Як же хочеться відчути вайб 'поїдемо на вихідних додому у село'. Саджати картопельку, поливати квіточки, ходити на річку (так собі уявляю сільське життя-буття)
Як же хочеться відчути вайб 'поїдемо на вихідних додому у село'. Саджати картопельку, поливати квіточки, ходити на річку (так собі уявляю сільське життя-буття)
В селі важко знайти профільних спеціалістів.
Щоб зробити меблі у санвузли, я запрошував 5 різних бригад і ніхто не приїхав.
В результаті, їх зробили мої дружбани з Малина, в яких взагалі інша спеціалізація.
Хвилинка сільського життя-буття.
Приїхала додому, а мені насмажили картопельки
Життя не бентежне
Мене чомусь частіше заносить спогадами в дитинство, хочеться все кинути і поїхати в село.
Так хочеться, щоб в цьому житті всі мої донецькі друзі дожили до того моменту, коли б змогли відчути що їм є куди повернутись.
Той момент коли ти депутат і мама не для окопу квіточку ростила-блять як мене бісить ця підміна понять, ви собі просто не уявляєте, ніхто не вимагає
1.ні снарядів
2.ні дронів
3.ні тепловізорів
4.ні РЕБ
ВЗАГАЛІ НІХУЯ, крім життя миколи який має здохнути в броніку на який скинулися вдовиці з його села
Ну 30+ це умовність :)
27 підходить також 😂
Ну і як я писав десь в іншій гілці, там ще і добре про життя-буття говорити, не тільки про ігри.
Бо мені інколи щось аж так хочеться обговорити, а нема куди. Точніше є, але не хочеться.
Так дивно, не хочеться їхати додому до батьків. Краще би посиділа в себе вихідні, нормально відпочила
Коли в житті хочеться драми, коли тобі не вистачає напруги почуттів, мабуть, ти просто ще спиш (психологічно) і не бачиш буття, не володієш функцією розрізнення, просто не бачиш.
Як я, насправді, люблю це справжнє село. Мені пощастило вирости в селі, тож все, що ви розповідаєте, так відкликається)
Хата-мазанка, щоправда, була аж у прабабусі, яка померла, коли мені було десь 6. Єдине, що ось цей сільський менталітет типу "що люди скажуть" на все життя лишається і не дає жити
Просто... Я не можу вирішити за хлопця що робити, але й відпускати не хочу бо страшно. Мені хочеться знову відчути цю романтику, але життя вирішило інакше. 😔
виїхали в офіс, постояли в заторі, розвернулися і поїхали додому.
Життя в Ірпені топ (ні)
Дуже хочеться поїхати додому, забрати в тата машину і з песом кататись пустими дорогами
Що робить, коли хочеться поїхати в книгарню помацати книжки, але сьогодні вихідний і все зачинене 😭😭
сиджу у невеличкій квартирі студії у жк під назвою смарт чорті де, зате поруч є метро
відчуй вайб київського буття за свої ж гроші,ггг
В дитинстві ми з бабусею ходили шукати по селі чорнобиль🫠щоб його їли кролі🙄
Не шукав чорнобиль, життя не знав!
Сьогодні все ще вихідний, у всіх.
І діти в школу не пішли, бо Львів. І всі поїхали по селах.
Тому сьогодні будуть стейки.
Припущу з власних почуттів, що це тому що хочеться відчути, що твоє життя, думки, почуття, проблеми та перемоги для когось важливі. Але цього ніколи не буде достатньо, тому що так не обговориш щось сильно приватне, не відчуєш, що ти для людини більш важлива, ніж інші мільйони користувачів мережі
так, її брат поїхав у сусіднє село, де живе просте й зрозуміле життя мишолова))
а цю дівчулю занесло аж у Київ, вона у нас столична штучка тепер, їй чизкейки подавай 😆
А я як людина з міста перепитала, шо це таке є
І ви просто не уявляєте, з яким захопленням всі мої однокурсники, які родом з села, почали мені наперебій з горящими очима доповідати, шо це найкращий, найпрекрасніший, найнеймовірніший день в житті цілого села з купою развлєкух
на вулиці прям така вже осіння погода, хочеться ходити гуляти і десь заблукати і більше не повертатися додому