Це так бляха нестерпно важко, коли знаєш, що дорога тобі людина страждає, а ти нічим не можеш поки допомогти окрім моральної підтримки, і навіть не через відстань, а через те, що є речі та обставини, на які ти поки вплинути не можеш. І ніхто не зрозуміє мого болю, кому по суті начхати на ту людину..
Similar Posts
Щось в цьому є, до речі. Як би це цинічно не звучало, але якщо ти не можеш вплинути на ситуацію і дзвінок по суті, нічого не змінить, то нехай люди матимуть ті кілька годин спокою
Людина тікає не від інших людей чи обставин життя, людина тікає від власних почуттів до самої себе, що пробудились в неї біля інших людей чи обставин, які по суті є відображенням внутрішнього світу людини в ставленні до себе.
тому що головна фігура в процесі навчання як не крути це саме вчитель. і якщо він це найменш змотивована людина, то яка б не була програма, нікому це не допоможе. а вчитель це бляха дуже важко
Люди, котрі люблять, все одно знаходять дорогу один до одного. Через якийсь час. Відстань. Проблеми. Сварки.Розставання.
Завжди.
Я не знаю…
мені дуже боляче, бо я знаю з десяток її віршів напамʼять і вони мене витягували колись із моральних ям
І я не можу зрозуміти як людина може так ніжко і чуттєво писати, але бути мразотою?
Зразу кажу, що не знаю, типу - писати можна, але що це змінить не можу зрозуміти
Заклик допомогти кому, чому, як хто повинен вплинути на командування, все дивно, тим паче я не знаю цієї людини і не знаю чи вона військовий,все потрібно фільтрувати
Може бути правдою, але що ми зробимо?
А може й ІПСО
Отак лайкає людина твої пости в блюскаї, а потім ти пишеш їй для моральної підтримки
Отак лайкає людина твої пости в блюскаї, а потім ти пишеш їх для моральної підтримки
Психологічна підтримка потрібна тоді, коли людині важко з собою або з суспільством
А не тоді коли людина грубить
Може якраз в тому й річ, що йому не похуй на мене просто по-людськи? Це єдина людина в моєму оточенні, яка насправді щиро турбується та піклується про мене і навіть на відстані від нього я відчуваю більше підтримки ніж від будь-кого 😭 Я насправді йому потрібна, і не коли йому щось потрібно, а завжди
Я розумію, що людина може бути зайнятою чи не мати ні сил ні можливості відповісти в якийсь момент, та коли прочитують повідомлення та не відповідають, я можу думати, що мене ігнорять. Я ж тривожна хуйня. І тільки мій друг про це піклується, і в мене ніколи немає відчуття, що йому похуй на мене.
Може якраз в тому й річ, що йому не похуй на мене просто по-людськи? Це єдина людина в моєму оточенні, яка насправді щиро турбується та піклується про мене і навіть на відстані від нього я відчуваю більше підтримки ніж від будь кого 😭 Я насправді йому потрібна, і не коли йому щось потрібно, а завжди
Я розумію, що людина може бути зайнятою чи не мати ні сил ні можливості відповісти в якийсь момент, та коли прочитують повідомлення та не відповідають, я можу думати, що мене ігнорять. Я ж тривожна хуйня. І тільки мій друг про це піклується, і в мене ніколи немає відчуття, що йому похуй на мене.
Може якраз в тому й річ, що йому не похуй на мене просто по-людськи? Це єдина людина в моєму оточенні, яка насправді щиро турбується та піклується про мене і навіть на відстані від нього я відчуваю більше підтримки ніж від будь-кого 😭 Я насправді йому потрібна, і не коли йому щось потрібно, а завжди
Може якраз в тому й річ, що йому не похуй на мене просто по-людськи? Це єдина людина в моєму оточенні, яка насправді щиро турбується та піклується про мене і навіть на відстані від нього я відчуваю більше підтримки ніж від будь кого 😭 Я насправді йому потрібна, і не коли йому щось потрібно, а завжди
Не знаю з чого почати 🫠
Не хочу залишати нічого, а куди його дівати - фіг знає.
Хтось важко відпускає людей, а мені надзвичайно важко залишити речі. Книги особливо
Не уявляю, що відчувають люди, які втратили житло та свої особисті речі 😭
До мене дєвочка питає:
Чого він не СТРАЖДАЄ?!
На що я зауважую: - він вождь вервольфів, який відповідає на питання сторонньої людини. Він що, має про свій біль на публіку страждати?..
Мене не зрозуміли.
Зараз оце так... резонує.>>
Ніколи не розуміла, чи хоч трохи емпатична я людина, бо я легко переймаю настрій та емоції інштх, але часто мені важко зрозуміти, що відчуває інша людина. З результату тесту: "Вам складно зрозуміти, що відчувають інші, оскільки найімовірніше ви не завжди знаєте, що відчуваєте самі."
І ЦЕ ПРЯМ ВОНО
Знову в дорогу... Геть невесело, бо з дому на чужину... Але ви ж мені допоможете своєю підтримкою, я знаю
Собі потрібні. І багато речей в людині можна полагодити. Але важко, так.
Шось хєрово, встати чайок зробить важко, а хочеться. Тепер зрозуміло, чого люди в оті стосунки вступають, страждають та плачуть.
А чим можно зарадити цій людині, якщо зрозуміли стан. Тільки кохана людина втішить й надихне, чи чимось дорога-гий близька-кий.
Невже так важко зрозуміти, що мені погано?
Вони думають я сама не розумію, і мені треба впихувати це силою?
Не намагатись допомогти, вони ж не чужі люди мені...
У першому класі відстань від місцями більша і коліна високих людей не страждають 😌
Ці люди самі від цього страждають, і не зовсім усвідомлюють, що це не вони погані люди, а це їм важко відреаговувати злість відповідно ситуаціям зразу, або звичайно є речі які дуже сильно попадають комусь в травму 💔😢
Правильно - перейти дорогу/відійти суттєво вбік якщо хочеш перегнати; якщо ні то заповільнитися і створити відстань між вами і собі йти. Це теж може бути некомфортно, але це компроміс, тоді людина, що спереду може пришвидшитися/звернути без відчуття що за нею женуться.