Отже, поїхали.
Одразу маю попередити, буду писати інколи дуже детально, інколи пропускаючи не важливі (на мою думку) шматки, або деталі, які я вже не памʼятаю.
Також, можуть бути подробиці 🔞
Отже, поїхали.
Одразу маю попередити, буду писати інколи дуже детально, інколи пропускаючи не важливі (на мою думку) шматки, або деталі, які я вже не памʼятаю.
Також, можуть бути подробиці 🔞
//* бере попкорн, зручно сідає...
і на мене беріть 😁
Прошу-прошу. 🌽🌽🌽
🤗🤗🤗
Почну, певно з того, як ми взагалі зустрілись.
Мій (тоді ще хлопець) працював на Новій Пошті, а я фрилансила СММ-ником вдома, тож, коли мені було тоскно, я ввечері заходила до них і сиділа там з ними тусувалась, або до закриття.
Почався період, коли на пошті було тяжко, і почали наймати так званих
«чекух», тобто працівників-студентів на чотири робочих години. До них ставились загалом не дуже серйозно, і більше не любили, бо вони багато сачкували, і тільки відбували робочі години. Багато прийшло, та мало лишилось в кінці.
В. був спочатку тією самою «чикухою», але, працював сумлінно, тож
заробив собі серед постійних працівників повагу, та довіру.
Я, як завжди, щодня приходила потеревенити і вбити час, а В. завжди в цей час фасував дрібноту, тож ми з ним швидко знайшли спільну мову і порозумілися.
В. - на перший погляд, дуже симпатичний, ввічливий, кмітливий, турботливий, стриманий,
має гарне тіло, дуже акуратний, та охайний. Легко знаходить спільну мову з будь-ким, хоч малеча, хоч люди похилого віку. (Очевидно, я - малеча 😂)
Йшов час, ми здружилися, Після роботи, я В. і мій хлопець А. ходили бродити околицями, пили каву і розмовляли про усе на світі.
Загалом, розмовляли ми з В
тому що А. за своєю природою людина не говірка, він тільки дивиться і слухає (колись мені це подобалось).
Одного дня, прихожу я на роботу до них, а В. шось дуже не в гуморі. Тупо страшне психовисько.
Я до хлопців, кажу що з ним?
Відповідають: з дівчиною розбігся, а йому диплом ще на носі, + робота
коротше, хлопець в засаді.
Я, як мати Тереза, доклала всіх своїх зусиль, щоб допомогти йому побороти цю депресію. Ми годинами ходили і розмовляли, я намагалась підтримувати, як тільки могла. А. просто ходив з нами і слухав, або і не слухав взагалі, а просто ходив. Вигляд А. був не зацікавлений геть
Пройшов час, ми з А. жили разом на зйомній квартирі, він отримав нову посаду на пошті, і був максимально зайнятий тільки роботою, вдома лише їв, мився і спав, тож я весь час або працювала, або висіла на пошті з В. та хлопцями, чекаючи А. додому.
Ми з В. здружилися дуже добре, тоже вже могли пліткувати, як дівчата, і був навіть свій локальний гумор, який ніхто крім нас не шарить. Це був наш такий всесвіт на очах у всіх, і ніхто не шарив, до чого йдеться.
Якось взимку, ми з А. пішли гуляти по засніженому місту, і я запропонувала запросити
і В. до нас. Мовляв, чого він там буде і общазі киснути, нехай хоч виде повітрям подихає.
Ми прийшли до общаги, вона була зовсім недалеко, він вийшов, і саме в цей момент, мене накрило і осяйнуло, що я дивлюся на нього, вже не просто, як на друга. Вже я оком на нього наклала.
Та прогулянка
не вдалась, бо я запанікувала, почала вести себе дивно, надула губи, і наче образилась навіть на В. (уже не памʼятаю навіть за що), але памʼятаю, що додому йшла невдоволена, і навіть А. запитав : «Чого це ти така сьогодні? Ви ж наче дружили?»
Я вирішила, що той мій стрибок ендорфінів просто недосекс
бо з сексом у нас з А. через роботу та втому складалось рідко, або якщо в мене був настрій. Сам він ніколи не ініціював, це був наче мій обовʼязок.
