Перша година ночі. Я згадую що місяць тому обіцяв @atanapotinijamara.bsky.social написати розповідь по мотивах чогось досить інтимного. Здається стосовно посту про 'білий коридор'.
Що це було? Не пам'ятаю.
Чи робив я записи і скріни щоб не забути? Так.
Де? Забув.
Може пам'ятаєте, що то було?
У мене на фоні стресу пам'ять скоротилась до трьох днів і певних яскравих уривків до повномасштабного.
Я остання хто допоможе в питанні згадування, чесне слово.
Вибачте.🚬😶🌫️
там історія побудована доволі зв'язно, а персонажі досить яскраві аби навіть без імен пам'ятати про них щось за описом, тож просто так забути когось важливого не так просто 😅
але це був пост не для того аби мені нагадували чого його всі так бояться, це я і так знаю 😓
Тим не менш, це не толерування до росіян і все таке. Просто подібного я ще не бачив.
Пам'ятаю, у перші дні навіть сама першою написала, запитавши як я. При тому, що я з нею навіть не контактував ніколи. Просто колись підтвердив запит в дружбу і забув. А тут такі метаморфози
Да да, я пам'ятаю, ви писали вчора.
Ну завдаток не віддавати це в Києві теж майже традиційно. Одні ідіотки (дочка з мамкою) взагалі собі вважали, що щомісяця це ми їм за попередній платили, а не наступний))
'перший і останній місяць' в перший день їм було зручно 'забути'
не знаю чи буду день у день, але це не так і важливо:
день 1: пам’ятаю як в далекі часи, коли не можна було заходити в інтернет бо всі гроші зʼїсть, моя сестра слухала по ночам радіо, і там вона ддізналась про такий гурт як ТНМК
Перший день останнього місяця зими. Отвратно спав, здається що ліки інколи тупо не працюють. Багато роботи та дзвінків. Збір стоїть на місці. Про СТО знову забув 🤦🏻 Трошки опенсорсу. Не міг заснути та довго читав. Країна терорист все ще існує 🤬
Я не знаю як це у мене працює, але я більш-менш пам'ятаю останні років 5-6. Решту мозок сховав у якісь дуже далекі кутки пам'яті.
Тим більш, що деякі речі взагалі хотілось би забути назавжди.
Я не пам'ятала ті слова після диктанту, ЖОДНЕ, бо панічно працювала тільки короткочасна пам'ять, але пізніше в житті на диво я бачила ці слова десь і така "блін, десь його бачила" і з контексту згадувала оте як вчила його на диктант
сусідам, які о першій годині ночі співають в караоке русняві пісні
ще й роблять це в річницю повномасштабного + день жалоби через загибель людей через шахеда
Коли я тільки скачала рорк, щоб перевірити, як він працює
І забула вимкнути таймер
То у мене там читання однієї книжки тривало десь за сотню годин, вже не пам'ятаю💀
О так, от у мене така сама фігня. Можу місяць хотіти комусь написати, згадувати про це об 11 ночі кожен день, думати, напишу завтра, щоб не вночі, а завтра згадувати знову вночі.....
Подруга з РДУГ:
— Якщо я рідко тобі пишу, це не тому що я тебе не люблю, просто я ніфіга не пам'ятаю про людину, поки у мене перед очима не буде від неї повідомлення/її подарунок/якесь ще нагадування. Тому я завжди щиро рада, коли ти пишеш першою!
Як мене харить, що на фоні стресу попрокидались всі болячкі. Мені ще ніколи не було настільки боляче в перші дні циклу, як от зараз - три обезболки за день, щоб встати з ліжка і мати змогу працювати 🚬