Що люблю: їздити трамваєм. Це переплітається із любов'ю до поїздок потягом, просто із меншими витратами всього))
Що люблю: 4 ранку влітку, коли вже сіріє і починають співати птахи
Similar Posts
Ооой трамвайчики це взагалі любоф. В Херсоні їх нема, тому в універ і з універу в Мико я частіше за все їздила саме трамваєм)
З моєю любов'ю до сну я навіть готова знову вставати раненько, аби сісти в трамвай і схопити ранкову атмосферу в ньому, ніби в потязі їдеш)
До 2016 року, я його вже не застав.
А от в сусідній Дружківці є трамвай (не знаю чи зараз ходить), я на ньому їздив у ту ж поїздку.
Тролейбус - це просто автобус який може вдарити током. Change my mind.
А от трамваї, та ще й на відокремлених коліях - оце пісня. Це ж маленький потяг в місті, а хто не любить потяги?
Я так люблю оці дні, коли покуриш і поїздка в трамваї - це вже ✨подорож✨
Шановний толєр, я не сумую, можеш не вертатись
Людині потрібна людина.
На підтримку слід відповідати підтримкою.
На витрати витратами.
На любов любовʼю.
І все.
Нічого складного.
Людині потрібна людина.
На підтримку слід відповідати підтримкою.
На витрати витратами.
На любов любов'ю.
На похуй - похуєм. І все.
Нічого складного.
Я вже казав, я люблю транспорт і юрбу. Ноги в мене сильні, стояти не проблема.
А стільки всього побачиш в метро, в потязі. Особлива любов це маршрутки. Скльки жив у Києві любив цей транспорт. Коли приїжджав завжди віддава перевагу.
Я хотіла не поїхати в той день коли буде "шкільна поїздка" в інше місто щоб подивитися на різні професії і все таке і все таке, бо там навіть не буде того що мені треба, але мені сказали в той день показати однокласнику де ми збираємося, бо ми їздимо одним потягом зранку
Щастя це купити квиток на потяг і очікувати поїздки. А потім і сама поїздка.
Я почуваю сором, що дозволяю собі скаржитися лише на те, що мене не любили. Проте психолог намагається мені пояснити, що це не менша травма, ніж фізичні ушкодження. Що в дитинстві єдине, як я могла пояснити відсутність масивної любові - тому що я погана.
Я не їздила на потязі з 2011 року
До речі, тоді я їздила в Крим
З’явився якийсь потяг до взаємної балістичної любові до Бєлгорода
У людей, яких любиш, має бути враження, що любиш їх не менше ніж себе. Інакше вони тебе любитимуть менше. А тоді навіщо це все )
#прочитане. Що вам сказати? Все ще краще guilty pleasure ever! Жан-Клод - то любов. Аніта - місцями бісить, але все одно я її теж люблю. І напруження в перших книгах все ще не менше від знання, що попереду ще 20+ книжок і ця парочка доживемо до фіналу.
якщо все буде добре, то ще лише 4 поїздки потягом в цьому році
я через секунду: ну може 6
Я трохи сумую, що у мене завжди нічні потяги і я не можу почитати книжку в поїздці
