Це світлина з літа, згадала як в твітері чел написав що в мене хуй видно 🫠🔫
А якщо грати в контрстрайк, то можна стати психопатом. Це мабуть бути ж 😃
От тільки тільки читала статтю як формується контрзалежність. От приблизно так: зависокі вимоги до дитини, постійна оцінка, зловживання владою. Все щоб дитина зненавиділа людей і страждала
Це прям в тему моєї історії. Це пиздець знущання. У дітей немає такого сечового міхура як у дорослої людини. Дітям складніше терпіти, а головне нахуя сука блять😡
А потім ці діти чомусь хочуть стати психологами коли виростуть
Азазазза, та ні. Але треба віддати належне, він не підставив мене цим ні разу 👌🏻
Врешті, дитячий сечовий міхур не витримує і я упісялась, стоячи в пісочниці, що було дуже гучно. Мій одногрупник Кирило промовив: кажется кто-то обоссался і мене відправили міняти колготи.
Потім він став моїм однокласником і я молилась, щоб в нього сталась амнезія і він ніколи цього не згадав
Соромне історія на 100 підписників:
Напевно, це взагалі перше переживання такого інтенсивного сорому. Значить дит садок, старша група, прогулянка. Тамара Василівна щось впевнено втирає дітям, я намагаюсь в неї відпроситися в туалет, бо хочу пісяти, вона ігнорує 3 рази.
Трохи гештальтиської мудрості з учора. Подумайте про це, коли у вас буде мігрень
Слава Богу мої підписники мене бережуть і відписуються, щоб не стало 100 і мені не довелось розповідати щось соромне. Дякую! Мене все влаштовує
Таааа, у мене до терапії теж дуже багато інтересу і енергії 🫶🏻
Пішла на першу ступінь гештальту. Хочу до 40 втілити свою дитячу мрію бути психологом.
В наступному році планую піти на другу вишку 👀
Вау, круто 👏🏻
Теж намагаюсь вводити якісь слова до вжитку, які сподобались.
Я парюсь теж. Перейшла. Але прикол в тому, що в дитинстві я суржиком спілкувалась, як і батьки.
Помітила, що ті, хто перейшов на українську набагато більше паряться за вживання русизмів, ніж ті, хто говорить українською з дитинства
Причепилася до мене поки я навприсядки сиділа і не хотіла відчеплятися, щоб їхати додому від тітоньки Сашуні 🥺
Добре, я заскрінила 😂
Це один з елементів в такому положенні - віджимання. Все ж нічого, тільки ноги відриває ппц, аж німіють
Ну я почитала ваше обурення, теж обурилася, мені треба було його реалізувати. Ви очевидна жертва дойобу звісно і правильно злитесь
Йой,ці тві/блу розборки якась жесть. Залучати третіх людей в розборки про стосунки максимально інфантильно.Але і обирати хто в тих стосунках гірший був–це теж дивно,вони обидва їх будували.Те що він «не хотів її ображати» попахує піпл плізєрством,що треба пропрацьовувати,щоб потім на тобі не їздили
Страх комунікації – це нормально, але він може зупиняти або ні. Якщо він зупиняє і це заважає, то можливо варто подосліджувати. Можливо це теж про якусь травму.
Це така відповідь з терапевтичним вайбом трошки 😁
Вчора на подкасті Костя Трембовецький озвучував цікаву філософську думку. А що, як світ через нас усвідомлює сам себе. І в цьому суть, що ми не ізольовані, а частинка всього. Як око в організмі людини, що дає можливість мозку обробити цю інфу.
Напевно в цьому і суть, хто як справляється з невизначеністю. Мене лякає ідея, що мене не буде існувати. Але навіть якщо я фантазую, що не помру, а буду в уявному світі, без свого тіла і відчуттів, то вже буду не я. Те саме з переродженням. Я не вірю в концепцію душі, як чогось окремого від мене
Та і релігія не дає, бо якщо Бог все створив, то хто створив Бога.
Така от думка мені сьогодні прийшла. Що це той, хто не боїться йти в свою травму, її досліджувати, розглядати з різних сторін, щоб потім дати можливість іншій людині подивитись на свою травму під іншим кутом.