В мене вже за весь день починає боліти голова від тієї статті. А науковий керівник ще навіть не сідав її перечитувати зі мною. Відчуваю вийду я з кафедри нескоро і геть ніякий😢😢😢
В мене вже за весь день починає боліти голова від тієї статті. А науковий керівник ще навіть не сідав її перечитувати зі мною. Відчуваю вийду я з кафедри нескоро і геть ніякий😢😢😢
Хай він і нудотік трохи, але дякую йому за те, що постійно насідає і контролює. Бо я любитель робити все, коли дедлайни горять. А так він їх ставить на вже і робота робиться
якийсь дивний таке на кафедрі писати. мені вдома за горнятком чаю куди зручніше.
Може і зручніше, але дома я не хочу писати, я себе жалію і лягаю.відпочивати)
Ти ж наш енергозберігаючий^^
Буквально другий день спеки, яка відчувається вже і вдома, а я хочу здохнути. Голова болить і не працює, відчуваю себе желешкою на сонці
Мені все одно, де ти писатимеш треди, роби, як зручніше тобі. Головне - пиши, мені цікаво все
вже який день збираюся сісти писати, а постійно то світло вимкнуть, то курчата повибігають, то ще щось
в мене вже голова болить всі думки в ній тримати, треба виписати все, бо забуду
Іноді стільки всього хочу написати але після роботи дуже часто хочу просто мовчати та навіть писати комусь чи кудись ніхочу. Бо за цілий день зі стількома поспілкуєшся що потім вже немає сил на комунікацію.
Можна, якщо людям сподобається)
Ту, що писала, вже закінчила, але хочу її викласти вже після того, як викладу статтю до Миколайчика)
як же гидко від цієї постійно сірої погоди за вікном. голова болить, день просто ніякий.
сонечко, вийди вже нарешті, будь ласка, я скучила.
я вже писав що дуже хочу до дому і зайнятись ремонтом повісити ловець сонця і пегборд в кімнату...
ще 9 днів.
На жаль, на онлайн диктант не встигла, була завалена роботою. От тільки зараз сідаю писати вже по запису.
З Днем української писемності та мови! 💙💛
Яка ви дивна, а чому дзвоните тоді?)
Також повідомлення зручніші, бо пишеш, коли зручно, а не відриваєшся від усього терміново.
Та мені не те щоб набридли.
Я щодня тут пишу свої тренування, я читаю, я коментую.
Але щось писати - поки нема чого.
З наступного тижня я почну горіти на роботі, то появиться щось вже тут і там)
Боже, завтра буде перший день на роботі, я трохи вже починаю переживати
Ну слухайте, велику роботу лише на натхненні написати не вийде. Треба брати і робити без нього, повертатися, перечитувати і писати далі за планом, якщо є.
Так якщо третій день, то це ж вже не першим написать. Може він собі думає: я день пишу, другий пишу. А мені не пишуть. Мабуть не цікавий. А може ще мільярд всього. Хочете написать то напишіть, не хочете то не пишіть. Якось наче просто. Не знаєте чого не пише, то напишіть спитайте.
Ох я подивився рецепт щось я не хочу його робити вже, це пів дня роботи
Я просто сиджу і реву вже біля години.
Є багато причин, писати не буду.
Борюсь сама з собою, жалію себе і просто хочу кудись діти свої почуття.
у мене завтра перший день відпустки, а я вже відчуваю як не хочу повертатися до роботи за тиждень 🥲
Я люблю готувати але всі процеси навколо цього - придумати що я хочу/придумати як це зробити, закупити продуктів (в цій країні ще й зручніше закуповуватися одразу на кілька днів), потім я те вже не хочу і воно псується, ще й судки на ланч треба навіть якщо вечеряти впадло. Жах
вже дня 3 страдаю замість того щоб зробити легке завдання.. причому я ЗНАЮ шо воно легке і як його робити, але нєє я його не роблю тупо до дедлайну і курсова через теж не робиться(
тьфу ти я просто хочу дивитися аніме і малювати
Бля, ну це вже занадто для мене)) я навіть з людьми в робочих чатах ніколи не вітаюсь. Коли пишу, то одразу до діла, бо в мене робота, то один величезний робочий день та і нема часу на ці всі «прівєт, як діла», і не люблю коли мені пишуть. Але дякую завжди і всім, то рефлекторно))
Я взялася за участь у з'їзді фікрайтерів, а сама ще навіть не почала туди писати роботи ... капець, треба вже починати чи що