Пройшло ще трохи часу, ми з В. разом вже не тільки по району кружляли, ми могли годинами спілкуватись по відкозвʼязку, до ночі. Їздили разом на курси
Коротше проводили разом багато часу, і це було круто.
Він завжди був мені симпатичний, але я ж тут наче і не вільна зовсім, та і він не проявляв нічого зверх норми. Тож так і тягнулось. Хлопці з роботи, якось побачили нас з В. у метро, і зі смішками, мовляв: «А шо це ви? Поки А. на роботі, любитесь?
Я підіграла, вхопивши В. під руку, типу, так, авжеж, а ви як думали?
І тут мене шарахнуло хвилкю знову 😳
Я ніяк не хотіла відлипати від тією руки, сильної та водночас лагідно підримуючої мене маленьку, під час коливань вагону метро у всі боки.
Приїхали на курси, і там вже я була біля нього як цуценя
Це був другий тривожний дзвіночок, на який я не звернула уваги, бо мені було байдуже, хто там що собі думає. Так жеж приємно горнутись до нього, граючись, дивитись в ці очі, що сміються. Так тепло, так радісно ☺️
Але ми памʼятаємо, що я не самотня, і ці розваги просто флірт та дурість.
Через те, що А. весь час був на роботі, а в єдиний вихідний, я могла хіба що до кіно його витягнути, мені було важко. Я відчувала себе Попелюшкою. Бо все що я робила- це прибирала, готувала, прала, прасувала.
Ми були разом вже років 5 на той момент, все приїлось, я втомилас. Живемо життя, кожен своє
Одного дня, він прийшов додому раніше, я як раз домивала підлогу в коридорі. Він зайшов став на килимок, роззувся, навис однією ногою над ще вологою плиткою, зі словами «Можна?» .
І тут я спалахнула, наче сухий сірник, що кинули в сосновий бір посеред липневої спеки🔥
Мене понесло тупо за течією
Почався скандал, вже не памʼятаю про що саме, але в кінці, памʼятаю свої фрази: «Довго ще я буду прати, та прибирати. Я як та покоївка, чорт забирай! Ти взагалі на мені одружитись збираєшся чи ні?!».
І він такий: «Та хоч завтра підемо по обручки. А тепер можна я піду перевдягнутися?».
На тому я і стихла.
Я взагалі, дуже швидко перегораю. Я накричалась і забула. А він не забув.
Наступного дня, я пішла зустрічати А. з роботи, і коли я вже збиралась переходити дорогу, він спитав:
-Ти готова?
-До чого?.. Ходім швидше, бо їжа вдома прохолоне…
-Ми по обручки йдемо?
Я трохи розгубилася
Бо я ляпнула і не подумала. І не думала, що він реально серйозно налаштований.
Окрім того, я вже не злилась, і не дуже мені вже хотілось заміж і змін. І я сказала:
- Хай, може потім?
А. запропонував хоч піти глянути ціни, та що там взагалі є.
Ми пішли.
Був сезон весіль, тож з вибором було не густо
Були обручки або не парні, або великі, або малі, або страшні. Я хотіла звичайну класичну, з червоного золота, не тонку і не товсту. А. вважав так само.
Коли обручок не знайшлось, я, десь всередині себе, трохи видихнула. Бо це серйозне питання, і ми наче б то вже довго разом,
та чи готова я так все життя прожити?
Він хороша людина, він дуже добрий, відповідальний, зібраний, хазяйновитий, він любить мене, підтримує, піклується, він – те, що хоче кожна жінка. Він занадто хороший. Мені гріх жалітись, я з ним, як за стіною, просто чи моє це? З мої вибуховим характером?
Вийшовши з ювелірки, А. запропонував зайти в ще одну ТЦ, бо там теж можуть бути обручки. Я згодилась. Ми прийшли туди, а там…
вибір, які тільки хочеш, будь-який розмір, ще й зі знижкою.
До закриття 10 хвилин, я на азарті.
Бігом сходили додому, взяли грошей, прийшли і купили обручки 💍
Прийшли додому, приміряли не відриваючи бірок. Покрасувались, посміялись і пішлі на двір курити.
Сидимо, куримо, і я кажу:
- Дзвони своїм батькам, треба ж їм сказати, що ми вирішили.
- Та не хочу.
- В смислі не хочу? 😳 Вони ж твої батьки, дзвони!
- На, ти дзвони.
