найпоетичніший прозаїк і найпрозаїчніший поет.
амбасадор горілки Старий Житомир
козоріг йобаний.
chad FUM enjoyer
#укррайт
напевно, я завжди роблю з двома видами сосисок: копчені і ні. ще буває додаю грудинки, але на цей раз без неї
класика це типу бекон, сосиска, яйця, квасоля в томаті. допускається додавання грибів та омлету
дивлюся Доктора Хто. бачу там це
перша думка: а Доктор може домовитися, щоб цю штуку Україні передали?
це ірландський сніданок, хоча скоріш я б назвав цю страву "грузин снідає в Дубліні", адже я бахнув сюди характерні грузинські приправи: ткемалі, хмелі-сунелі, зира
це наштовхує на думки про важливість пошуку внутрішнього балансу, гармонії та спокою
я думаю я впорався
блять одного дня мене попаяє, я куплю собі небезпечну бритву і буду голитися нею
Енді Бірсак в кліпі Bleeders хотів бути схожим на Суіні Тодда, але вийшов більше схожий на Меловіна
в принципі не скажу що мені щось не подобається
там свої суворі закони, я зрозумів хд
тому вірю в нижні полиці
тобто сподіваюся? а в чому прикол, я коли через proizd беру там чітко написано, яка в мене полиця 👀
ой нє, Жерміналь мені запам'ятався як роман досить душний, того я не асоціював їх хд
це раз. а два - він сумний з інших причин, скажемо так 👀
"тільки одна не пишалась", "у лісі", "повесні", "хижо буйний вітер" та інші вірші - приклад того, що мені дуже подобається у Грінченка: тут його поетичний голос звучить дуже оригінально, сильно і проникливо. пейзажна лірика дуже потужна
і мені подобається, коли поети говорять зі мною ОТАК.
"Без хліба" цікаво зображає моральні страждання центрального героя.
"Сам собі пан" досить кумедний і дотепний
я не розповідаю багато, бо оповідання маленькі і я вам їх дуже раджу почитати самостійно!!
але звісно треба любить жанр оповідання для цього 🌚
🌸 Борис Грінченко, деякі вірші, окрім "російським лібералам" та оповідання "Каторжна", "Без хліба", "Сам собі пан"
Каторжна розблокувала спогади. я її, виявляється, читав, і прям вона дуже добре ожила в моїй пам'яті. це так приємно насправді
але самим оповіданням тільки школярів і травмувати.....
t.me/s0closee/437
трохи в себе на каналі розповідав про цікавий епізод зі знахарем 👀
у романі "Серед темної ночі" Бориса Грінченка є цікавий епізод: селяни йдуть за допомогою до знахаря, щоб той допоміг дізнатися, хто ж краде коней і куди їх діває. знахар каже, що хто він не бачить, а...
t.me
вона про моральне падіння центрального героя: як з наче звичайного парубка (не без тарганів в голові) він стає коноводом, краде коней і продає.
очевидно це я трохи спрощено описую, що там відбувалося
хоч і досить стара, але на диво динамічна, стрімка та насичена подіями. Борис Грінченко дуже класно працює з мовою героїв: прям намагається передати, як вони говорять, і це дуже колоритно.
це однозначно захоплива річ.
🌸 Борис Грінченко "Серед темної ночі"
з Нечуй-Левицьким я закінчив, тепер буду знайомитися ближче з Борисом Грінченко, бо не дарма ж вчуся в університеті його імені!!
Серед темної ночі - повість, перша з двох пов'язаних між собою творів: Серед темної ночі та Під тихими вербами
такий роман, що любить уважність до себе, то майте на увазі 👀
цілковито на боці критиків в оцінці цього твору як "якісний масліт": це правда. якісний - і дбайливо зроблений, з любов'ю до тексту.
і якщо придивитися до нього уважно, то він покаже, яким гарним його зробила пані Софія: чого варте порівняння звуку дощу зі звуком смаження цибулі!
🌸 Софія Андрухович "Фелікс Австрія"
моя улюблена книжка про лесбійське кохання 🥰🥰🥰
ні. подвійне ні: не улюблена і не про лесбійське кохання.
а про набагато більш специфічні взаємини, ніж кохання чи дружба: це стосунки служниця/хазяйка.
не скажу що це не цікаво. але і не так цікаво як здається
(та як часу немає беріть тільки "Миколу Джерю", я нікому не скажу 👀)
сам Микола Джеря - гордий персонаж, з характером, з гідністю, з таким чи не революційним вогником. людина діюча загалом. з важкою долею, з важкою.
"Микола Джеря" і "Бурлачка" заслуговують того, щоб бути прочитаними в парі, якщо вам цікаве життя українського селянства в такому ключі.
прочитано за квітень
🌸 Іван Нечуй-Левицький "Микола Джеря".
насичена подіями трохи сумна повість. присвячена, як і "Бурлачка", заробітчанам, які тікали від панів на сахарні та фабрики.
показова і інформативна в цьому плані, наскільки може бути художній твір.
я до речі геть його не запам'ятав з антології від Тичини до Жадана((
він там наче є, але пишу цей пост і починаю сумніватися...
>зрив покровів
враховуючи що я описав теоретичну ситуацію, в якій би Пивоваров не вказав зв'язок зі Шкурупієм - мені дуже цікаво, які такі покрови я зірвав (навіть в іронічному сенсі)
ну так, так, філологи та літературознавці нахуй пішли, ніхто б не здогадався, оце так зрив покровів.
пісня взагалі норм мені здавалася, але коли я поняв, що від Шкурупія там "барабан" та "вогкі долоні" - то конєшно розчарувався
Пивоваров напевно переслухав курсів про академічну доброчесність
..ну і так, ідентифікувати автора по словам "барабан" і "вогкі долоні" це навіть для філолога задачка з зірочкою
філологи і просто досвідчені читачі як раз люблять шукати "неанонсовані" цитати і відсиланки. це теж повага до автора, теж міжтекстовий зв'язок і цілком йде тіки в плюс
а коли все, що є в тексті, який "написаний на основі" - це дай бог посилання на назву, то це трошки хуйня
типу в тексті пісні Пивоварова немає ЖОДНОЇ ПОВНОЇ ЦИТАТИ З ОРИГІНАЛЬНОГО ТЕКСТУ
а ті рядки, шо є, ну, якби Пивоваров не казав, що це на основі Шкурупія - ніхто б і не здогадався :)
а чому ніхто досі не душнить на пісню "Барабан" Пивоварова?
я не хочу бути першим душнілою, але... хтось гуглив вірш Ґео Шкурупія "Барабан печалі"?)
в принципі за логікою Пивоварова цей пост теж написаний на основі цього вірша...
а чому ніхто досі не душнить на пісню "Барабан" Пивоварова?
я не хочу бути першим душнілою, але... хтось гуглив вірш Ґео Шкурупія "Барабан печалі"?)
в принципі за логікою Пивоварова цей пост теж написаний на основі цього вірша...
квітень пройшов так
на одне дерево більше, ніж в березні, чисто символічний рух, але в правильний бік продуктивності)
по квітню видно що настрій був явно на прибирання
Прометеус тіки що перевершив сам себе і запропонував мені купити курс, який я вже проходив...
він думає що за три роки я розгубив навички письменницької майстерності. ОБІДНО ВОПШЕТО