Як відрізнити, чи людина із тобою просто ділиться наболілим, чи вона хронічний нитік?
Як відрізнити, чи людина із тобою просто ділиться наболілим, чи вона хронічний нитік?
Частота отого наболілого, складність проблем тієї людини відносно ваших чи інших людей з вашого кола, чи буває так, що в цієї людини все гаразд і вона не скаржиться, про що частіше розмовляє - про хороше чи про погане
Просто я розумію що всі ми зараз пригріті і кожен по-своєму сприймає всю ситуацію навколо, але жодного позитиву, всі хто зміг якось триматись на плаву - якісь не такі, а тут знаєте як моя бабця казала: «бідний, бо дурний, а дурний бо бідний»
Знаю, в мене є один такий друг. Взагалі уникаю питати як справи, бо почнуться скарги на те, на що він скаржиться роками. От років 5-7 я тільки це і чую. Вхарює нереально
Звучить як психологічний вампіризм. Типу ти даєш нитіку 100500 варіантів як вирішити його проблеми, а він каже що все хуйня бо насправді хоче просто сидіти на сраці рівно і жалітись на те як всьо хуйово
Мені складно уявити як ті люди ще самі себе не захарили 👀
Бо вони харять інших
Та це ж депресія, ви чого?
Коли людина так себе поводить, то вона просто в глухому куту, і реально не бачить виходу. Там допомога потрібна
Просто іноді люди такі «мені не треба твоїх порад, я хочу аби мене пожаліли» це не завжди є прямо депресивним епізодом, просто людина така
Все одно, не бачу причин харитись від того. Ми ж не знаємо, як почуває себе людина в цей момент, і якщо вона жаліється вам, то бачить в вас людину, якій можна довіряти
Мабуть я просто зла людина😅
Ні, ви не зла. Просто в нашій країні нажаль так заведено, якщо тобі погано, то мовчки продовжуй робити, що робиш, зціпи зуби і тягни свою лямку.
Так завжди було.
Мабуть мене то дратує бо я ніколи не нию, у кожного своїх проблем вистачає, щоб іще і мої слухати, тому мене і дратує коли це хтось робить
От, от про це я і кажу.
Ми не ділимось своїми проблемами, і не хочемо слухати про чужі.
Це якийсь безмовний мораторій на почуття.
В інших країнах, про які зазвичай кажуть, що там "краще" і там так "не заведено", взагалі не прийнято весь час скаржитись близьким на якісь проблеми, просто люди більш відкриті до пошуку допомоги в терапії
Памʼятаю ще з дитинства, що моя мама ніколи не плакала, як тобі важко їй не було. Не тому що сильна, а тому, що «не можна показувати слабкість».
Знаю, що в неї було 2 спроби суїциду. Куми з петлі витягнули якось, вже висіла у ванній.
А як почуває в цей момент себе людина, яка роками виконує функцію носової хустинки для чужого негатива?
Вибудовуйте власні межі. Всього можна досягти якщо спілкуватись
Дай Боже всім таких меж як мої
«Кожен кінь вважає, що його поклажа найважча»-, каже народна мудрість.😉
Вибачте, а чому ви незнайомим людям позаочі діагнози ставите?
Цій людині багаторазово кілька людей з його оточення пропонували звернутися до психолога та психіатра. Навіть радили конкретних спеціалістів. Він цього не робить, хоч має змогу оплатити консультації. В нього в пріоритеті шопоголізм і бухло, а не ментальна здоровя. А нити друзям можна й безкоштовно
Якщо нити друзям занадто часто вони можуть втекти)
Та ото ж
І коли кілька людей, хто проходив терапію і людина, що сама працює психологом, пропонує щось крім вислуховування, то воно нафіг нікому не треба. Бо його все влаштовує, це його зона комфорту
Там скарги переважно на роботу і раз в кілька років він її змінює. Не лише компанії, а й рід діяльності. І перші пару місяців йому все подобається, а далі наче кальку попередніх скарг наклав
Легко - поскаржтеся цій людині на свої проблеми
Почне перетягувати на себе або знецінювати - 100% нитік
О, є у мене така знайома 😂 не розуміє людина, що для кожного є свій рівень проблеми, і починається діалог в тому стилі типу я не знаю справжнього життя і їй би мої проблеми 🙄
Таке буває. Ми не можемо вгадати, що за людина перед нами. Та чого вже тут, самі люди часто не знають себе...
Але іноді поганий вчинок не робить людину поганою..