- Ні, я не стану, бо я і так ворог
народу, телефонуй і кажи сам. Давай, я в тебе вірю.
*Про деталі розмови промовчу, вони та ця історія ніяк не повʼязані*
Почалась метушня з весіллям, весь час бігали, щось вирішували, А. весь час заморений на роботі, приходить додому і падає від виснаження, початок літа, спека страшна, весільна лихоманка.
Дійшли до списку гостей, і виявилось, що мати гарну дату весілля, недостатньо, якщо це підпадає на будній день, і
всі ваші потенційні гості працюють і вівторок 🤷🏻♀️ (дивно, еге ж? 😂). Але ж я хотіла гарну дату, що красиве число було, тож маємо викручуватися.
Ледве нашкребли трохи людей, виявилось що немає у мого майбутнього чоловіка дружби. Нікого запросити, працюють всі 🤷🏻♀️
Я йду на НП, попитати тамтешніх
Перший кого ми обговорювали, ясне діло, мною запропонований В. Цей варіант відпав, бо в нього того ж місяця сестра заміж йшла, + диплом, тож каже по грошах все не потягну, вибачайте.
Пішли до ще одного, той каже, як я прийду, коли вся зміна у вас на весіллі буде? А працювати кому?
Не проканало 🤷🏻♀️
В результаті дійшли до того, що дружбою став мій брат, що для мене було особливо приємно, бо він на цій темі знається) я не знаю іншої людини, яку так часто звали б дружбою на весілля, або хрещеним на хрестини 😂
Шось я відволіклась… 🤔
А, так, весілля.
Не знаю наскільки мені хотілося б, що В. був на весіллі, але, я таки вмовила його прийти. Не дружбою, але, хоч просто гостем, вже добре. Я відчувала в ньому якийсь спокій, мені з ним завжди було затишно і добре. Тож, в цій дуже стресовій ситуації добре було б мати якусь розраду, хоч здалеку
В день весілля я поспала години може 3 за ніч, бо за день до цього вночі приїхав мій брат з дружиною, їх зустрічали вночі, поспати не вдалося, потім пів дня їх вигулювали, а потім, треба було готуватись. Коротше, поспали херню годин.
Пʼята ранку, А. їде збиратись, мене збирають в готельному номері
одразу і макіяж і зачіска, і все на світі, бо роботи багато, а треба ще заміж вийти встигнути.
Тільки-но А. за поріг, я в сльози, у мене паніка, істерика, покурити щохвилини.
Візажист поспішає до іншого клієнта вже час, а я все реву, як та білуга.
Нічосе, яке у вас гарне волосся 🤩
Дякую 😌
я в захваті 👍
Я їх обрізала, лежать в коробці, можу подарувати)
Оце дуже шкода Т_Т
Але це справа ваша :) Може так треба 🤷♂️
А дарувати не треба, у відриві від людини, це просто волосся 😅
У мене нова коса вже виросла, не менша за попередню))
👍😌
Цю також відріжу скоро 😂
За шо ви так з ними Т_Т
Бо важко носити, вичікувати, доглядати.
Надто довгі.
Якби хтось доглядав, а я лише сиділа- та хоч кілометр хай росте
А як же краса? :)
Я і з короткими дуже непогано виглядаю.
Тим паче, що короткими вони довго не бувають
Ну, це так... Вам, дівчатам, добре: завжди гарно виглядаєте, як не постріли чи одягни😁
Мама мого друга у молодості відрізала своє волосся, і пройшло кілька десятиліть - чіпляє його собі як додаткове.
У мене за життя, стільки додаткового зібратись могло, на три перуки повні вистачило б)
Гарна ідея, доречі, зробити шиньон 🤔
Дружка їде везе купу валеріани і все чим можна мене привести до тями, а я просто плачу.
Частково через те, що мої батьки не дожили до цього дня, і не бачать, яка я виросла, яка я стала… коротше, кому свято, а я горюю.
Ревла аж поки А. не приїхав мене «викупáти». Коли він увійшов, я розревлась
ще більше, але вже з полегшенням 😄
Поки їхали до РАГСу, чогось посварилися, і я була вже в бойовій готовності. Зібрана, чітко розуміючи, що треба просто пережити цей максимально виснажливий день, де свято наче у мене, але всім було добре, окрім мене.
