Я на Печерську живу, тіп з Шевченківського району. Мені прям захотілось віддати ініціативу в плані вибору закладу йому, а він блін обрав заклад біля свого дому 🤪
Тут можна було все змінити, але я подумала - три станції метро, це ж не катастрофа, да?
Вперше і востаннє я кудись на побачення прям їхала, дякую.
Сьогодні пише: погода супер (ну ви бачили яка вона супер), давай погуляємо по парку. Думаю, приплили. Зима, які парки, чулувіче? Нам не по 18 рочків шоб мене як собачку вигулювать. Ні, кажу, погодка не прогулянкова.
Їду оце на Золоті, запізнююсь на 5 хвилин. Попереджаю. Поспішаю. Падаю, бо слизько і забиваюсь правим лікте. Пише: ну почекаєш на мене у кавʼярні, мені дещо треба купити. Настрій у мене миттєво поліпшився, дякую.
Щоб зрозуміти що за людина перед тобою і чи вона тобі підходить.
Але він вже зачепився за ноут і давай розповідати яка остання обнова макосі навдала. Довго, нудно, з деталями. Потім зачіпалась тема роботи (він розробник, я тестер). Потім він довго розповідав як він обирає духовку додому.
Чесно, кілька разів казала що мені не цікаво, бо я то не витримувала. Востаннє, коли він щось ще розповідав, я кажу: «це все прекрасно, але коли ти востаннє плакав?» В цій ситуації це 2-в-1: і перевірка емоційної доступності і переключити тему на щось особисте, НАРЕШТІ БЛІН.
Каже, років 5-10 тому, не памʼятаю. Я не плачу. Ну це фініш, шановні 🫡
Питаю, чому так, невже ніщо не зачіпає? Каже, у нього яка б ситуація не була, це окей, у людей буває гірше. Кажу, це ж знецінення своїх проблем? Він каже що у нього знайомі в селі і на 2к грн живуть.
Я кажу: «а в Афрікє дєті голодают». Він: а до чого Африка до України? Кажу, це ж сталий вислів. Починає філософствувать на тему того шо цей вислів московитський, тому він його не знає. Кажу, я зараз погуглю. І реально гуглила, а потім думаю дай напишу подрузі, хай виручає.
Зателефонувала, те се третє десяте. У мене акторочка просто нульова, я хіхікать починаю. Він все зрозумів (бо він душний, а не тупий), зробив вигляд шо йому подзвонили і ми розбіглись. Я одразу це чудо заблокувала і поїхала до друзів на Звіринецьку.
Посміялись, пообіймались і пофіксили мені настрій, бо я по дорозі з кавʼярні до метро почувалась паршиво і винувато. Я ще ніколи так не тікала з побачень, але бляха!
так а в чому урок? ви запропонували йому вибрати заклад і він вибрав те що знає бо воно поряд з ним. потім ви відмовились від прогулянки у людному місці де він точно не зможе зробити нічого поганого і щось вам підсипати. потім він запізнився, це його пройоб. потім він розповідав речі які йому цікаві
бо це спосіб дізнатись чи є у тебе щось спільне з людиною. потім ви хотіли поставити його в незручне для людини становище де вона показує свої слабкі сторони, що може бути некомфортним для нього, але він відмовився або сказав що такої сторони у нього нема (його право, хіба ні?). потім він зрозумів
1. логічно. він зробив логічний вибір зі своєї позиції, не врахувавши вашу бо не знав про неї. це урок не тільки вам, а й йому
2. тут я не розумію. у людини, навіть у чоловіка, може щось трапитись. якщо ви обидва зацікавлені в спілкуванні - можна й почекати трохи, бо хтось когось завжди чекає
ладно, це вже якісь додаткові пункти, про які я не знав на початку.
звісно, будь які стосунки мають будуватись на взаємній повазі та взаємній симпатії. я хотів показати що не всі ситуації, які чоловік _не_передбачив_ є його пройобом.але там де проїбався там вже проїбався і сам несе відповідальність
3. тут само собою ви праві, але уроку нема, бо від початку ж правильно зробили - не подобається то й відмовились гг
оте кінцеве про те що ви не п'єте каву ввечері - ну камон. ну поставте себе на його місце. він пропонує ввечері бо йому зручно, у нього є час. ви погоджуєтесь. звідки йому знати шо
ви праві. я неправильно інтерпретував ваш тред, подумавши що він сповнений претензій і хотів вступити в дискусію заради справедливості, але не врахував що мова про індивідуальний досвід і в ньому справедливість індивідуальна. всі мої тези та закиди офіційно скасовано
я написав тут довжелезний ейджистський жарт про молодь, але вирішив що воно нікому не треба і може образити молодих людей, кому воно треба і кароч видалив цей жарт, я сподіваюсь що у вас все буде добре і нього все буде добре і всім іншим теж буде добре окрім русні, їм хай буде погано ггг
ні, ще не писала) взагалі люблю свій район, бо мені дуже близько до центру, хвилин 20 пішки до Ринку, але нема прям поруч парку та найближчий супермаркет в двох трамвайних зупинках. але є і багато інших плюсів) проте хочеться вже шось прям своє мати, а не знімати 🥲
якщо б у вас стояв вибір між жити поближче до центру міста, де весь двіж чи жити далі від нього (можливо навіть на околицях), ближче до якогось парку/лісу, що б ви обрали?
взагалі на що ви орієнтуєтесь при виборі житла?
Сьоночі #сни_лося я служив десь на Райдужному, жив на тій квартирі і ходив у наряд типу як у Ка-с на роботу, але зі зброєю і рацією, з нею як раз якісь баг був. Потім події в центрі: стрів групу однокласниць і коліжанок, їм треба були лавки і посуд в р-ні парку Шеви. Рішили по-тихому взяти з закладу
це кафе тримається роки 4 вже.
до вторгнення там ще була терпима їжа, не мішлен, але багато страв були нормальними. але потім почали прям сильно економити на продуктах, це стало відчутно й ми перестали ходити.
а сьогодні погуляли в парку й вирішили дати шанс. дарма 😭 стало прям в рази гірше
Сьогодні навіть вийшла з дому, бачила прям живих людей і навіть спілкувалася! От прям ротом! Правда, тепер вже в ліжечку з відчуттям наче вагони розвантажувала. Та тим не менш!
Кстаті да, був в Кам'янці, а там у закладах досі всі менюшки паперові. При тому не книжечки там, чи ше шо, а прям з газетного паперу. Такого я не бачив давненько канєшно
Дякую хоч оплата картою через термінал є
Пішла з дому, бо там якраз біля нас влаштували якесь ну дуже велике neighbourhood святкування, думала «нарешті, тихо відпочину в парку серед природи, добре подумаю»
А тут просто неймовірний натовп людей 🫠
Я просто не розумію цей максимально тупий вибір країни.
От прям зараз увімкнув тв, а там про нього.
І тіп каже, що ну не дибіл поїхати в іспанію і ще оселився в тому районі де одна русня жила.
Якщо любите азійську кухню - ХоЧуБо при вході в центральний парк( тайська), Мао Мао(японська/корейська) навпроти універмагу( з іншої сторони центрального парку)
Ті заклади, які точно можу порадити 🤤❤️