☆⋆｡𖦹°м'йору✩°｡⋆✮ — у мене виконавча дисфункція я...

Дякую 🫂💔 мені інколи здається, що я так все життя буду жити, але я цього не хочу

Ооо, завжди хотіла для себе спробувати єдиноборства!
Успіхів вам і задоволення у цій справі 🫂
Знайте, що я трохи заздрю 🙃

Ніхто не хоче своєї смерті.
Іноді життя так зайобує, і ти себе вже так заїбав, або хтось вже тебе заїбав, або всі заїбали, що не хочеться жити…як осьо зараз живеш, ти просто хочеш жити по іншому, а поки не знаєш як 🤷🏼‍♀️

Хотіти своєї смерті і хотіти не жити, це трохи різне.

Прийде час

🫂🫂🫂
шукаю зараз психіатра чи психолога, але трохи проблематично поки

агресія 🤝 знаємо знайомі

Це правда, тільки ми дині знаємо через що проходимо і живемо відповідно власних можливостей і вподобань.

Але! Хочеться інколи аби хтось трохи і розповів як жити життя. Ким працювати, що робити, що їсти, куди піти.

Якщо він знатиме про мене більше за мене самого і буде допомагати жити то життя - я не проти))

Не хочу я уже ні у шо вірить..
Кожен день живеш як на пороховій бочці. Сто раз собі казала: живи життя, воно в тебе одне. А потім читаєш новини, і нічого блядь не хочеш! Взагалі!
Потім знов беру себе в руки..
Сука! Замкнуте коло!

Знаю. Кожен день живу так.
Тримайтесь 🫂

Зробили б таке з журналістом іншої країни, то уже б був політичний скандал. А тут... Я усвідомлюю, що не хочу тут жити все життя. І не знаю що робити далі. Тут добре тільки тим, хто або живе у бульбашці, або засунув голову в жопу і пристосувався. Я таких багато знаю, що проти України вже

Привітайте мене я пройшов посвяту, і тепер буду ще трохи більше допомагати артспільноті.

А взагалі дуже хочу спати. Колись я зроблю власний комікс, але це буде інша історія.

🫂
І взагалі - видалити всі соц.мережі, взагалі всю інфу про себе з інтернету і взагалі ну його нафіг той інтернет, і піти жити у ліс 😞

Мене трохи смішать вестерни, які мають діагностовані психічні розлади, говорять про це в тіктоці, знімають блоги про своє життя з прийомом медикаментів, які допомагають стабілізуватись і при цьому в них висить сука серп і молот. Подивилась би я, як вони в совку жили...

Я просто хочу позбутися тих інвайтів, бо вони мені так трохи натякають "у тебе немає стільки друзів"
А ще я тут з вами трохи поспілкувалася і згадала одну фразу - "в інтернеті ніхто не знає що ти собака"
Це дивно, але так і є)
Ви мені тут диплом подарували😅 а в житті можливо ми пройшли б повз

Я взагалі вже не розумію як мені бути. Депресія загострюється, на ад я не хочу, вони на мене майже не діють. Знайти психіатра, який вміє працювати з кбд нереально, а кбд - єдине, що хоч якось працює.
Взагалі, знайти в Україні психіатра, що знається на аутизмі у дорослих майже нереально

трохи підзадовбала позиція "ой які всі ніжні, хочуть жити в ідеальному світі та не знати проблем". так, хотіла б, якісь питання?

вайби бабки з ціпком, яка сама не жила добре та й іншим не дає, ач чого захотіли, ідеального життя без проблем! зараз я вам дам ідеальне життя, нахаби.

🫂🫂🫂🫂 мені так само казали все життя, що я лінива. І таким чином я взагалі не знала, шо існує МЕНТАЛЬНЕ здоровʼя
Які ж люди поплавлені

Та пошукаю певно той, що пані Жаба радила) спершу хочу видужати, бо шось геть вже нічого не хочу в тому житті, але ще трохи виходить 'через не хочу'

🫂🫂
Точно
Хочеться щоб хоча б тут все було рівно і нудно. Я згодна жити нудне життя і шоб ВЗАГАЛІ нічого не відбувалось, от взагалі 😞😞😞😞

навіть не скажу що вона погана була. просто я зрозуміла що а може я з тривожно-уникаючим типом прив'язаності сама пішла з нашого спілкування? можливо. чи хочу я відновити спілкування? не певна. ми живемо своє життя, але я хотіла просто певно знаєте закрити для себе цей гештальт

Треба буде пошукати інфу, як час і натхнення буде. Хотів сказати, шо може їм доступ до документації порізали, але ж поляки зробили. І сам МініАрт шось робе - днями скидав якийсь причеп

Останні дні мене настільки виснажили, що я б із задоволенням посиділа вдома ще трохи, але життя триває.

З іншого боку, в голові крутиться стільки всього, що я б хотіла зробити…

Те, що має бути зроблено - буде зроблено. Але не завтра. Взагалі, чомусь саме сьогодні - дуже захотілося вирвати назад моє нічне життя, яке світ в мене забрав. Звісно, це не на часі. І шкода шо так. Нажаль, мало хто може похвалитися тим, що може жити саме так, як хоче.

Та нічого, я все життя так живу, трохи звикаю до того досвіду і вчусь, щоб він не повторився, дякую 🫂

Так, це важко, можу лише уявити, бо сама мала замало подібного досвіду. Може спробуйте сприймати ті речі не як про людину, а як про чудовий час і досвід?

Та ппц. Все життя як перекотиполе.
Але жити там де народилась і трохи виросла не хочу і сподіваюсь не буду.