Пес, філософ, поет, розбійник, фемініст, молодший лейтенант.
Переїхав з міста в село.
ЗСУ.
😁😁😁
Передав куті меду із сексуальністю в стрічці?))
А я ж ще навіть не почав постить побратимів, в цьому контексті😀
Відношення – ні.
Мобілізаційне, підписане головнокомандуючим – так.
Якщо 11 днів пропускаєш по хворобі, лишаєшся на друге коло.
Хлопці з сержантів, які лежали на штучній вентиляції легень, отримали 6 місяців на реабілітацію.
У нас ніхто не хотів на друге коло, тому лазили в броніках ліспми з запаленням легень і температурою 39.
Штурм ВОПа та іспит з теорії – два питання теоретичних, одне практичне.
Здають всі, з армії не виганяють)
Всім би таке розуміння, бо була історія))
Довго сиджу, по турецьки, на театральних курсах. Моя черга виходити і робити якусь двіжуху.
У гробовій тиші я піднімаюсь і йду. Коліна починають клацати, як коли хтось хрустить пальцями.
І тут, в цій тиші і напів темряві, дівчина питає:
- А що це за звук??
😃😃😃
Смішна історія.
Був у мене знайомий, лютий розбишака, любитель оргій, кінкі вечірок, речовин та імпульсивних рішень.
Спільні контакти сьогодні розповіли, що він змучився від нудьги, гайнув до кордону і ломанувся на той бік, наче лось по кукурудзі.
Його зловили прикордонники і він вже в учєбці😀
Моя частина сильно заморочилась і спрацював другий варіант. Я, та ще 3 людей потрапили до неї.
Але на інші посади, які не мають жодного стосунку до тих, на які ми подавались.
Зараз МО декларує, що для потрапляння в частину потрібно підписати контракт. На скільки мені відомо, частинам рекомендували/натякнули/донесли – контракти не підписувати. Тому у нас це не працювало.
Інший варіант – мобілізаційне розпорядження, підписане безпосередньо головнокомандуючим, генералом С.
Я писав про борг перед Україною, не перед урядом чи умовним 'колєй котлєтой'.
Не хочеться, щоб діти жили в Кієвской губєрнії.
Це ж екзистенційна двіжуха.
А держава... Я в армії людина нова, аде вже нічого особливо не чекаю, все самі)
У нас теж можна було, я купив легкі, керамічні. Запустив моду, люди собі теж почали брати, хто міг дозволити.
Але плити мали бути класом не менше штатних, перевіряли.
В армії хєрово.
Я коли мобілізувався, мій друг з ССО мені сказав – 'Армія, це залупа'.
Грубо, але дуже точно.
Погано для здоров'я, важко морально.
Але який у нас вибір..?
Я чув багато про сзч на Десні і Старому, у нас тільки один тіп пропав на день, його знайшли, пожурили і тримали 'на ланцюгу' в казармі. Він – ігроман і щось у нього там пішло не так.
Всі такі інциденти намагаються зам'яти і вирішити колективним покаранням, не передаючи вгору.
Якщо не звалив у звільнення, на вихідний, то припашуть робити пхд, рубать дрова, щось прибирать і т.д. Або йти на екскурсію)
Користуватись можна всім, але часу на це майже нема. Ну і геолокацію вимикать.
Я вирубався в 10 вечора без задніх ніг.
Вільний час намагаються мінімізувати, його дуже мало, щоб особовий склад був весь час зайнятий. Тому в армії добре курить – ти не шаришся, а щось робиш, в очах командира.
Вихідний – неділя, але ми були першим курсом з 17, який його отримав. В інших учєбках може не буть.
Все так.
Але якщо не мобілізуватись, то сильно зростає шанс бути мобілізованим в армію рф, в середній перспективі.
Там значно гірше)
Написав, як є.
В армії романтики чи особливого ставлення до добровольців немає.
Потрібно йти і бути до цього готовим, без ілюзій.
З часом мають притертись.
В мене був кіт і підкинули кошеня.
Він був не в захваті, але зараз гасають разом, морди лижуть, коли хтось приходить з полів)
Є світлі моменти в плані стрільб, такмеду, деяких практичних занять.
Загалом, армія як була совкова, так і залишилась. Системно.
Проблиски – виключно завдяки голому ентузіазму окремих людей.