В мене вже немає сил на хейт, в сенсі я його відчуваю звісно коли росіяни знову обстрілюють і вбивають, і кінця краю цьому всьому не видно, але оце от якось виражати емоцію, немає сил
Xenjka𓂀 — В мене вже немає сил на хейт,...
В мене в принципі вже немає ніяких особливих побажань росіянам окрім як згинути
Оце от вічне сяйво чистого ІДІ нахуй
Тому мені окремо смішно бачити якісь тейки про расчєловєчіваніє, в основі якого має лежати оця гаряча ненависть, якийсь кілл раш, я дуже сумніваюся що навіть ті хто на фронті його відчувають принаймні весь цей час
Від знайомих на фронті чула дуже дивні тейки, скажімо так, накшталт: «ну вони там просто звичайні люди» і т.д. (про ворога)
Це звісно частково той самий захисний механізм що і Стокгольмський синдром, але дуже яскраво демострує що уся ця оспівана лють і ненависть штука не пермаментна
Подекуди є більше гніву на своїх «гнид в тилу» ніж до ворога, бо ворога їбошить не цікаво, він пре і пре, а от знайти і покарати винних серед своїх оце відчуважться як контроль, звісно. Але це омана, в яку вводить людину її ж мозок.
І я не кажу що гнид в тилу немає і це не проблема, але чого одразу їбошити, а не, наприклад, всежтаки спонукати тил сформулювати якусь політичну волю і розбиратися. Вона нам зараз як ніколи потрібна, і це задача тилу, не тих хто воює.
І так, ліквідація загрози це тепер давно рутина, аби було чим, це вже не так цікаво і не так весело, тіки якимось окремим індивидам, хіба що. Тому треба дійсно охолонути, всім. Робити свою роботу, робити добре, це ніколи ще не підводило.
Similar Posts
шкрябає -- розумію :( у мене теж є речі, які маю зробити, але сил на це вже немає.
Нехай у вас будуть сили.
мені асап треба повернутися до психотерапевта та психіатра, але у мене немає на це ні сил, ні грошей. я вже прям фізично відчуваю, як моя менталка розвалюється.
ще й дойоб до мене, що я постійно лежу. ну по-перше я вже майже не лежу. так бувають дні коли мені все ще дуже хуйово(немає сил, сильно болить голова), але по більшій мірі я зараз прям оживаю серйозно.
по-друге, це бляха хвороба. ХВОРОБА. я лежу не тому що хочу, а тому що в мене немає сил встати.
Як тільки настав березень - всі "медійні" почали казати "от, бачте, Росія зрозуміла що в цьому немає сенсу, тож з енергетикою усе ок буде". Ну і як завжди "та в них немає ракет вже, бачте вони ж не обстрілюють" і так далі
Немає часу на це🤭а якщо і хочу то вже немає сил😁
Лежу, чекаю, коли подає клятий віта мелатонін. Відчуваю, як закладає ніс . Оце тільки захворіти не вистачало зараз. І так сил немає ні на що
Ой та яке тоді вже і сил немає мабуть
А і я постійно згадую як мені казали люди що мені подобалися що я отой просто скромний і милий тип дівчат, а я просто перед ними прикидалася бо у мене немає майже емоцій і я коли вони так казали дуже розчаровувалася і знову відчувала що мене справжню не бачать
Сьогодні треба з психотерапевткою говорити, дуже не хочеться
Ще й англійською, ще й ввечері, сил вже немає
я би 7 січня вже йшла здавати на права, і в мене ще мало бути два водіння в цьому році, але мій організм послав мене нахуй після того, як тримався на чесному слові з самого жовтня. лежу другий день у ліжку з застудою, голосу немає, сил немає, плакати боляче, все боляче
Я зараз настільки емоційно спустошена після фільму, що у мене немає сил ні на що. Гортаю стрічку в блу, читаю якісь прикольні або смішні пости, а немає сили навіть просто посміхнутися. З емоцій залишились тільки ненависть і лють до русні.
Не знайомлюся ні з ким, бо в мене вже немає сил щоразу розповідати одне й те саме
якщо чесно, вже і сил жартувати про це немає... така дікуха
