так вже мені набажали крепкого здоров'я через цього малюка на фото з новими скарбами що я ажно дотисла останню частину поттерсторі аби швидше приступитись до ньо.
дуже цікаво, як це буде)
так вже мені набажали крепкого здоров'я через цього малюка на фото з новими скарбами що я ажно дотисла останню частину поттерсторі аби швидше приступитись до ньо.
дуже цікаво, як це буде)
Якщо вам недостатньо в житті страждань, то можна читати)
А так, якщо у вас був досвід селфгарму, аб'юзу чи сексуального/фізичного насильства, дуже не раджу
Все було але у мене дуже специфічний погляд на літературу. Не люблю комфортні та безпечні книжки, вони не дають нічого. Ще й відчуваються як насмішка) зате в важких історіях є вайб знайомого болота. Тим паче, що часто звичайні люди мають інший погляд на важке ніж я. За різницею досвіду.
Якщо там не буде чогось спільного з "коровами" Стоккоу, то навряд чи я буду дуже вражена.🚬🤡
Хоча, хто зна...
У мене неоднозначні очікування до книжки.)
Ну, там страждання заради страждань, тупо нічого хорошого(( Точніше, було одне хороше, але і воно про суцільний біль, недовіру і нерозуміння
От часто згадують саме цю фразу "страждання заради страждань" але я не можу згадати нічого схожого під цей вираз, тому страшно цікаво.
Хоча анотація як би натякає, при чому дуже пафосно.🤭
Ну, в цій книзі селфхарм так заманливо описаний, що мені аж захотілось спробувати. А до цього у мене таких думок ніколи не було. Тож будьте обережні, будь ласка) особливо якщо ви вже встигли пережити деяке гівно(
О, так ви за цю книгу тоді писали) ми подружимось, тому що я теж |зі слів декого| вмію дуже гарно говорити про це. ))
Дякую за хвилювання, та майже певна, все буде добре. Шкода, що вас це так ранило.
Та за 800 чи 900 сторінок прив'язуєшся до персонажів, а воно тупо з кожною сторінкою стає гірше. Просто читаєш, і кожних 20 хвилин виривається ПІЗДЄЄЄЄЦ 🥴
Мені так казали абсолютно на кожну історію, що мені дуже сподобалась ті хто читав по моїй рекомендації....
Не знаю чому але мені смішно.
Ну, скажу тільки, що ваші смаки специфічні)
Власне, як я і зазначала вище) книжка має висмикувати з посередньої реальності, продаватись крижаною водою за шиворіт та змушувати серце чи бігти швидше, чи завмирати повсякчас інакше то пусто витрачений час.
Не помню, хто з письменників правив таку ж опінію, але мені колись сказали що це схоже))
Ну, наші думки схожі) ненавиджу обмеження по символам😒
Голосую за щось більш магічне і незвичайне, аніж довге життя, сповнене страждань)
Ну, певна магія в тому щоб прожити довго в таких умовах все ж таки ж..😅😅😅
Не хочете ви такої магії, повірте 🙃
Звісно є що ні, я досі жива просто тому що пообіцяла.😀
Пані🫂
Та що ви..
Все добре🫂 не тривожтесь за те, що мене не тривожить.
32 сторінка, мене вибісив Малькольм. одна з найтупіштх "трагедій": батьки не вважають тебе дорослим....поки ти ведеш себе як дитина, обожемій.
сподіваюсь, його буде не надто багато або персонажа апнуть, бо це срань.😬
З Джудом поки більше туману ніж суті але Вілем таке сонечко) цікаво, чи буде в них л/л🌚
Це буде дуже довге читання. З усією повагою до бажання автора найточніше передати атмосферу сцени чи почуття перса але, здається, якщо трохи придавити можна вичавити добряче озеро води з цього твору. Хоча без б, написано дуже технічно.
Забираю назад свої слова щодо Вілема, фу.
Дуже раджу і книжку теж. Проте я дивилась в читала ще до війни і тому російською. Тепер стало цікаво, а чи є переклад книжки українською і яка озвучка у серіала
типовий діалог з мого життя
подруга: цю книжку дуже раджу!!
я: о, клас
вона: ...і кідрук радить...
я: ...о...
вона: ...і кінг радить...
я: хто я така, щоб з вами трьома сперечатися, давай сюди 😼
Почала читати книжку (випадково включила «Історія без міфів» і там посилались на неї), дуже класна, раджу всім, кому цікаво про психіатрію.
