Поїхала зі Львова 10 років тому і попри купу друзів, знайомих, часті відвідування, я розумію, що місто уже геть інше і я майже його не знаю :(
Поїхала зі Львова 10 років тому і попри купу друзів, знайомих, часті відвідування, я розумію, що місто уже геть інше і я майже його не знаю :(
Пані, тут за півроку міняється стільки, що якщо ви не були в якомусь районі - є шанс його не впізнати взагалі 🥲
Я не про відкриття нового кафе, чи дві нові будівлі. Я більш глобально. Місто зовсім інше, люди + війна дуже все перевернула, ну і я за 10 років дуже змінилась.
Глобально теж
Ще 5 років тому місто було якесь спокійніше
Зараз купа народу
В центрі в будній день як колись в неділю
Дуже багато молоді але і дуже багато старших людей
Розростається і міняється
Обʼїздна забудовується шаленими темпами, ростуть будинки в спальниках
Капєц коротше
Три місяці як переїхала до Львова, якщо чесно очікувала чогось особливого, бо завжди був контраст з Києвом, але загалом сприймається дуже схоже, хоча наразі Львів подобається більше
Прикольно. Нехай і надалі все класно у тебе зі Львовом буде. Львів насправді дуже цікавий і різний.
В Лондоні живу уже на два роки довше, ніж у Києві 💔
Ну не зовсім, я переїжджаю з міста у міста і не знаю де зустрічатиму новий рік.
Я в гостях у батьків кожні півроку. І я така: піду і побачу що нового:)
Взагалі нічого хаха, але круто побачити як місто змінилося через 13 років.
Тут можна приїхати на тиждень, два.. але жити тут, ні.
Знаю купу таких історій. Люди навіть не здавали житло для тих,чиє місто не було окуповане,бо багато хто не знав,які міста взагалі були окуповані. Та і навіщо їм було це знати,війна ж була далеко
Місто змінилося трішки за ці роки) приїзжайте, річницю відмічати! Я теж в Одесі була дуже давно, років 11-12 тому)
Ох, сьогодні рік як я сів в літак і прилетів в незнайоме місто!
Рік на новому місці, в новому середовищі, нові вулиці, нові люди. Рік важкої праці над собою і своїм життям.
Дивовижно.
А я не розумію шо "має" бути?
Ну місто як місто, є куди вийти погуляти, є куди вийти в люди, є де файно затаритися ОДЯГОМ ЛМАО, ай мін всілякі модні тц. Останні роки місто взагалі дуже активно розбудовуються, таунхауси на в'їзді до міста виглядають як з омеріканських фільмів.
Можна заїхати до Львова. День їзди центром міста прирівнюють до року їзди в інших містах:-))))
До речі апдейт: реально стала чути українську в місті на відміну від того що було два роки тому а коли ти звертаєшся до людини українською то з тобою 7/10 випадках переходять мені прям дуже приємно....
я ж не кажу, що інші святі) але скандинавський молодняк веде себе дуже нахабно в порівнянні з іншими. я працюю в самому центрі міста вже третій рік, тут завжди купа туристів + в стріпах клієнти зазвичай іноземці
і щовихідних одна і та сама історія) але це виключно моє власне спостереження
Мені важко говорити за Україну, бо я вже 10 років тут не живу, вже бачу на прикладі Польщі, що тут дуже популярними в останні роки стають невеличкі поселення недалеко від великих міст, в межах до 50 км, щоб якщо що, можна було і в місто мотнутись швидко, і там прям кварталами постають нові будинки
🫡 Треба розуміти, що Авдіївка — це не просто ще одне місто, яке відав Зеленський. Авдіївка — то місто, яке трималось 10 (десять) років з каденції Порошенко. То був оборонний рубіж, який не могли взяти ДЕСЯТЬ років, та два роки повномасштабної агресії.
знайома історія. за себе скажу так: зі стану "все дуже погано, у мене нема друзів/приятелів" я зараз плавно переходжу в стан "є кого покликати на рамен/чай на вихідних/ в місті Х". менше і рідше ніж хотілося б, але рік тому це було буквально 1 людина.
А взагалі, це не дуже смішно, бо мій знайомий на новий рік набухався, йому здалось, що його дівчина йому зраджує, тому він пішов і повісився в недобудованому будинку
Ахуєнно почався новий рік і у родини цього знайомого, і в мого друга, який його знайшов
Знайомі волонтери кажуть, що миколаївці не люблять херсонців, бо останні здали місто без бою.
Надіюсь, що волонтери несли хуйню, бо якось аж не дуже віриться після звільнення міста рік тому і емоцій, які ми тоді відчули.
«Місто дівчат» дуже важко мені йде саме через такі моменти. Я закинула її минулого року саме через те, що мене дуже трігернуло відношення американців до війни в Європі.
та і я жила у львові пів року й не прикипіла до нього, сумую тільки за друзями яких там знайшла. а за містом - ні
Насправді психологічно це дуже велика втрата, якщо ви з містом були близькі, якщо це справді був дім. Взагалі втрата одночасно всього - це дуже важко, це біль на роки
Як новий рік чи день міста, в залежності від періоду)
я взагалі не дуже довіряю таким експериментам. тіпа 7 з 10 допомогли і це було в центрі міста. ну це не показник це дуже мало
Не віриться, що уже 10 років ми живемо у війні, 2 роки з яких ця війна потужно та нещадно стирає із мапи цілі міста і знищує тисячі життів. Колись вважала, що таке можливо десь, десь де ще є дика племінна боротьба, а не буквально у географічному центрі Європи. Я досі не вірю, що це реальність
ти не повіриш, за останні два роки багато де бували (я так взагалі 7 років в києві жила, є з чим порівнювати). й так, в місті на 20к людей все набагато краще з дорогами, ніж в великих містах.