Лежу і думаю, яке чудо має статися, щоб мені перестало боліти
Лежу і думаю, яке чудо має статися, щоб мені перестало боліти
Вже і не думав побачити від Вас пости
Поки я ще тримаюсь, але як довго витримаю - не знаю. Все, що мене врятує - чудо.
Я вже перестала про таке думати) то їхні проблеми що вони на щось ображаються. Скажуть, тоді можна щось думати і вирішувати, а ні, то чого мене за це має голова боліти?))
Мені просто цікаво який сенс в тому щоб просто образитись.
Та нічого. Все добре. Це не сталось так раптом. До цього йшло і я знала, що так буде. Я мала померти вже давно і це чудо, що я досі жива. Тому поки можу якось.
Абсолютно да
Довго думала, де бачила її ім'я, а потім натрапила на пост Саші Кладовище, і в коментах побачила купу колись знайомих імен чуваків, які перетворилися на останніх зетників
Штош, одна мінуснулася, це чудові новини
На чудо довго простояв. Я чогось думав шо ще влітку попливе, але не було дощів сильних. Зараз вже відновили труби і насип, можна їхати
*мені
(Даруйте, побачив вже після того як кнопку натиснув і процес публікації було запущено😅)
Як думаєте, коли тут вже можна буде редагувати пости?
Хто знає чи сам протокол підтримує таку можливість?
Бо я думаю що не підтримує, інакше сторонні клієнти давно б дозволили редагувати пости..
Рано чи пізно це мало початись...
Я думаю, все буде добре, бо ви чудові батьки
Не знаю, іноді є безвихідні ситуації, а може станеться якесь чудо.
Отаке чудо заснуло на клумбі. Я спочатку подумала, що то клубок трави) побачила що їжак, дуже перелякалася, бо думала він мертвий..хотіли його прикопати, а він живий))просто вже у сплячку пішов...
Ти запитав мене уночі,
чому я така і чому я вітер.
Ти запитав
мене уночі,
чому я така і чому я вітер.
Довго лежала і думала.
Я не знаю
Побачила цей пост без контексту і таки хочеться знати контекст, щоб думати, дзвонити в 112 чи ні
Не знаю, скільки ви вже досвіду маєте, але якщо мало, то думаю, що таке хвилювання, то це норм
Я вже давно перестав ображатися, навіщо витрачати свої нерви, ви можете думати про мене як завгодно, маєте на це повне право
Я заганяюсь тому що це були роки спілкування і дружби, багато хороших моментів, тільки під кінець все пішло нанівець. Мені шкода що так сталося, і часто думала про те що не варто було так чинити, а з іншого боку чому маю я постійно його рятувати, думати як врятувати це спілкування, йти на поступки.
Люблю свій організм
Якщо я думаю що у мене щось має боліти то воно БУДЕ боліти хоче воно того чи ні
*офтопік*
Може спробуєте податися www.irf.ua/contest/mili... ? Думаю, маєте чудові шанси в кількох рубриках /тіки б зайву скромність не спішить вмикать, вибачте/
Моя римська імперія це думати про те якими були б чудові ці тижні, аби не це незрозуміле лайно :((
А я думав це зробило оте хутряне чудо на краю ліжка :с