отак була в батьків, а тато посред діалогу каже собі буденно:
т: мда, чемпіонат з футболу зійшов на гицькову сучку
я: на шо?
т: на гицькову сучку
я: гичка?
т: яка гичка? гицька! ти звідки родом взагалі?
я: та я вперше чую то від тебе!
мама: не може бути такого
тато: точно не може
я:👀
"зійшов на ніц" - у нас так завжди кажуть:) принаймні я про цю сучку дійсно вперше почула. але батьки+бабуся переконували мене, що завжди так казали, хоч і рідко)
З повномасштабним вторгненням моє життя зійшло на пси і я ніяк не можу з того вибратись. Іноді здається, що вже ніколи і не стане краще, як би я не старалась
Мама розповідає, чому тато ходить ображений:
- Ну я кажу "воздушний", а він почув "пес вонючий", і, бачу, вже ображений, а я що йому винна, що він глуховатий?
«Та це ж мені і духу наддає,
Що зовсім я без бою
Стать можу забіякою лихою.
Хай пси говорять між собою:
«Ну й Моська! Дужа, знать, вона,
Що бреше на Слона.»
помічаю, що тато роздивляється
моє обличчя: що? щось не так?
т: твоя родимка...
я: вона тобі жити заважає, чи що?
т: взагалі-то так.
я: ну-от допоможеш переселитися на квартиру, тоді й може видалю.
вічні дискусії про мою родимку на брові, які постійно додаються до скарбнички мемів, хах.
Наступна - рибка на руці. Синяк уже зійшов, так що можна показати.
Рибка - парна тату з подругою. Зараз ми не спілкуємся, але все одно я її як людину дуже ціную.
вже батьків питала сказали маша дінаху блін легко їм казати що у мами що у тата вони є і якщо очі болять їм норм і вони іх носять А У МЕНЕ НЕМА окуляри мами брати не можу бо у неї -2 а у мене -5 а у тата лише одні
Біль пройшов трохи. Я задрімала в машині. Наснилось, що мені 9 років і я з батьками на морі. Це був дуже хороший сон довжиною в 10хв.
З обличчя зійшов фіолетовий відтінок. Ще б набряк зійшов. 🫣
А ще я чую виття, ниття й піздьож сусідів. Шо сучки, війна далеко, да? Як живеться в парадигмі "жить як жили поки нас не каснулось"? Виходить шо тепер каснулось