Я можу ще три години поспіль говорити про те все, бо ж є наболіле все ж та просто хотілося б, аби в нас у світі ставилися хоча б трішки краще до людей з психічними розладами (особливо розладами особистості) бо ж вони взагалі не визначають, чи людина хороша чи мразотна.
Це все я просто розповідаю для того, щоб пояснити бачення власний чи ж спостереження на практиці за тим, як в нашому суспільстві нехтують людьми з тяжкими психічними розладами, та або висміюють, або ставляться як до непотребу, маючи уявлення тільки про соціально небезпечні та агресивні їх прояви
Ну такого прям я не зустрічала.
Загалом сприймати виправляння як щось погане - невдячна справа. Бо якщо людина виправляє, значить їй не байдуже як інша людина розмовляє
В мене теж таке періодично буває, але потім розумію що в інших людей проблем набагато більше, і що всі люди в цьому плані дуже схожі
я знаю просте рішення всіх проблем: просто хороші люди мають вбити всіх поганих, і все буде добре
Якщо запитати «А ти хороша чи погана людина?», то тільки хороша відповість «Я не знаю».
Ну так, а потім скаржаться що вони не зможуть знайти кандидатів. Вони просто не хочуть розуміти що всі люди є різними, а не стандартними роботами, і саме в цьому є цінність людей
a
ну, я все розумію
у мене одна претензія - вони часто нещирі
буває, людина слухає для проформи, це вбиває
але є і хороші люди
мабуть, як і всюди
Пробачте за тему в неділю, але наболіле:
Чому в фільмах так люблять показувати, як людина блює і хтось тримає їй волосся?
Це якось мега дивно. Типу навіщо?
Так, аллістичній людині не зрозуміти аутичну на 100% але це не значить, що ми прям добре аллістичних знаємо і розуміємо. В них теж є свої проблеми та особливості і ми маємо пам'ятати це і відноситися одне до одних з повагою.
Окремі люди погані, не все суспільство.
«Справжня близькість — це коли ти вранці поспішаєш розповісти людині свій сон. Коли не страшно здатися смішним, незграбним, дивним. Коли ділишся всім: і поганим, і хорошим. Коли удвох неймовірно затишно: розмовляти і навіть мовчати. Коли пишеш комусь:
«Я вдома»,
Чиста правда
Особливо смішно так говорити з кимось російськомовним, коли ця людина розуміє, що на мою думку він/вона розмовляє мовою бидла і поганих людей
Коли хочеться зобразити якогось гопаря, або зека, одразу переходиш на російську. От і думайте
Не тримайтесь за стосунки, які не приносять вам нічого хорошого. Це нормально, ви спілкуєтеся з тим, хто вам подобається і навпаки
Це не грубість і не поганий вчинок, просто вона не ваша людина, а ви не її
Все що було чи то хороше, чи то погане, чи ще щось, повинно залишатися тільки між тими людьми, які вели діалог/переписку, посторонні не повинні знати
Якщо хочете дізнатись ставлення людини до вас,розкажіть їй про людину яка вас образила,якщо вона її знає й не припиняє спілкування після цього то похуй їй на вас й ваші проблеми(кажу як людина яка була в такій ситуації декілька разів)
Крик душі про наболіле: мене зайобує те, що коли ти говориш та пишеш українською, є люди, які дивляться на тебе так, наче ти вийобуєшся, хоча я справді щиро хочу говорити українською, споживати україномовний контент, і мене пригнічує, коли цьому дивуються та не розуміють
Але я розумію концепцію субʼєктивного сприйняття розповіді клієнта про будь яку людину. Це як в житті, ми ніколи не зможемо зрозуміти іншу людину і знати про неї все, як про себе.
натомість їх сприймають як тих самих "рожевоволосих дітей з інтернету які просто вийобуються". і от особисто я не зможу вгадати де людина просто хоче виглядати відмінною від інших, а де у людини проблема
У мене буває таке, що я з першого погляду розумію, що людина якась кончена. Але я не суджу за обкладинкою, даю шанс, а потім розумію, що краще б судила і людина реально кончена
0 днів з останньої такої ситуації
я завжди помічаю що підбираю слова якщо це знайома людина і навіть якісь моменти замовчую а коли це ліва людина то я прям списочком все як є вивалюю
ну і там же не обов'язково щось погане, хороше теж
висвітлюю хороше як погане, а погане як хороше за мізерні бенефіти
*підпис*
убога людина
висвітлюю хороше як погане, а погане як хороше мізерні бенефіти
*підпис*
убога людина