Настрій якийсь дуже ліричний, тому тут буде коротка історія про карму і злопам'ятність.
Сьогодні я відчула як ніколи геніальність ось цього "якщо довго сидіти на березі і дивитися на воду, можна побачити, як течія несе труп твого ворога"
☘️ Малєньковість|Kampfzwerg ☘️ — Настрій якийсь дуже ліричний,...
Коротше, я ненавиджу частину своїх родичів. Наприклад, одного некровного. Ми ровесники, і ми знайомі вже більше 10 років.
Я пам'ятаю його все життя як дуже, дуже красивого зовнішньо хлопця, що йде вкупі з його огидним характером, від якого мене блювати тягнуло.
Цей конч тягнув гроші з моєї родини (ти їм ніхто і ніщо, руки свої паскудні забрав БИСТРА), колись на морі він скинув мене зі скелі прямо у воду, йобаний же дебіл, і свого часу став спонсором комплексів, коли поліз лапати мене за поролоновий купальник і кричати на весь табір, що в мене цицьок немає
Час минув, комплекси зникли самі собою, а от зла пам'ять лишилася, і я все чекала приводу зустрітися і привселюдно макнути його лицем у бруд. Не можна ображати маленьку мене, тим паче публічно.
Але виявилося, що час і всесвіт зробили все за мене.
Сьогодні я побачила його вперше за кілька років - недоглянутого, розкабанілого, з пикою розміром в дві мої, забитого і абсолютно.. ніякого. Настільки, що я буквально його не впізнала - і чєл це зрозумів.
І боже, ця секунда публічного "а ти хто такий" була для мене найкращою помстою.
В іншій ситуації мені було би дуже сумно, що людина проїбала неймовірні фізичні дані.
Але сьогодні це було просто приємно.
Почуваюся сволотою, ані краплі не соромно.
Дякую за увагу.
світ-світ ревенж :)
В нашому клані теж є гілка з недуже приємними людьми, так шо я вас розумію.
Але є в цьому щось сумне...
В цьому є шось дуже сумне, але з іншого боку, моя-моя рідня і мої некровні найближчі контакти - це щось абсолютно неймовірне. Тож чи варто сумувати через якесь невнятне ото?
Та звісно шо за отим нема шо сумувати... Просто в принципі, життя таке, що десь не туди звернув і все. Життя шкереберть. Таке не тільки з усяким гівном буває, хороші люди теж часто звертають не туди.
Але з комплексами це звісно якась магія.
М? В якому сенсі?
Де ж магія, вони просто виросли
Комплекси зникли самі собою виросши до четвертого розміру, іф ю ноу вот ай мін 🤣
Життя таке бентежне...
Але тобі нравицця?)
Але мені нравицця!
Similar Posts
Коротше історія. В мене є знайома яка була в якийсь момент дуже близькою. Вона вже декілька років живе з хлопцем і до того вони ще зустрічались. Він їй більше року назад зробив пропозицію, а вона все ще не відповіла толком на неї
Обручку не носить, каже не подобається що він випиває, але
Якщо довго сидіти на березі річки, то можна побачити, як повз нього пропливе труп твого ворога.
Якщо довго сидіти на березі річки, то врешті-решт можна побачити як по ній пропливає труп твого ворога
До речі, про памʼять.
Ще одна причина ненавидіти русню це те, що вони підмінили, а потім забрали частину моїх спогадів з юності.
Дуже багато моментів асоціювалося з музикою, а через насадження зросійщення це були пісні російською, від якої тепер тягне блювати, тому я більше ніколи їх не слухатиму.
Дивився сьогодні на ютубі «Хащі» і дуже різнула слух одна фраза, яка там лунала під час їх мандрів біля якогось занепадаючого села з дуже потужною і давньою історією. «Тут кладовища несуть більше інформації, ніж живі люди».
подивились з хлопцем першу частину Бібліотекаря. дуже прикро, що більше не вражає, як в 9 років :(
Якщо при реєстрації, то він мені дуже давно писав і я не пам'ятаю
Я ж на Аркуші вже більше року
В мене настрій сьогодні написати тут купу постів про моє життя. Тож хочу розповісти історію дружби довжиною в 13 років. Перед тим як піти у школу я спілкувалась переважно з хлопцями, а коли пішла у перший клас зустріла там дівчинку яка була дуже замкнутою та не товариською.
