з дитинства мріяла про брекети, сьогодні нарешті пішла на консультацію і це мені обійдеться в трошки більше ніж 100к 🥲 трошки погано
настя фрімей — з дитинства мріяла про брекети...
у мене ще й кредитка на моно не закрита… я не вмію жити це доросле життя
Similar Posts
я не вмію отаке, думаю це від виховання в дитинстві - прошивка на все життя
я навіть не можу в резюме наїбати хоч трошки 🗿
Нарешті я вперше за цей тиждень нормально поспала навіть виспалась
Сьогодні можна жити трошки активніше
#укррайт, все ще актуально, але там десь уже 100к слів і це трошки більше половини 🫠
Доречі, #укррайт, мені не завадить людина на альфаридінг того, що я хочу тикать у видавництва спробувати.
Шо по жанрам: нф, кіберпанк, космоопера, кусками бойовик і лгбт тематика (але останнє дуже умовно, у мене там вигаданий світ де норма - бісексуальність).
Зараз уже 15 повних глав по 7-10 стор.
В моєму тіктоці зараз збірка мемів про формулу. Коли мені вдень важко і погано, я заходжу туди на пару хвилин і стає навіть трошки легше жити це життя.
взагалі, цих простих правил більше, і вони дійсно можуть полегшити нам життя.
Але ми часто діємо під впливом емоцій і продовжуємо стукати у закриті двері, переконуючи себе, що всередині нас просто не чують, ще трошки — і відкриють…
У дитинстві я часто фантазувала (була впевнена), що вмію керувати погодою! Якщо кілька днів старатися, то дощ таки піде. Якщо не пішов, треба ще трошки постаратися
uquiz.com/quiz/q3CRYG?...
Кіт почуває себе сьогодні трошки краще тому ми пішли на прогулянку на вулицю, бо він сам вже перестав проситись гуляти, а так він майже не ходить. Думалв він не захоче йти за мною, але сам пішов. Трошки пройшлись по городу і повернулись
Якщо я можу скрасити його останню частину життя, то буду робити
Як це не сумно, здебільшого не вміють. Дорослі серйозні люди часто навіть викупати свої відчуття не вміють, не те що озвучувати, більше того, вони не вміють притримуватись своїх слів (і це нормально, так працює мозок). Тому говоріння словами через рот таки трошки переоцінено, неозвучене існує(
Та я вже навіть вмію стояти на тій нозі і трошки була закачала потрібні м'язи щоб обходитись без наколінника, але оце зараз поки погано дихаю то й не займалась більше місяця і здається трошки нашкодила спині і коліну коли посилку на 23 з копійками кг тащила. Навіть чоловіку було важко забирати її
Усе ж таки у п'ятницю жити хочеться трошки більше аніж у інші дні тижня
Діти вміють жити сьогодні, їх треба довго вчити вміти чекати
Дорослі добре вміють чекати, але зовсім забувають як жити сьогодні
Це, напевно, найкраща фішка моно. Ти живеш життя, а потім бац і виявляється що надцять тисяч пішло на ПЖ 🥰
Хахах трошки крикнула. Ну напевно пощастило. Бо моє теж живе своє життя і крутиться як йому завгодно.
Трошки відчуття, що ти більше не в дитинстві
Як тіки зарядний кабель або блок перестають працювати мені більше не треба виправдовуватися ні перед ким, що він наїбнувся і вислуховувати "та на це ніяких грошей не напасешся", а можу просто піти і купити аж з запасом щоб точно завжди було під рукою
на вихідних витратила тисячу на частину своїх таблеток, сьогодні трошки більше тисячі на аналізи, в четвер буде узд на 900 грн
боже як же тяжко бути дорослою. точніше дорого
Одні плюси:
Ти мудрий, трошки є силів і мрій у житті, змушений бути кращою версією себе 20річного👍
Трошки призабула, як воно — активно проводити з кимось час, і приповзла додому трошки вбита. Мізки докупи досі зібрати не можу. Мабуть, сьогодні без курсача обійдуся.
Ми всі трошки пан Ренуар.
Старі, нам неймовірно боляче. Але ми продовжуємо жити це життя.
Ну нарешті хоч один правдивий гороскоп! Я бард, я все життя почуваюсь як бард: як зірка, але завжди трошки не в тєму)
Так сильно намагаюсь переробити до невпізнання ті нещасні 9 квадратних метрів своєї кімнати, наче в мене від того якось нієбічєскі має життя помінятись.
Ну або я нарешті захочу жити хоч трошки, що вже ніхуя собі досягнення так-то.
Окей, працювати за робочим столом і з ортопедичним кріслом справді зручно. Особливо коли робота фул-тайм і потребує усіх цих штук (а так і є).
Але можливість нарешті зручно гратись не менш - а то і більше важлива (бо як іще жити це доросле життя)
нарешті я дочитала трошки душнувату книгу
маю надію, завдяки цьому читати хотітиметься більше)