Невідома судома — Отже, поїхали. Одразу маю попе...

Отже, поїхали.
Одразу маю попередити, буду писати інколи дуже детально, інколи пропускаючи не важливі (на мою думку) шматки, або деталі, які я вже не памʼятаю.
Також, можуть бути подробиці 🔞

Почну, певно з того, як ми взагалі зустрілись.
Мій (тоді ще хлопець) працював на Новій Пошті, а я фрилансила СММ-ником вдома, тож, коли мені було тоскно, я ввечері заходила до них і сиділа там з ними тусувалась, або до закриття.
Почався період, коли на пошті було тяжко, і почали наймати так званих

Невідома судома

«чекух», тобто працівників-студентів на чотири робочих години. До них ставились загалом не дуже серйозно, і більше не любили, бо вони багато сачкували, і тільки відбували робочі години. Багато прийшло, та мало лишилось в кінці.
В. був спочатку тією самою «чикухою», але, працював сумлінно, тож

Невідома судома

заробив собі серед постійних працівників повагу, та довіру.
Я, як завжди, щодня приходила потеревенити і вбити час, а В. завжди в цей час фасував дрібноту, тож ми з ним швидко знайшли спільну мову і порозумілися.
В. - на перший погляд, дуже симпатичний, ввічливий, кмітливий, турботливий, стриманий,

Невідома судома

має гарне тіло, дуже акуратний, та охайний. Легко знаходить спільну мову з будь-ким, хоч малеча, хоч люди похилого віку. (Очевидно, я - малеча 😂)
Йшов час, ми здружилися, Після роботи, я В. і мій хлопець А. ходили бродити околицями, пили каву і розмовляли про усе на світі.
Загалом, розмовляли ми з В

Невідома судома

тому що А. за своєю природою людина не говірка, він тільки дивиться і слухає (колись мені це подобалось).

Одного дня, прихожу я на роботу до них, а В. шось дуже не в гуморі. Тупо страшне психовисько.
Я до хлопців, кажу що з ним?
Відповідають: з дівчиною розбігся, а йому диплом ще на носі, + робота

Невідома судома

коротше, хлопець в засаді.
Я, як мати Тереза, доклала всіх своїх зусиль, щоб допомогти йому побороти цю депресію. Ми годинами ходили і розмовляли, я намагалась підтримувати, як тільки могла. А. просто ходив з нами і слухав, або і не слухав взагалі, а просто ходив. Вигляд А. був не зацікавлений геть

Невідома судома

Пройшов час, ми з А. жили разом на зйомній квартирі, він отримав нову посаду на пошті, і був максимально зайнятий тільки роботою, вдома лише їв, мився і спав, тож я весь час або працювала, або висіла на пошті з В. та хлопцями, чекаючи А. додому.

Невідома судома

Ми з В. здружилися дуже добре, тоже вже могли пліткувати, як дівчата, і був навіть свій локальний гумор, який ніхто крім нас не шарить. Це був наш такий всесвіт на очах у всіх, і ніхто не шарив, до чого йдеться.

Якось взимку, ми з А. пішли гуляти по засніженому місту, і я запропонувала запросити

Невідома судома

і В. до нас. Мовляв, чого він там буде і общазі киснути, нехай хоч виде повітрям подихає.
Ми прийшли до общаги, вона була зовсім недалеко, він вийшов, і саме в цей момент, мене накрило і осяйнуло, що я дивлюся на нього, вже не просто, як на друга. Вже я оком на нього наклала.
Та прогулянка

Невідома судома

не вдалась, бо я запанікувала, почала вести себе дивно, надула губи, і наче образилась навіть на В. (уже не памʼятаю навіть за що), але памʼятаю, що додому йшла невдоволена, і навіть А. запитав : «Чого це ти така сьогодні? Ви ж наче дружили?»
Я вирішила, що той мій стрибок ендорфінів просто недосекс

Невідома судома

бо з сексом у нас з А. через роботу та втому складалось рідко, або якщо в мене був настрій. Сам він ніколи не ініціював, це був наче мій обовʼязок.

