що де? — Мігрував архивні фотки з гугл...

Колись мене дуже засмучувала думка, що мені прийдеться спілкуватися з батьками усе життя, до тих пір поки я зрозуміла, що я не зобов’язана з ними спілкуватися. Я можу вибрати, я можу визначати межі нашого спілкування, я повноцінна доросла людина і ставлення до мене має бути тільки таким 😎💪

Побачив цікаве питання: чи варто видаляти фото з людиною із соцмереж після розставання? Жодного разу не видаляв фото! А от колишні - так. Деякі ще і від мене вимагали видалити, щоб не "палитись" перед своїми хахалями...

Так подобаються ці відео, де люди кажуть щось типу «і тут я зрозуміла, що я не соціофоб і почала спілкуватися з іншими людьми».
Особливо в моменти, коли відчуваю, що тільки навʼязуюся у спілкуванні

Мені дуже важко спілкуватись з такими людьми. Але інших, наразі, в своєму оточенні я не маю. Тож відчуваю тотальну напругу, від того, що я втрачаю свої соціальні зв’язуи і навички.
У мене було цікаве життя, я спілкувалася з чудовими людьми, щодня щось нове, а тепер деградую.

Саме так. Через р*сійську я не можу без жалю та сорому ідентифікуватися зі своїм минулим, з 20 роками свого життя — я не спілкуюся ні з ким хто не перейшов на українську з того періоду, тобто спілкуюся з однією людиною яка знала мене до віку 20 років і до переходу

Я не розумію людей, котрі в інстаграмі лайкають всі мої фото аж до 2016 року але, курва, НЕ ЛАЙКАЮТЬ ФОТКИ З ВЕСІЛЛЯ, КОТРІ БУКВАЛЬНО НА ПОЧАТКУ ВСІХ ФОТОК.

якщо не спілкуватись з новими людьми то не маєш можливості відкопувати спогади

Підсів на спілкування з людьми, але немає з ким спілкуватись і за 24 роки життя так і не навчився знайомитись... 🥲🥲🥲

А у Вас також завжди є відчуття, що людина з якою Ви були добре знайомі, але довго не спілкувались..Вас забула...

Чи Ви нормальні?

виклала фотку в сторіс, так багато людей появилось, яким цікаве моє життя 😂😂

**досі не розумію навіщо я це зробив, напевно щоб ще більше розчаруватись в житті, і взагалі перестати спілкуватись з людьми**

Здається у мене найсвіжіше фото 22го року, але з тим як я не показуюсь людям в інтернеті, то лежать вони десь у забутому архіві, селфі для мене є ще досі не зрозуміле.

Абсолютно не ок в тому сенсі, що людині і так погано, і вона робить гірше технічно собі (бо, можливо, ти би міг її підтримати), і тобі теж, бо якщо ти з нею спілкуєшся, то маєш на це причини, і припинення цього спілкування зробить тобі гірше. Тому за будь-якого варіанту причини це не має>

Так, інколи так стається, що я намагаюся щось пояснити людині, але не можу, бо для того щоб це зрозуміти людина має бути в моїй голові

А словами воно виходить все одно що фотка зоряного неба з повним місяцем на камеру сяйомі

розумію про що ви 🙈
але шо ж.
хоча маю приклад з життя, коли людина стала гарною в процесі спілкування, це дивні були відчуття, але якось так

Взагалі, я досить погана людина якщо спілкуватись зі мною довго. Я не люблю неточності. І маю пам'ять.

Людина просить співчуття: - Мої мене хотіли до психіатра (10+ років тому) сдати.
Я: - Ну так ти того року їм тричі погрожував, що ще робити було?

Здається, зі мною перестануть говорити🥲.

Не те, щоб я прям вперше це робив, але вперше я активно спілкуюся з людьми. Наче, якось, всі разом сидимо?

Я не знаю, як знаходити «своїх людей». Не знаю, чи я взагалі сама цікава людина, щоб хотіти зі мною спілкуватися.

І мені прикро, що в єдиному чаті, де було більш-менш таке дружнє регулярне спілкування, я відчувала себе не на своєму місці, ніби весь двіж йшов без мене, а що я там робила, неясно.

Чому в моєму житті вже не раз стається ситуація, коли я спілкуюсь добре з двома окремими людьми, а потмі ці люди стають спілкуватись між собою і майже перестають спілкуватись зі мною?
Що блять зі мною не так?

Ооо, розумію)
Є момент, коли знову скачується тіндер😁
Зараз мені достатньо полистати фото і почитати описи, мало кому ставлю вподобайки😅
Немає бажання спілкуватись з новими людьми...

Розуміти так:

- інколи ми думаємо що знаємо людей, а вони знають нас, а потім люди роблять такі вчинки, що перекреслює все, що ми до того думали

Або

- інколи ти спілкуєшся з людиною і думаєш що їй комфортно спілкуватися з тобою, але потім вона робить щось, після чого ти розумієш що помилявся

Зрозуміла, що зовсім розівчилася спілкуватися людьми

розумію, я хочу в кіно і гуляти 😢
за останні 2 роки зі своїми друзями в живу спілкувалась 1 раз, бо всі по різним містам/країнам. а так тільки хлопець, його друзі і родина

відчуття, що скоро забуду як спілкуватись з людьми, якщо ще не забула

якщо дивитися, як люди сваряться, то навіть це правильно робити виходить у одиниць. треба слідкувати за такими, вони щось зрозуміли про життя