оце перечитую вже написані уривки шоб продовжувать далі й розумію що мені не можна думать про історію яку пишу поза написанням ще й того шо забуваю/плутаю яку з варіацій дій-спогадів-відчуттів вписала в канон...
шо з пам'яттю🚬🚬🚬
оце перечитую вже написані уривки шоб продовжувать далі й розумію що мені не можна думать про історію яку пишу поза написанням ще й того шо забуваю/плутаю яку з варіацій дій-спогадів-відчуттів вписала в канон...
шо з пам'яттю🚬🚬🚬
О у мене часто аналогічно
🥲
планую навчитись робить красиві-наочні схеми шоб хоч частину фактів швидше згадувати
я тобі показувала відосики зі своїм блокнотом?
так. прикольні
може й справді паперовий блокнот завести. є два гарні старі зошити ще часів навчання
ой перший дуже на Прагу схоже!
Можеш якось в такому стилі писати основний лор + план роботи щоб не плутатись, я не знаю як без блокнота я б писала велику роботу
та я вже зрозуміла.
просто демотивована так, шо тепер треба багато часу, шоб заспокоїтись і братись робити далі
В мене відчуття, шо я вже настіки отупішала, шо далі вже нема куди (звісно є)
Я не можу зібраться і робить роботу, я не сприймаю потрібну нову інфу, і тупо забула всю стару.
І ось мені зробили пропозицію підпрацувать, шоб трошки грошів отримать, а я хочу відмовитись, бо мозок тупо: "я не вмію"
У мене питання «а шоб шо?» приходить в процесі написання відповіді. Я тому і видаляю часто)
Не розумію, шоб шо підписуватися на мене тут - я ж практично нічого не пишу сюди
коли купила собі цього року дуже гарний блокнот-щоденник-ванлайнер, але з 1.01. з хорошого писати туди нічого, а те, що життя хуйня - це не то шо б я хотіла згадувати. може відкласти його на рік? 😐
о теж є такий момент 🥹
і той факт шо треба перечитувати шоб згадати
не особливо допомагає)
Не те шоб не могла далі робити просто ну вода вже закінчилась й 3 перерви коли вона ще й до 1 своєї не дійшла й зрозуміла шо можна повільно йти в спокійнішу розтяжку й засинати вже
зробила 13 хвилин вправ з 45, змокла. захекалась, випила пляшку води й зрозуміла що певно фатить й далі вже не треба
виходить так, шо певний час я просто стабілізувалась, і тільки потім відчула, що можу йти далі. по відчуттям - добрий метод, шоб працювати з травмою повільно, це теж індивідуально, бо для мене форсованість і швидкість не варіант(
Зазвичай, на такі випадки, люди заводять якийсь блокнот, де пишуть свої задачі на день чи щось таке. Але я людина хаосу, в мене це працює не так, мене ці задачі гальмуватимуть. Я просто з часом роздупляюсь шо де коли і як краще/швидше і в мене по півдня виходять вільними і все зроблено
Мені не нравиця перечитувати написане раніше, бо купа. КУПА хибодруків
(і того шо хочеться читати далі, а далі ще не написане🙄)
Спокійно заснуть, добре виспатись, шоб зранку не було відчуття, шо ти стара розвалина 🫠
там же ж цирк свого часу був. У них питають "шоб шо", а у відповідь "наші фанати не тільки росіяни, тому ми робимо для казахів, булорусів і так далі".
Особисто я завжди питаю в таких випадках - якщо вам мало української аудиторії, то робіть англійською, адже західний Ютуб більший.
дужечку не придумали в росії, це зрозуміло всій кирилічній групі і полякам, в чому суть дойобу? з вестернами можна користуватися тими символами які розуміють вони, з нашими - тим шо зрозуміло нам. нахуя це кенселити? шоб шо? шоб вестерни не плутали нас з русньою? так вони і так будуть бо кирилиця.
Прикол в тому, шо в мене все те саме, шо Ви описуєте, і роблю я всі ті самі дії, шоб зранку роздцплитись трошки. Сьогодні шось пішло не так 🥲
Аналогічно. В мене вчителька з малювання така стара пані, яка вважає, шо діджитал - то не мистецтво, бо планшет сам все за тебе робить. Я навіть совала їй в руки айпад, шоб показати, шо там ти все ще сидиш малюєш - не переконала. Лаялися дуже довго, тепер просто уникаємо цю тему.
такі часи шо українцям навіть шоб шмот продавать, обов'язково потрібно навчання від наших партнерів закордоном
Блін шось загралась в есо, вже не помню шо робила в фф7...
Чому в старих іграх немає того рядочка, де пише шо куда надо йти???? У мене надто хуйова пам'ять для цього
Ой йой, а шо ж так крові багато, воно хіба не має вже гоїтися? Не те шоб я шарила в медицині.