(Моє найулюбленіше фото з того дня. Моє обличчя🔥)
Поки, фотограф всіх фоткала, я нервовово бігала ховалась по кущах і курила, як чобітник.
Коли увійшли до церемоніальної зали, все вже, як в тумані.
Вийшла звідки, і перше що спитала, чи є щось попити, бо в горлі пересохло. Води не було, лише шампанське.
Власне, отак я і вийшла заміж.
Супер
Дуже цікаво
А ще, ви дуже красива 😍
Дякую)
То дуже хороша візажистка була)
працюю, треба порахувати квоту, беру телефон щоб зайти у калькулятор, бачу сповіщення від нової пошти, захожу на пошту читаю деталі, а там ще повідомлення від патреону, заходжу на патреон, а там нове відео на ютуб і ось я на ютубі вже годину...
Нова пошта оприлюднила імена працівників, які загинули.
Більше того, додали їхні портрети.
Дуже важко. Мене розйобує від думок як хлопці рахували лічені хвилини до закриття відділення. Як вони, можливо жартували, або, навпаки, ненавиділи колектив. І просто. В одну мить. Вони загинули.
це я пишу з пошти керівниці, представляю себе клієнтам як нову людину, яка буде з ними працювати, а тоді вітаюсь з своєї пошти
Люди які пишуть новій пошті з претензіями за свої посилки…… це просто сором!
Невже нова пошта на це заслуговує? Вони ж наче відкриті і дуже клієнто орієнтовані!
Так через нову пошту. Вони є в Німеччині, доставка не дуже дорога має вийти
Я як переїздила, то все було в коробках Нової пошти. Дуже раджу. Там різні об'єми, дуже зручно
Ніяких дзвінків на голосову пошту. Повідомлення одразу в тебе на телефоні. Навіть не пам'ятаю чи був взагалі тоді сервіс голосової пошти..
Коротко - Вам на пошту мав прийти лист від Блускаю.
Детально - deck.blue цікава штукенція.
Т п
Вам зручніше на укрпошту чи Нову пошту?
Взагалі думала, що то розіграш, дуже дякую! 🥰
У мене теж є дві пошти, які справно працюють вже кілька років
Але зараз потрібна нова😢
як же в мене палає від тупорилості і неорганізованості робочих процесів в мене на роботі. усі мають дуже важливу думку, але ніхто не бере на себе відповідальніть за організацію і контроль 💀
Ефективні менеджери Нової Пошти пробивають нове дно.
Відділення тепер мають виконувати норму по оплаті через автосписання.
Як - не зовсім зрозуміло, адже такий спосіб оплати не дуже популярний.
Якщо раптом тут хтось є з Нової Пошти: це такий прикол, да? Новорічний подарунок співробітникам?
Тааааак, це я зранку, коли прийшло сповіщення від нової пошти. А потім дуже нот хехе бо поштомат не відкривався але вони все досить швидко нарізали і я таки їх забрала і вже почала читати 🥹🫂
Це я сиджу на коробках від нової пошти
Зеровейст магазин ✅ але купила там ще й крем для мами, який вона дуже хотіла, тому з'явилося нове завдання, поїхати до нової пошти і відправити в Україну
Але Нова пошта таки топ!
Вже вдруге, вони роблять відшкодування без питань та дуже швидко реагують ❤️
Нова Пошта, де мої, курва, книжки, які мали прийти ще в 15:00??? 🤪я вже йобу зараз дам сидіти одягнутою і чекати сповіщення, аби вилізти на вулицю. 😬
мені додають насправді. я пам'ятаю коли ми почали рівняння розв'язувати - я був в екстазі, змушував маму вигадувати мені нові рівняння бо з підручника все вже порішав.
але це працює тільки для алгребри, щойно ми заходили на територію геометрії - я одразу губився, бо все візуальне та прикладне мене
Ну є ж думка що подібні заняття на дрібну моторику заспокоюють. Для мене працює) Хоча чесно кажучи інколи дуже нервуюсь з кікіморами: чи попала в потрібні кольори, чи буде дядюськам зручно її використовувати, чи не спробують знову спиздити посилку на пошті, чи доїде вона до тих хто просив до виїзду
Маєте проблему у вашому саду квітів? Звертайтесь до спеціаліста, котрий владна проблему з шкідниками квітів.
Деталі в пошті, працюю анонімно $