📍Ірпінь
Чомусь, саме так думаю теж
Можливо, тому що зараз інтернет доступніший, ніж нам колись був. Тому, наглядні приклади більш ефективні. А нам, ніде було побачити, як банально фарбуватись наприклад і все таке
Хочеться написати «і шо» 😄 Вибачте. Насправді, так воно і є
Кожен з нас комусь точно подобається і навіть про це може не здогадуватись
Правильно) Бо якщо ти не підеш туди, то піде хтось інший і візьме щось, що ти не взяв 😄
Будь що, що ти не візьмеш, вважаючи себе не вартим того, візьме хтось інший
Та той, хто візьме за тебе, скоріш за все, буде ще менш вартий того, що ти не взяв
Дуже люблю шмат чорного хліба! Да, я б його зʼїла 😄
А порада чудова, треба запамʼятати)
Я її не знаю, я не читаю таке зазвичай, та зупинившись відчула, як людина торкнулася серця
Ахах 😄 Мені подобається, ти знаєш, це слушна думка, я так і зроблю наступного разу, атвічаю 😅
Аха 😄 Цікава історія
Так, я з вами повністю погоджуюсь, тому мене це і тригерить. Бо, мене навчили вітатись і я то роблю, бо це знак поваги або елементарної ввічливості. Зі мною можна не спілкуватись, але хоча б кліпни очима, махни рукою, головою і більшого не треба. Але але…
Так, бо я не лізу ні з порадами, ні зі своїм поглядом на це життя, завжди максимально лояльна у спілкуванні… Ой ладно, просто обідно. Але ж то моє відчуття і певно саме мої заморочки
Ображає, коли пересікаюсь з дівчиною брата та вона робить вигляд, що мене не помічає
Іду дорогою і шукаю виправдання цьому, а потім нагадую собі вкотре, що в цьому світі мені взагалі ніхто нічого не винен і пішла я в дупу
Іду собі тихенько, дихаю сосновим повітрям і думка в голові:
«потрогай дерева»
Але ж 😅, хто побаче, подумає що хворію
Іду собі тихенько, дихаю сосновим повітрям і думка в голові:
«потрогай дерева»
Але ж 😅, хто побаче, подумає, що хворію
Міша (не знаю чому, бо це імʼя викликає теплі емоції 😄)
Та я думаю, що не вгадала