
От знаєте, в мене буває врубається такий якийсь заїисний механізм у психіці, що при якихось надзвичайних і жахливих подіях мій мозок ніби не хоче приймати реальність чи це дуже важко і травмуюче, і тому я можу якийсь час взагалі бути як атрофована. А люди можуть думати, що мені похуй, але це не так
От знаєте, в мене буває врубається такий якийсь заїисний механізм у психіці, що при якихось надзвичайних і жахливих подіях мій мозок ніби не хоче приймати реальність чи це дуже важко і травмуюче, і тому я можу якийсь час взагалі бути як атрофована. А люди можуть думати, що мені похуй, але це не так
Кохання - це бачити сотні гарних людей, хтивки у стрічках соцмереж, але по-справжньому захоплюватися лише красою та тілом однієї людини та збуджуватися від хтивок тільки свого сонечка та думати тільки про нього
А мені ще треба вижити до 3 на роботі ㅠㅠ
Хелоу, ітс мі. Мій телефон більше тижня лагодили. В нього поплавило порт, почав плавитися акумулятор та материнська плата. Все замінили. І мені ще пощастило що він взагалі вижив і що не загорівся чи не бабахнув.
Для мене дуже дивними є українці, які патріоти тільки на словах, які аж ніяк не сходяться з тим, що вони роблять. Ще й коли ці ж "патріоти" говорять російською. Та чомусь до себе свої ж поняття вони застосовують якось вибірково. Типу їм можна бути "неправильними", а на всіх інших вони пиздять.
Вчора вночі в нас літали шахеди в місті і їх гучно збивали й дуже близько. Стресануло з цього трохи. Все обійшлося вдало та без шкоди, але всеодно тепер напряжніше. Поки нічого такого не було ми трохи підрозслабилися, та тепер будемо обережнішими.
Щось я не можу зосередитися на роботі. Мозок відмовляється працювать 😪
І оце мене так жахнуло, що я замість того, щоб зайти вже в перехід щоб пройтися по крамницях стою строчу ось це все, бо емоцій накопичилося море, та важко формулювати думки й це все адекватно, взагалі думати тепер і поводитися адекватно не можу, бо розпирає.🤪💓🙊
Біда ще в тому, що він закохався в мене швидше ніж я в нього. Ну інтерес при першому знайомстві був взаємний, відчувалися іскри і вся така хуйня і я відчувала, що це щось дуже дивне й неочікуване для мене та боялася. Та щось не дало мені встекти і змустло захотіти залишитися й продовжити
Звісно, я мала право враховувати свої інтереси і деякі речі з тією ж невизначеністю та різними страхами - це прояви вже моєї нездорової психіки. Та я спробувала меньше думати зайвого, зрозуміти його - й вийшло. Він тоді відкрився мені і я йому й ми зблизилися й тепер між нами щось дуже космічне💞💫❤️🔥
І це я ще з досвідом. В мого колишнього біполярний розлад, і тому я уявляла, до чого треба бути готовою, але розлади і їхні прояви в усих абсолютно різні, тому було й щось не звичне для мене й нове. Але я усвідомила все й вимкнула свій егоїзм, який в мене чогось вмикнувся невчасно й не з тим.
І це я ще з досвідом. В мого колишнього біполярний розлад, і тому я уявляла, до чого треба бути готовою, але розлади і їхні прояви в усих абсолютно різні, тому було й щось не звичне для мене й нове. Але я усвідомила все й вимкнула свій егоїзм, який в мене чогось вмикнувся невчасно й не з тим.
Я просто не хотіла до нього ставитися якось "особливо" тільки через його психічні порушення, не намагалася жаліть і т.д, немагалася ставитися як до звияйної людини. Але не врахувала, що навіть я зі своїми тривожними розладами можу не розуміть як мислить людина з тяжкими розладами. Відчуваю провину😓
Я просто не хотіла до нього ставитися якось "особливо" тільки через його психічні порушення, не намагалася жаліть і т.д, немагалася ставитися як до звияйної людини. Але не врахувала, що навіть я зі своїми тривожними розладами можу не розуміть як мислить людина з тяжкими розладами. Відчуваю провину😓
В нього є розлади особистості та/чи якісь ще тяжкі психічні розлади, недіагностовані, але з тих історій, які він розровідав й думок, якими він ділився, параноїдальними й суїцидальними, показував мені шрами від селфхарму, це все не рофл і не вигадки. Я все розуміла, але поводилася як сволота 😢
В нього є розлади особистості та/чи якісь ще тяжкі психічні розлади, недіагностовані, але з тих історій, які він розровідав й думок, якими він ділився, параноїдальними й суїцидальними, показував мені шрами від селфхарму, це все не рофл і не вигадки. Я все розуміла, але поводилася як сволота 😢
Моя помилка була в тому, що я вимагала та чекала від свого хлопця що він мислитиме та діятиме як норміс, при тому, що знала, що він не норміс. І виходить що я ще його помучила своєю невизначеністю й виїбонами. Я жахлива людина 😭 Та тепер я компенсую йому все й ніколи не ображатиму.