Я дивилась фільм, коли він виходив в кінотеатрах, тому вже не все пам'ятаю, що там було😅 і передивлятись поки не дуже хочеться
Не показати нормально розвиток персонажів це шкода, адже сильні герої що змінюються - дуже важлива частина історії.
Дуже сумую за котом. Він зараз живе своє найкраще життя. Жінка, яка піклується про нього, моя давня знайома. Постійно вичісує його і всіляко плекає. Він до неї прикипів набагато більше, ніж до мене за всі 10 років. І я дуже радий цьому. Але сумую.
*фото непробивної котячої харизми додається до посту
У нас проукраїнських знайомих було небагато. Так вони, як і ми, ще в 15-16-му році зрозуміли, що Україна ще дуже довго не повернеться. Що ця частина Донбасу буде чергова Абхазія чи Приднестров'є.
Вже наприкінці 16-го року ми зрозуміли, що в Донецьк ми вже навряд повернемося.
У мене є знайомі і друзі котрі ну зовсім інші в спілкуванні і ставленні до мене чим в житті
Це дуже дивно, але навіть в гівняних ситуаціях вони повели себе найс по відношенню до мене і часто виручали
🤔
Це дуже дивно, коротше
Ненавиджу ту частину життя де під звуки сирени ти підхоплюєшся зі сну і в одну руку береш хоч якийсь одяг бо досі пам'ятаєш фото дівчини в Дніпрі яка на холоді чекала поки її визволять в одній футболці, а в іншу збираєш котів які дуже незадоволені тим що ти їх кудись несеш
Або власниця квартири мені прибрехала(дуже так) або цього року просто у будинку погана карма.
Бо мені говорили, що гаряча вода є завжди і взимку дуже тепло.
Сьогодні знову прокинулась без отоплення і гарячої води🥰
ахахахахах я спочатку дуже повільно йшла, воно мені було таке дивне, але хлопець мене тягнув тягнув і дотягнув і ось ми вже подивились 4 сезони🫣
Ги, у мене була знайома, схожа на цю пані в плані характеру та спілкування з людьми. Дуже неприємна особа і завжди дуже дивувалась, коли її зливали хлопці)
Як це працює для мене все ще загадка. І чому всім так комфортно обговорювати деталі особистого життя інших, незнайомих їм людей. Та і просто сунути свій ніс. Оце мені звісно зрозуміліше коли це знайомі, але навіть тут варто пам'ятати про кордони і що це не дуже ок.
#літвівторок буде про Славетне життя Ей-Джея Фікрі
мені дуже подобається, як пише Зевін, а ця історія сподобалася своєю чуттєвістю і складанням пазликів історії в логічну картинку
перша частина вкатила трохи більше, але загалом дуже добре
Мені теж важко вгодити з музикою, наприклад, українського шугейзу дуже мало. Але таке життя, радіємо тому шо є. Я зазвичай дивлюсь по концертам, слухаю і вже вирішую йти чи не йти і на тих що ходив залишаю собі в плейлист і пам'яті.
Можливо якби я не дивилась ну дуже дивні аніме протягом останніх 10 років і мої очікування не були б занадто високі я б більше полюбила Скотта Пілігрима. Але зараз для мене цей фільм надто звичайний. Тому я дуже жалкую, що не подивилась його раніше і так довго відкладала його на потім(((
Настрій: зламати ногу, щоб не йти на відкриття рестіку знайомої. Правда, ногу ламати не дуже хочеться, тому мабуть доведеться йти. Ненавиджу соціальні заходи. Ще більше бісить що я знаю як буду почуватись під час та після. Я б не пішла, але влився чоловік «ну тебе з запросили, не гарно не піти» 😬
мені візуал, до речі, був окей. і каст зовнішньо дуже схожий. я просто не розумію навіщо вони переписали характери героїв
у мультсеріалі драми більше 9/10 випадків
Аа, це. Я вже подумала там знову якась зашквари. Не пам'ятаю, щоб дивилася її кліпи, але більшість пісень в неї теж стрьомні дуже. Але одну я дуже люблю: La Mort D'arthur. Вона прям дуже красива 🤌
