«Пройшовши земне життя до половини,я опинився в темному лісі» Данте,«Божественна комедія»
Страшно від думки, що більша частина життя позаду. А знаєте, що насправді жахливо? Не оцінити бонус, цього переходу фарб пізнього літа до перших багряних присмерків осені. А коли війна,життя починається щодня.
Tyyni Ranta — «Пройшовши земне життя до поло...
Чудова думка!
Головне, що без Дантової темряви.
Під час суспільних чи природніх катаклізмів барвистість життя відчувається гостріше
Similar Posts
бо життя, на нашу думку, це все те, що насправді є нашою реакцією на наше сприйняття життя, яке для нас є таємничим, як і те, що в цьому житті десь є Я.
#психологія #психолог
Зараз особливо відчувається відірваність від життя. Легше, коли про це немає часу думати. Зараз є трохи часу. І мені такі думки не подобаються.
"Відчувати фарби життя – головне. Щоб не було воно стежкою в темному лісі, де віти придорожні б'ють по очах, де туман і пахуча гниль..." Юрій Яновський
📖 📚
Давно очікувати іншого від людей, яким більшу частину життя промивали мізки "мирним життям у радянському союзі". Там вже реально нічим не змінити думку. Не варто й намагатися.
одна з найгірших думок це думка про те що краще б я не знала того життя яке було до 24го
у них не виникає думок в стилі "о, скоро буде більше років, як ми не проводили там літо, ніж проводили". вони не думають, що не можуть поїхати на могилу члена родини. їм не боляче, що всі люди, що оточували тебе половину твого життя, ніколи не стануть знову його частиною, всі ми розуміємо чого
Я не кажу, що живі мають бути гідні мертвих. Мертвим чхати на нашу думку та поведінку.
Але, коли я знаю, що мені купили ще один день життя, то питаю себе, чого в цьому дні більше?
Щастя чи суму?
Чи роблю я своє життя та життя оточуючих трохи світлішим?
Тіки шо читала думки що люди робили б якби закінчилася війна, я подумалв що я б поїхала в Харків, додому і хоч би життя не було б таким як до війни частина моїх друзів там
я коли троп "А робить на його думку найкращий подарунок, який насправді руйнує Б життя"
Сука шо? Половину твого життя йде війна з росією. Два роки твоє місто закидують ракетами. В якийсь момент в голову приходить геніальна думка, шо треба ще більше ракет на голову.
Я якось підпустила до себе декілька людей у цьому житті просто під шкіру собі. Половину з цих людей втратила, що природньо. Але ж думка про те, що можу втратити і іншу половину, просто розриває мене.
Стиль життя і «своя правда» в сприйнятті життя - це всього лиш захист від самого життя.
Здебільшого, люди таким чином захищаються від правди про самих себе, знати яку вони категорично не хочуть і яку вони смертельно бояться, навіюючи собі думки що вони щось там знають і розуміють.
#стильжиття
Трішки випала з соціальних мереж та життя вцілому.
Скільки хочеться сказати, написати, а думки полетіли геть, через ліс шкереберть.
Ну той що в полі здоров'ям і часом свого життя донатить, а завтра може опинитись десь під Бахмутом чи у Лісі чудес...
Як починаєш читати, свідомість відштовхує саму думку, що після отого перону в сьомому томі, взагалі щось іще могло бути, а головні герої продовжили своє життя.
Але вони, здається, жили весь цей час поруч. В кожного - свої досягнення, своя історія.
Бувають такі дні й такі думки
в кожного свій шлях, своє сприйняття життя, насправді, чий метод краще і хто то вирішує
Не кажу, що вам забороняється сумувати, кожна емоція має своє право на життя, але за недовгий час помітила, що навколо вас багато істот і речей які ви любите, чи не це має значення?
Я не пам’ятаю більшу частину свого життя, але зазвичай це частина, яка починається з «пару тижнів тому».
Уважно стеж за своїми думками, тому що твоє життя повністю відображатиме твої думки.
Якщо ти будеш нерішучим чи зляканим, таким і буде твоє життя.
Після відпустки у мене думки всякі... Про то що ми ж не створені для тої йобаної війни) І шкода що життя наше проходить повз нас... Але я пишаюся нами)) Українцями)
В мене вони живуть своїм життям🙈
Коли згадала - залила половину горщика води і все🫣
Цвітуть більшу частину часу)