Ви навіть не уявляєте собі на що саме здатна людина аби тільки жодного разу не побачити саму себе.
Все, на що ми тільки здатні, це все є знаряддям психологічного захисту від самопізнання.
Можна бухати, колотись, працювати 14 годин на день, можно стати монахом, психологом, гуру, професором,
Харків закидають авіабомбами і ракетами.
Треба посилити мобілізацію щоб ловити ці бомби.
Нас закидають бомбами, а ми закидаємо їх нашими тілами.
Будь-які таємниці життя можна говорити і писати відкрито бо їх просто ніхто не помітить, бо людям це не цікаво, їм це не потрібно.
В принципі все вже давно знане, написане і прожите.
Але є страх і лінь.
Страх пізнати себе справжнього і перемога Антихриста - лінь.
Так, по поведінці людини, по її поглядах на життя можна доволі точно сказати яка саме психологічна травма її мучить і від усвідомлення чого саме ця людина втікає.
Це доволі просто, треба лише уважно послухати людину пару хвилин.
Але все це марна трата часу, бо це їй не потрібно.
Чи можливо переживання щастя тут і зараз як чогось дійсного такого, що усвідомлюється як «я щасливий» або щастя можливе лише як спогад, як мить проникнення у підсвідоме власної памʼяті і бачення себе «зі сторони» без проникнення у фон, а відчуваючи лише чисте почуття СЕБЕ.
Прощення можна просити лише для себе і лише в себе.
Звичайно ж, через Бога.
в дзеркалі є для тебе апріорі іншим ніж ти сам за сприйняттям.
Неможливість - це перепустка в можливість пізнання як можливість мислити взагалі.
Людина може пізнати лише щось неможливе бо можливе, є для людини неможливим через те, що воно вже відбулось у своїй можливості бути можливим.
Людина знаходиться в просторі, який міститься в інструменті виміряння цього простору, залишаючись незнаним і там, і там.
Коли ти дивишся в дзеркало ти не бачиш (в нормі) ані самого дзеркала, ані того, що за дзеркалом, ані того, як саме ти це все бачиш і не бачиш. І навіть те, що ти бачиш в
Я прийшов до пієї ідеї пару років тому і вона досі домінує у моєму баченні того, чим я займаюсь.
Особисто я вважаю аналіз і психологію людини вцілому неможливим для здійснення.
Ідея полягає в тому, що те, що ми хочемо аналізувати лежить поза зоною досягнення того, чим ми хочемо це аналізувати.
Ну тобто ви реально знаєте як кількість людей може допомогти збити крилаті ракети, фаби, каби, Гради і все таке інше?
Серйозно?
Ну окей, але яким чином мобілізація допоможе збивати Циркони?
Так, може вони й захоплять врешті решт.
Зараз 21 століття, кількісттю людей воювати це дурість.
Потрібні ракети, бомби, літаки і дрони.
Хай навіть 5 мільйонів будуть в окопах все одно пара десятків ракет вирішить набагато більше ніж всі солдати
Люди, які вважають що психолог повинен бути «позитивним» та працювати виключно на те аби налаштовувати пацієнтів на позитив, давати їм цінні поради для «ефективного» життя і вирішення «проблем», вам психолог не потрібен, вам потрібен психіатр.
Облава на чоловіків почалася!
В Києві майже всі станції метро на вході і на виході міцно запаковані спеціалістами з бусифікації.
Нарешті почалося вільне життя в країні мрій!
Тигролови в гетсиманськрму саду.
Ну так, все логічно.
Ті, хто хотів, пішли туди ще в 2022му, інші просто бояться, руки трусяться.
Я думаю що вже нашкребли. В Києві просто шалені темпи бусифікації
Таке враження, що в армію хочуть призвати мінімум сто мільйонів чоловік.
Повістки тикають в поштову скриньку, в чек на заправці, в печиво з передбаченням, в стрічку в соцморежах, в мессенджер, в кнопку зливу унітаза і навіть всередині полуниці теж буде тобі повістка.
Вакханалія.
«В фундаментальному смислі слова мислення не є здатністю людини, а є здатністю і станом такого роду полів (поле). Ми можемо бути «в мислі», а не - «мені прийшла в голову мисль». (С)
Мераб Мамардашвілі «бесіди про мислення».
Парадоксальність психічної діяльності людини полягає в тому що вона не може дивитися на себе зі сторони і разом із тим (в тому то й парадокс) бачить лише себе зі сторони.
