чомусь задумалась чи є в блакитному якісь мої знайомі з реального життя🤔
якщо так, то напевно добре, що я про них не знаю😅
Moreva Yulia (commissions open) — чомусь задумалась чи є в блаки...
Мої є, але вони зареєструвалися колись давно і нічого не пишуть і не читають. Іноді мені стає цікаво, що б було, якби вони спробували мене тут пошукати, тому що вони мене пам'ятають іншою людиною
може і добре, що вони забили на блю, але розумію цю цікавість)
Similar Posts
В усіх людей що я спілкувався завжди або є проблема з іменами, або немає, але щоб обличчя такого не чув ще))
Я навпаки добре запамʼятовую обличчя, я може не пам’ятати хто ця людина і звідки я її знаю, але точно пам’ятаю що ми знайомі
якщо ви давно зі мною знайомі, то добре знаєте як я відношусь до гурту bts, протееее
це такий рівень 💔 я так пишаюся нашими людьми
Пиши, не пиши, все одно один хер.
Людина так влаштована, що за наявності всіх здатностей відчувати і розуміти вона обирає єдиний можливий для себе варіант - не робити нічого.
Ми навіть не можемо пояснити чому ми вирішили, що погане то погано, а добре - це добре.
Ми нічого не знаємо про себе, про
Задумалася. Моїм першим крашем був реальний хлопчик. І другим. І третім.
А якщо навіть добре подумати, то я не можу згадати аби в мене хоч колись була фіксація на комусь вигаданому👀
Чи на комусь реальному з ким я не була знайома особисто…
Це взагалі нормально???
Чи пам'ятаєте ви, хто був вашим самим-самим першим крашем дитинства? Наскільки я пам'ятаю, мій - Шредер з "Черепашок-ніндзя" 😅 Ще тоді я вибирала чоловіків за принципом I can fix him 🥲
Доволі часто у снах повторюються локації, які я добре знаю, і які не існують у реальному житті. Загадка.
Але ж ви маєте розуміти, коли ростоптав любимі кроси, вдягаєш їх, як зустріч з добре знайомою людиною 🤧
от інколи побалакаєш з людиною і так добре стає, так тепло на душі, хочеться щось робити, жити життя
люблю таке
Маю на увазі що не так давно намагався ще раз передивитися, але я його на стільки добре пам'ятаю, що не сильно цікаво
Так писати своєю мовою зі своїми рідними діалектизмами дуже круто (же б ото й знайомі слова не забувати, бо добре вивчені їх не шкода, але коли знайоме все життя з голови вилітає)
Я писала резюме один раз в своєму житті і на нього клюнули лише офіси(ну добре, там інші аспекти зіграли) не думаю, що я можу допомогти цій людині
як добре, що я маю розуміти всіх людей, які роблять моє життя абсолютно нестерпним, адже в них є на це свої причини
добре, якщо помітите таке тут, пишіть про це
мені аж цікаво що може бути
а загалом, якщо якась людина пише що вам не подобається - просто мʼют і збережені нерви 😁
Це синдром невлаштованості у житті. На жаль, кажу про людину, яку добре знаю. В неї жодних зацікавлень в житті і вона труситься, що чоловік може її покинути.
Буде і добре і погано, таке життя, ви й самі це знаєте) З днем народження, дякую що пишете цікаві речі
Так, аллістичній людині не зрозуміти аутичну на 100% але це не значить, що ми прям добре аллістичних знаємо і розуміємо. В них теж є свої проблеми та особливості і ми маємо пам'ятати це і відноситися одне до одних з повагою.
Окремі люди погані, не все суспільство.
Я зараз зрозуміла, що в блускаї на мене підписані не тільки люди, які мене не знають в реальному житті, а і знайомі
І по історії з Олегом нормальна кількість людей може вгадати господарку літературника 😂
У мене зараз таке ж відчуття як у тебе, і не пишу бо розумію що моя підтримка словами йому нідочого. У людини було все добре, а тут як не одне то інше(
Мабуть, це якесь дорослішання і набуття мудрості, мені здається)).
Головне добре себе розуміти. Бо як для мене особисте життя–люди,яких любиш чи з ким товаришуєш–це святе(але я маю дуже добре їх знати).А отакі швидкоминучі захоплення, це, мабуть, інтерес навіть професійний(закладений генетично),бо
Я заходжу туди бо мені заздрісно і гірко.
Чого вони там просто собі підлаштовуються але по-факту нічого не втрачають, а в мене гинуть знайомі.
Бо я не розумію як це могло статись
Я не можу змиритись що в них все добре і їм просто трошки незручно.
Що тут війна а в них життя продовжується
Як на мене – пиши і не бійся, бо що того життя! Навіть коли тобі не хочеться підтримки, добре що її дають і звичайно, що – приємно ☺️ Було б гірше, якби тупо забили болт і забули
все одно, пох, враження, що хочеться щоб пожаліли, можливо, але це це щось не те… ладно добраніч всім)
Добре що не знаєм особисто друг друга в реальному житті. Це було б жорстко. Докотились
З пані @deadcake.ukr.monster зустрілись вчергове. Хотіли вам сказати, що життя хуйня, але добре коли є люди які тебе розуміють.
помилково адресувала ні в чому не винній людині картинку "іді нахуй". Добре, що вона не розуміє української.
давно так не крінжувала із себе