Моя помилка була в тому, що я вимагала та чекала від свого хлопця що він мислитиме та діятиме як норміс, при тому, що знала, що він не норміс. І виходить що я ще його помучила своєю невизначеністю й виїбонами. Я жахлива людина 😭 Та тепер я компенсую йому все й ніколи не ображатиму.
По суті я єдина людина, якій він може відкрити душу і поділитися усім таким чим не міг поділитися з іншими. А навіть якщо була така можливість, то з нього сміялися або не сприймали всерйоз. А мені дуже хочеться щоб в нього було все добре й мені не байдуже.
У нього, ясна річ, були стосунки до мене. Останній раз 11 років тому. Це сонце провело у самотності цілих 11 років (зараз йому 33). Причому самотності не тільки в понятті стосунків. В усіх людських поняттях. В нього є рідні, але такі, яким байдуже на нього й які тільки завжди всіляко ображали його.
У нього, ясна річ, були стосунки до мене. Останній раз 11 років тому. Це сонце провело у самотності цілих 11 років (зараз йому 33). Причому самотності не тільки в понятті стосунків. В усіх людських поняттях. В нього є рідні, але такі, яким байдуже на нього й які тільки завжди всіляко ображали його.
Та цей раз це щось настільки особливе, що навіть мій світ перевернуло. Тепер єдине, що мене хвилює та що я хочу - дарувати йому все найкраще, що тільки можу, і в духовному сенсі і в буквальному. Я хочу його підтримувати, радувати, пестити й робити все для нього, що він до цього не мав. Хочу і все.
Та цей раз це щось настільки особливе, що навіть мій світ перевернуло. Тепер єдине, що мене хвилює та що я хочу - дарувати йому все найкраще, що тільки можу, і в духовному сенсі і в буквальному. Я хочу його підтримувати, радувати, пестити й робити все для нього, що він до цього не мав. Хочу і все.
Це все може безглуздо виглядати для людей, які не вірять, що кохання на відстані можливе та що можна покохати одне одного навіть не бачившись зблизька. Та для мене це цілком реальне кохання. Це не перші такі мої стосунки, які починалися зі знайомства на відстані, тож я знаю про що говорю.
Це все може безглуздо виглядати для людей, які не вірять, що кохання на відстані можливе та що можна покохати одне одного навіть не бачившись зблизька. Та для мене це цілком реальне кохання. Це не перші такі мої стосунки, які починалися зі знайомства на відстані, тож я знаю про що говорю.
Він розчулив мене до глибини душі й розтопив моє серце. Важко передати словами що я відчуваю.
Він розчулив мене до глибини душі й розтопив моє серце. Важко передати словами що я відчуваю.
Мене поплавило. Не довго я витримала опиратися неминучому. Я боялася, що це станеться та що як я втрачу контроль над своїми почуттями я втрачу розум. Я відчувала, що це підкрадується, тому намагалася втекти від цього. Та тепер я кохаю всупереч усій логіці та хочу робити все, щоб він був щасливий.
Мене поплавило. Не довго я витримала опиратися неминучому. Я боялася, що це станеться та що як я втрачу контроль над своїми почуттями я втрачу розум. Я відчувала, що це підкрадується, тому намагалася втекти від цього. Та тепер я кохаю всупереч усій логіці та хочу робити все, щоб він був щасливий.
Ми надто дивні й ненормальні для цього світу й суспільства. Та один одному якраз тим ми і підходимо 💞
Це той випадок, коли ми обидва з проблемами зі стосунками, почуттями та прив'язаностями. Та обидва, хто не надто потрібні були іншим людям. А для нього я взагалі стала єдиною людиною в світі, якій він може розказати про все, що не міг розказати нікому, бо інші навряд чи б зрозуміли й підтримали.
Це той випадок, коли ми обидва з проблемами зі стосунками, почуттями та прив'язаностями. Та обидва, хто не надто потрібні були іншим людям. А для нього я взагалі стала єдиною людиною в світі, якій він може розказати про все, що не міг розказати нікому, бо інші навряд чи б зрозуміли й підтримали.
Він витримав період моєї невизначеності, вагань та пручань. За це у винагороду моє серце йому відкрилося. Ну, цікавість та симпатія мені були зрозумілі, та я боялася визнати, що це може бути щось більше й серйозніше. Я боялася, що це зробить мені боляче. Та він довірився мені, і ми зблизилися.
Я в шоці з себе. Мій шок в шоці... Але я все ж таки захотіла з ним далі бути, і походу це все серйозно. Тепер тільки питання часу коли ми зустрінемося. Але я цього хочу. Я вагалася, та пережила цілу внутрішню боротьбу, але я вирішила дати цим стосункам шанс.
І це замкнене коло. Ну можна розімкнути його, вирішивши, що реально нахуй треба ті стосунки та припинити когось шукати. Просто тому, що ну бля... щось серйозне - це складно. А чисто "на одну ніч" чи вільні стосунки теж не те. Хоча 🤔 А може це якраз мій ідеальний варіант?😃
Коли тобі погано, бо самотньо і ти намагаєшся в стосунки, та потім починаєш думати, що може й не так вже погано було на самоті, а може взагалі навіть й краще і вже не знаєш чи точно тобі потрібні взагалі якісь стосунки... бо ти ніякі вже не вивозиш.