Пройшло ще трохи часу, ми з В. разом вже не тільки по району кружляли, ми могли годинами спілкуватись по відкозвʼязку, до ночі. Їздили разом на курси

Невідома судома

Коротше проводили разом багато часу, і це було круто.
Він завжди був мені симпатичний, але я ж тут наче і не вільна зовсім, та і він не проявляв нічого зверх норми. Тож так і тягнулось. Хлопці з роботи, якось побачили нас з В. у метро, і зі смішками, мовляв: «А шо це ви? Поки А. на роботі, любитесь?

Невідома судома

Я підіграла, вхопивши В. під руку, типу, так, авжеж, а ви як думали?
І тут мене шарахнуло хвилкю знову 😳
Я ніяк не хотіла відлипати від тією руки, сильної та водночас лагідно підримуючої мене маленьку, під час коливань вагону метро у всі боки.
Приїхали на курси, і там вже я була біля нього як цуценя

Невідома судома

Це був другий тривожний дзвіночок, на який я не звернула уваги, бо мені було байдуже, хто там що собі думає. Так жеж приємно горнутись до нього, граючись, дивитись в ці очі, що сміються. Так тепло, так радісно ☺️

Але ми памʼятаємо, що я не самотня, і ці розваги просто флірт та дурість.

Невідома судома

Через те, що А. весь час був на роботі, а в єдиний вихідний, я могла хіба що до кіно його витягнути, мені було важко. Я відчувала себе Попелюшкою. Бо все що я робила- це прибирала, готувала, прала, прасувала.
Ми були разом вже років 5 на той момент, все приїлось, я втомилас. Живемо життя, кожен своє

Невідома судома

Одного дня, він прийшов додому раніше, я як раз домивала підлогу в коридорі. Він зайшов став на килимок, роззувся, навис однією ногою над ще вологою плиткою, зі словами «Можна?» .

І тут я спалахнула, наче сухий сірник, що кинули в сосновий бір посеред липневої спеки🔥

Мене понесло тупо за течією

Невідома судома

Почався скандал, вже не памʼятаю про що саме, але в кінці, памʼятаю свої фрази: «Довго ще я буду прати, та прибирати. Я як та покоївка, чорт забирай! Ти взагалі на мені одружитись збираєшся чи ні?!».
І він такий: «Та хоч завтра підемо по обручки. А тепер можна я піду перевдягнутися?».

Невідома судома

На тому я і стихла.
Я взагалі, дуже швидко перегораю. Я накричалась і забула. А він не забув.

Наступного дня, я пішла зустрічати А. з роботи, і коли я вже збиралась переходити дорогу, він спитав:
-Ти готова?
-До чого?.. Ходім швидше, бо їжа вдома прохолоне…
-Ми по обручки йдемо?
Я трохи розгубилася

Невідома судома

Бо я ляпнула і не подумала. І не думала, що він реально серйозно налаштований.
Окрім того, я вже не злилась, і не дуже мені вже хотілось заміж і змін. І я сказала:
- Хай, може потім?
А. запропонував хоч піти глянути ціни, та що там взагалі є.
Ми пішли.
Був сезон весіль, тож з вибором було не густо

Невідома судома

Були обручки або не парні, або великі, або малі, або страшні. Я хотіла звичайну класичну, з червоного золота, не тонку і не товсту. А. вважав так само.
Коли обручок не знайшлось, я, десь всередині себе, трохи видихнула. Бо це серйозне питання, і ми наче б то вже довго разом,

Невідома судома

та чи готова я так все життя прожити?
Він хороша людина, він дуже добрий, відповідальний, зібраний, хазяйновитий, він любить мене, підтримує, піклується, він – те, що хоче кожна жінка. Він занадто хороший. Мені гріх жалітись, я з ним, як за стіною, просто чи моє це? З мої вибуховим характером?