І саме ця умова робить можливим те, що ми не бачимо себе зі сторони.
Умовно кажучи, коли ти говориш що ти «не там», в цей момент
Все виглядає так, ніби ТЦК хоче щоб «абсолютно всі чоловіки» пішли служити в армію.
От, наприклад, якби «абсолютно всі чоловіки» вирішили б реально одноразово прийти в ТЦК то це було б набагато гірше ніж будь-який майдан, бо система впала би за один день.
Італійський страйк.
Ми називаємо думки своїми, розум своїм власним але ми його не створювали самі власноруч і не звідки не брали.
Розум був нам даний так само як і думки, і талант, і саме життя.
Виникає питання чи є ми в тому розумі, який нам був даний?
Чи є в думках взагалі щось наше?
Мабуть, ні.
Ага, от бачите як ще можна подивитися на ситуацію нелегітимності Найвеличнішого - тепер постає питання підписання мирного договору, який не може бути підписаний нелегітимною особою.
Тобто, відсутність виборів грає на руку тим, хто ні за яких умов не хоче підписання миру із росією
Про психологію, памʼять та думки.
Те, що відбулось, і те що відбудеться, цього ніколи не було і не буде, бо воно існує завжди і всюди одночасно.
Мабуть є все ж таки люди, які розуміють, що після цієї війни (якщо вона закінчиться) ти вже не зможеш жити не те що «як раніше», а в принципі.
Все, життя закінчилося.
Далі буде лише нескінченний лабіринт памʼяті.
Не вдасться викинути це все з голови і душі, не вийде.
Це назавжди
Діти будуть виховані відповідно до того, чим є дорослий, а не відповідно до того, що він верзе. (с. )
К.Г. Юнг
Щоб заасфальтована вулиця була яскраво освітлена.
батьків в повазі, в покорі, в слухняності, в шані і любові до них їх дітей свідчить про те, що батьки є самі нездатними на всі ці речі відносно самих себе, відносно своєї власної душі і її проявів.
#домашнєнасилля #діти #слухняність #повага
Жінка (мати) або чоловік (батько) здатні бити своїх дітей або принижувати їх будь-яким чином зриваючи на них свою злість, гнів і розчарування від того, зо поряд із ними вони почувають себе НІКИМ, хто не здатний ні на що в цьому житті, навіть змусити свою дитину слухати їх.
Оцей момент в потребі
це неусвідомлення своєї алко/нарко залежності, це потреба в служінні іншим, хоча, людина бачить там лише свою манію величі, жагу і жадібність до насолоди.
І так зі всім іншим: гроші, діти, машини, біржа, рибалка, ремонт, мама, тато, колишній, робота…
Говорячи просто, немає ніяких секретів психології, бо кожна людина тільки те й робить що говорить і думає про те, що є її життям і чого вона реально потребує.
Але не всі можуть слухати і чути, не всі можуть бачити і навіть говорити, не кажучи вже про розуміння сказаного.
Сіськи - це «хочу до мами»,
Доречі, з індусами то не жарт. Вони реально сюди поїдуть жити і працювати, бо в порівнянні із тим що в них там, вони вважають Україну просто раєм.
Я спілкувався якось із індійськими «заробітчанами».
Для них кара це коли їх відправляють на Гоа, 😂 бо це найбідніший регіон і там просто пекло
Та нормально, проте є онлайн-казино та цирк, серіали і веселий президент.
Хіба цього не достатньо для щастя?
Живучи в Україні якось смішно вірити в теорії змов і конспірологію, тут це основні заповіді держави.
Набагато важче повірити у здоровий глузд і нормальність.
Треба в Індії робити оптові замовлення, одразу десь мільйон робітників.
Може ще й безкоштовно пару корів дадуть.
В Україні винайдено новітній метод лікування від ігроманії - бронювання працівників онлайн-казино від мобілізації!
немає жодної цінності в особистості, індивідуальності і житті як такому.
Спʼяніння від шаленства битви, перемоги над страхом (тобто перемоги над забороною Батька), це все шлях Героя, який захоплений в полон архетипом.
Армія, як і війна - це чисто матріархальна річ, де нема ознак патріархату.
Там нема приватної власності, а по факту є рабство, там нема прав і свобод, там нема діалогу, там нема волі і права голосу, там немає «розуму» бо все вирішили за тебе.
Це глибока захопленість архетипом Великої матері, де