Шось, якось, не знаю...
Ну, це вже хто що переслідує)
Але б хотілось, щоб шанували своє.
На крайній випадок можна зробити комбо)
Ранкове полювання на слона(жирненьку муху, що залетіла в кабінет) пройшло успішно.
Колега вбив її лінійкою. Нам треба тепер нова лінійка, бо та розкололась😅
В сусідньому кабінеті, кожен четвер, бажаючі з офісу грають в мафію... з 17:00... хоч робочий день до 18ї.. я не дуже 🤓 але... я залишаюсь після робочого часу, бо не встигаю, а ці крики і кабацька музика примушує мене ненавидіти тих людей.
Я не заздрю, просто люблю працювати в спокої.
Та хелловін і для мене не свято. Ніколи його не святкувала (окрім шкільних часів) і не збираюсь.
Люди біжать за трендами, втрачаючи сенси... половина людей навіть не знають в чому суть цього свята.
Так, я розумію, але Івана Купала - зберігся)
Треба про це писати! Тим більше, наше свято наповнене більшим сенсом, як мені здається)
Це обряд, ще з язичницьких часів. Велесова ніч - це щось накшталт,поминального вечора, коли запалюють свічки, щоб всі душі рідних, що пішли з життя, могли провідати нас. Як своєрідне об'єднання роду. Прийнято вечеряти в сімейному колі і згадувати все хороше. Гарний період для осмислення, як на мене.
На роботі Айчари вже придумують щось на хелловін... запитують, що б я порадила.
А я б порадила робити Велесову ніч - суто українське обрядове свято, а не запозичене...Сенс той же...
Люди, ну, серйозно, це ж наша історія, а ви зі своїм хелловіном.
От нашо мені,до 11ї ночі,стояти на кухні?А я вам скажу/пожаліюсь,бо мама передала купу продуктів,а брат в дорозі їх необережно віз,вони подавились і якщо я з ними нічого не зроблю - пропадуть... а я ж хазяйка! Треба шось робить, щоб не пропало добро😮💨
Як варіант.
Але це треба поряд працювати... ще ж душ встигнути прийняти.
Важко, певне, потім повертатися допрацьовувати...
Дивуюсь,що в студію танцю ходять жінки на 15,16,17годину і не можу зрозуміти,де вони всі працюю...колега каже, що багато людей працюють до 16ї..але ж..
Почали дискут: він каже, що багато утриманок, а я - що багато працює віддалено,або мають свою справу і можуть собі дозволити такий час.
Що скажете?
Чого так багато зустрічей і спілкування? Бо, інші залишаються наодинці, щоб відпочити від людей, а я йду в люди, бо мені треба відпочити від себе.