Невідома судома

Вийшовши з ювелірки, А. запропонував зайти в ще одну ТЦ, бо там теж можуть бути обручки. Я згодилась. Ми прийшли туди, а там…
вибір, які тільки хочеш, будь-який розмір, ще й зі знижкою.
До закриття 10 хвилин, я на азарті.
Бігом сходили додому, взяли грошей, прийшли і купили обручки 💍

Невідома судома

Прийшли додому, приміряли не відриваючи бірок. Покрасувались, посміялись і пішлі на двір курити.
Сидимо, куримо, і я кажу:
- Дзвони своїм батькам, треба ж їм сказати, що ми вирішили.
- Та не хочу.
- В смислі не хочу? 😳 Вони ж твої батьки, дзвони!
- На, ти дзвони.
- Ні, я не стану, бо я і так ворог

Невідома судома

Почалась метушня з весіллям, весь час бігали, щось вирішували, А. весь час заморений на роботі, приходить додому і падає від виснаження, початок літа, спека страшна, весільна лихоманка.
Дійшли до списку гостей, і виявилось, що мати гарну дату весілля, недостатньо, якщо це підпадає на будній день, і

Невідома судома

всі ваші потенційні гості працюють і вівторок 🤷🏻‍♀️ (дивно, еге ж? 😂). Але ж я хотіла гарну дату, що красиве число було, тож маємо викручуватися.
Ледве нашкребли трохи людей, виявилось що немає у мого майбутнього чоловіка дружби. Нікого запросити, працюють всі 🤷🏻‍♀️
Я йду на НП, попитати тамтешніх

Невідома судома

Перший кого ми обговорювали, ясне діло, мною запропонований В. Цей варіант відпав, бо в нього того ж місяця сестра заміж йшла, + диплом, тож каже по грошах все не потягну, вибачайте.
Пішли до ще одного, той каже, як я прийду, коли вся зміна у вас на весіллі буде? А працювати кому?
Не проканало 🤷🏻‍♀️

Невідома судома

В результаті дійшли до того, що дружбою став мій брат, що для мене було особливо приємно, бо він на цій темі знається) я не знаю іншої людини, яку так часто звали б дружбою на весілля, або хрещеним на хрестини 😂
Шось я відволіклась… 🤔
А, так, весілля.

Невідома судома

Не знаю наскільки мені хотілося б, що В. був на весіллі, але, я таки вмовила його прийти. Не дружбою, але, хоч просто гостем, вже добре. Я відчувала в ньому якийсь спокій, мені з ним завжди було затишно і добре. Тож, в цій дуже стресовій ситуації добре було б мати якусь розраду, хоч здалеку

Невідома судома

В день весілля я поспала години може 3 за ніч, бо за день до цього вночі приїхав мій брат з дружиною, їх зустрічали вночі, поспати не вдалося, потім пів дня їх вигулювали, а потім, треба було готуватись. Коротше, поспали херню годин.
Пʼята ранку, А. їде збиратись, мене збирають в готельному номері

Невідома судома

одразу і макіяж і зачіска, і все на світі, бо роботи багато, а треба ще заміж вийти встигнути.
Тільки-но А. за поріг, я в сльози, у мене паніка, істерика, покурити щохвилини.
Візажист поспішає до іншого клієнта вже час, а я все реву, як та білуга.

Невідома судома

Дружка їде везе купу валеріани і все чим можна мене привести до тями, а я просто плачу.
Частково через те, що мої батьки не дожили до цього дня, і не бачать, яка я виросла, яка я стала… коротше, кому свято, а я горюю.
Ревла аж поки А. не приїхав мене «викупáти». Коли він увійшов, я розревлась

Невідома судома

ще більше, але вже з полегшенням 😄
Поки їхали до РАГСу, чогось посварилися, і я була вже в бойовій готовності. Зібрана, чітко розуміючи, що треба просто пережити цей максимально виснажливий день, де свято наче у мене, але всім було добре, окрім мене.
(Моє найулюбленіше фото з того дня. Моє обличчя🔥)

Невідома судома

Поки, фотограф всіх фоткала, я нервовово бігала ховалась по кущах і курила, як чобітник.
Коли увійшли до церемоніальної зали, все вже, як в тумані.
Вийшла звідки, і перше що спитала, чи є щось попити, бо в горлі пересохло. Води не було, лише шампанське.
Власне, отак я і вийшла заміж.

Невідома судома

Similar Posts