Почув геніальну смішинку:
«Та просто довіряй людям, не все ж так погано».
Їбать, все піздец як погано, кожна людина це просто збірник способів зради.
Тут питання в тому, чи ці зможеш ти ці способи переробити на користь собі.
Хорхе UNхапінез — Почув геніальну смішинку: «Та...
от не всі навколо хочуть вас наїбати, повірте.
є нормальні люди. але тоді проблеми перейдуть просто на інший рівень
Схоже що до іншого рівня я ще ніколи не доходив))
Як на мене, якщо проблем з довірою немає, то далі все набагато простіше, бо є впевненість і розуміння того, що є підтримка.
коли людина закриває базові потреби, в тому числі потребу в безпеці — починається екзистенційна криза. а якщо до цього моменту у вас нема грошей для дорогого якісного дофаміну, то ця криза стає важчою)
Дорогий та якісний?
На жаль, не розумію.
Як на мене — ти не є в безпеці, якщо у тебе немає грошей :)
А підтримка рівня дофаміну вже не така важка справа, як на мене.
Хоча, я не можу впевнено стверджувати, так як не стикався з таким, або ще не усвідомив це.
Similar Posts
якщо люди розповідають тобі про свої проблеми через довіру
то чому ти цього не можеш зробити якщо хочеш довіряти
Беззаперечно, якщо людина цікава, то настає момент, коли хочеться її почути. Потім можливо починаються дзвінки вечорами, розмови тощо.
Проблема в тому, що є реально надокучливі люди, у яких межа набагато далі за середню.
Самий легший спосіб вами маніпулювати, це втертись вам в довіру.
Якщо у вас буде людина, яку ви знаєте декілька тижнів, і людина, яку ви знаєте декілька років, то ви будете виріти саме більше людині, яку знаєте найдовше.
Це якщо ви не любите думати головою то взагалі проблема...
й так, я завжди приходжу вчасно й нічого не плутаю. от така я дивна людина - хочу, щоб не тільки я поставляла послуги на нормальному рівні, а ще й мені.
Увімкнув "Проблема трьох тіл"
Перші 3хв - невже все було так погано з головами людей тоді?!
Потім такий міркую - а воно і зараз все не дуже й то ок
Пішов далі дивитись
В мене теж таке періодично буває, але потім розумію що в інших людей проблем набагато більше, і що всі люди в цьому плані дуже схожі
Інколи потрапляю в таку пастку, коли розповідаю про не дуже популярні ігри, що мені подобаються.
Якщо далі тягнути тему Ubisoft, то в мене це The Division 2 та Ghost Recon Breakpoint, про які люди зазвичай знають щось на рівні "ну вони ж погано релізнулись, то вони лайно".
Кращий спосіб дізнатися чи можна довіряти людині – це почати їй довіряти.
Я бачу, ви дуже погано розумієтеся в тому як ведуться справи на таких місцях.
Якщо коротко: не виконав план - отримуєш меншу зарплату. Все.
Ну і проблема в тому, що люди цього не хочуть.
Просто для розуміння рівня поплави - людина на кожен мій реплай іншій дівчині відповідала сама
Один із мінусів дзвінка на людину
найкращий спосіб зрозуміти, чи можна довіряти людині — це почати їй довіряти.
Мені здається, що є різні шари/рівні розуміння написаного в різних релігійних книгах і відповідно кожна людина може трактувати ті чи інші письмена виходячи зі свого рівня розуміння. Або ж, можливо, кожен додумує/вигадує те, що хоче побачити в написаному. 😁
та господи, я просто не люблю, коли люди мене втягують в свої сімейні проблеми)
а про впевненість згодна) тут ще й про довіру до партнера багато чого зрозуміло стає)
"якщо людина з'являється в вашому сні, то вона хоче вас побачити"
у мене одне питання - як мій сон впливає на бажання іншої людини? 😆 я б ще змогла повірити в те, що я хочу її побачити, але вона? втф?
Я не в Києві, і, схоже, мені його не можна через те, що він розріджує кров і впливає на рівень глюкози, ну і іншим людям давати таке не буду, бо хуй зна, які у них проблеми зі здоров'ям) але було цікаво взнати, що таке є, дякую)
Ну, мої проблеми з запам'ятовуванням людей вийшли на новий рівень. Шчо жш
Ну чи там все дуже погано з розумінням мотивів прийняття власних рішень. Бо так чи інакше, а добір відбувається завжди. Навіть якщо сама по собі зовнішність не суттєва — вона розказує багато про людину, її спосіб життя та соціальну роль. І вже за цим та й сортують.
якось на підсвідомому рівні не хочеться довіряти людині з ім'ям Владлен.
Знову нічні попизділки.
Думаю, наразі я розчарована у мейнстрімовому способі дискусій щодо історії.
Окрім того, що, завдяки моєму знанню англійської це переважно англомовна бульбашка - це люди досить середнього рівня критичності, рухомі лише емоціями.
Їх дискусії не мають висновку чи користі.🔽
Коли я спілкуюсь зі здоровими людьми, або хто не мав все життя психічних проблем, або вони лише початкового рівня, мені стає так тяжко від розуміння, що не кожен відчуває себе так, наче він от от помре від найменшого руху і емоційного впливу (а це ще жахливіше).
Коли ти щось хочеш від іншої людини, наприклад, любові, розуміння, поваги, пояснень, зміни поведінки і тд, то звичайно ж вас в цей момент взагалі не хвилює питання «а як це цій людині?».
В цей момент є тільки «я хочу щоб було так як я хочу» і купа аргументів на користь цієї ідеї.
Але, психологічно
Якщо комусь десь на Печерських пагорбах від цього стане погано - це проблеми цих людей, які вони самі й створили. 3/⤵️