16 прочитана книжка за цей рік. Бестіарій
Мені книжка сподобалася особисто, але це дуже специфічна література, у мене було враження що я дивлюся новий сезон Сутінкової зони, а я дуже таке люблю, повістка йде від одної особи з мінімальною кількістю діалогів тому іноді мозок шкварчить
Дуже раджу)
Читається легко та захоплює аж до останньої сторінки, але трохи специфічне.
я так собі кидала виклик з першою частиною і тепер присіла на англійську літературу 👀
дуже корисний виклик виявився)) хоча спершу було дуже тяжко, але останню книгу (Yellowface) я вже читала без перекладача, тому прогрес є)
Дуже люблю такі штуки, бо відчувається тяглість історії і того, що ті люди/тварини/життя були справжніми, а не просто словами в книжках. Сходіть погортайте 😌
В мене були дивні питання до певних аспектів української. Я не дуже любила українську літературу - бо вона була здебільшого жахливо сумна, а я не дуже в контекст вникала. Російську, втім, я теж не дуже любила - за оці страждання і моралізаторство хворої душі. Любила переклади світової літератури.
Це просто забавні шляхи життя)
Часами дуже цікаво вибудувати причинно-наслідкові зв'язки і зрозуміти, що твоєї освіти, досвіду і того, де ти є, призвела злість на незавершену книжулю, яку ти дуже любиш :D
Дочитала📖
Мені дуже сподобалась перша частина про дитинство героїні. Це просто скарб кримсько-татарського контенту і мені було затишно і цікаво🥹
Друга частина здалась нудною. Мені не цікаво було читати про Влада і страждання навколо нього🙄
Від третьої було боляче. Як підручник окупації території👇
It came, it finally came! 🥹
З моменту замовлення на сайті якабу і до моменту отримання від курʼєра НП в Таллінні пройшло рівно 2 тижні. Думаю це непоганий результат, бо книгарня Є на новий рік везла довше 🤔
Поки дочитую попередню 📖 (планую опісля поділитись враженнями), і гублюсь яку обрати далі 👀
Фрукти проти Овочів - Олексій Коваленко.
Дуже багато мемів. ДУЖЕ. Інколи здавалось, що це комедійна книжка, а не ботанічна. Але було і цікаво, і пізнавально, і в цілому мені сподобалось. Наступні 2 частини теж буду читати
В другій це ще більше буде, а остання книга взагалі дописувалась прям ось зараз (зима-весна 22, якщо не помиляюсь) то це так... Дуже новий досвід, насправді.
Все ж читати просто книжку, і книжку яка в одному з тобою часі й просторі творилась це пиздець різні відчуття.
Досить часто люди вважають що ті хто багато читає таким чином тікають від реальності, я ж вважаю навпаки що книжки дуже гарно нам можуть показати що відбувається у нашому житті поглядом збоку.
Може звучати дивно, але мені дуже цікаво ходити по старих кладовищах, роздивлятися пам'ятники, читати надгробки і уявляти ким були і що любили померлі при житті
Є класна книжка - Бути смертним. Бачила на якабу. Дуже багато корисної інформації. (У мене мама 70+, раджу з власного досвіду)
Я дуже люблю вчитися, тому дуже дико відчувається ТРИҐЕРИТИСЬ НА ФАКТ ПОТРЕБИ РОЗІБРАТИСЬ В ЧОМУСЬ НОВОМУ
Син (той, котрий не дуже любить читати) сказав, що йому сумно дочитували останній розділ, тому треба прям вже купити другу частину, щоб він не сумнів.
Я плакаю від радості. Плакаю і вже йду її купляти.
Дуже раджу манґу "Ательє чаклунських капелюхів",
хроніки нарнії я досі люблю від щирого серця
Не знаю, чи читали ви Гаррі поттера, але я дуже раджу саме почитати (вибачте, я дуже люблю гаррі поттера😭)
Я подумаю і напишу, бо майже всі мої книги на квартирі батьків, то я не пам'ятаю(
дуже дивно не святкувати новий рік з тими людьми, з якими зустрічала його останні пару років
це не відчувається як щось погане чи як щось добре
це відчувається як «дуже дивно»
Всі викладають, що вони читали цього року. Ці фото зроблене ще в травні. Зимою та весною я дуже багато читала. Мені подобалось тікати від реальності
(Тут до речі книжки за порядком як я читала, зверху останні прочитані)
А з гудрідсу викладу уже коли закінчу читати останню за цей рік книжку