cheeremi 💙💛🍒 — колись моїм найбільшим питання...

в мене більше нема людей у житті, з якими я міг би на постійній основі ділитись думками та проводити час так як мені хочеться, і через це я почуваю себе дуже сумно та самотньо. а знайти нових - це ше той челендж нахуй. і от як жити далі...

Якщо я говорю людині: я буду зайнята деякий час/ я ігноруватиму тебе деякий час, бо хочу побути сама, та насправді я живу життя і просто не хочу розмовляти з людиною, це вважається гостінгом ?

А люди залишались жити з вами, чи просто час від часу приїжджатимуть і ви про це казали, наприклад?
Я думаю про спонсорську, але пояснити кансилу, що батьки не житимуть тут, а будуть навідуватись на дуже короткі періоди.

Куди світ дивиться, як можна вагатися і думати чи надавати зброю Україні? Що вони там ще вирішують? Які можуть бути вагання?
В цей час кацапи живуть своє життя і душу не рвуть, бо це ж війна блять путіна, а вони маленькі люди і нічого не вирішують.

Цікаво, а до якого віку люди в наш час вважаються молоддю?
Бо я от живу-живу-живу..., і весь час вважаю себе молоддю😳😁

Є категорія "в розважальних цілях". Тобто дивиться і мріяти "мда, от чого я так не живу🥴" а люди які постять типу "ха-ха а от ви так не живете"

Терпіти не можу, коли в жартівливих чи не дуже тестах є питання по типу: "як часто люди думають, що ви...", "що ви відчуваєте, коли..." і т.д.
Я ніколи не знаю, що думають люди, я не знаю, які емоції чи відчуття маю.
Що ви причепились до мене😭
Задавайте мені нормальні питання, будь ласка.

Деяких людей просто треба займати зранку до ночі. Бо їм стає нудно і в них забагато вільного часу

Все життя живу, як жила, а потім побачила, що нейровідмінні люди описують якісь штуки, які в мене є. То й не знаю, проти самодіагностики точно, бо це все дуже тонко. Але приколи свої в мене є. Живем далі 🤷

Аутизм - не категорії, це спектр, який різний в кожного І МОЖЕ ЗМІНЮВАТИСЯ З ЧАСОМ!
Так, більшість цих змін не кардинальні але є люди, що в дитинстві були в "найгіршій категорії" і все ж, в дорослому віці, живуть більш-менш незалежне життя і навпаки.
⬇️

окрім очевидних уїбанів на заході, які закидають про те, шо війна в нас несправжня або що ми маємо здатися, мене часом дуже тригерять ні в чому не винні звичайні люди, які можуть жити своє життя. >>

Це дуже складне питання. Є люди, яких я називаю друзями або точніше хотіла б вважати друзями, але вони далеко, ми з ними час від часу спілкуємось текстом, ще рідше голосом, і взагалі ніколи не бачились в живу

чому мене перестало це засмучувати і я нічого не відчуваю з цього приводу
наче просто живу день за днем своє життя не маючи в ньому інших людей

Це було давно. Цікаво, інше життя. Але на півночі дуже схожі люди на нас, усім. Ну і треба звикнути і розуміти і вчитись як жити там у них по їхньому

Дякую за розуміння. Не дуже таке відношення зустрінеш, бо люди думають, що всі за кордоном українці шикують і живуть краще життя. Я б вже повернулася було б тільки куди. Наразі так, не знаю що з того вийде

Я відчуваю, що більше не знаю як жити це життя.

Бісить коли люди не тримають своє слово
Бісить коли не виконують обіцяне
А ще більше бісить коли вони після всього цього роблять вигляд що НІХУЯ НЕ ТРАПИЛОСЬ і просто живуть своє життя далі ґ
Ні "вибач", ні "треба більше часу", ні будь-чого іншого, просто ніби цього всього й не було

Звісно бажаю!! Я і бажаю, щоб ти більше про себе писала, дуже цікаво за твоїми постами слідкувати зараз х)
Буду твоїм фанатом номер 1 в блюскаї, якщо це підштовхне тебе розповідати про своє життя більше!
Мені ж теж цікаво що ж ти за людина та чим живеш х)

Люди, з котрими дуже б хотіла познайомитися вживу, зниклі безвісти. Цей час, в якому ми живемо 🚬

😒
от працює все життя людина, працює. А потім виявляється, що й не жила зовсім. У мене за час відпустки вражень, мабуть більше, ніж за весь рік було. Бо витрачала час на приємності та поїздки (і гроші😬)

почуття, не мислить і не живе бо шукає оте все в усьому цьому.
Тут нема життя, тут є лише психологічний захист від життя, яке, як відомо, є зусиллям в часі і щоб його прожити не вистачить самого життя.
Люди реально захищаються від життя гадаючи, ніби вони його живуть і ніби вони самі живі.
Щоб жити

Раніше люди були кращі, добріші, більше проводили часу на дикі природі. Не те що зараз, сидять в своїх компуктерах і пасивно агресують.
Люди які жили раніше:

Те як люди намагалися жити життя під час епідемії, до останнього нічого не міняючи у своєму житті, а всі ознаки сприймали скрізь пальці. Це так по-людськи.

Взагалі це така дивна штука, бо я в житті зазвичай навіть не придивляюся до зовнішності інших, тобто я ніколи не дивилася на когось і не думала типу "який негарний і дивний профіль" або типу що ця людина виглядає жахливо, типу я не знаю люди просто є навколо ↓