Yuump — Я не розраховую, що на цей пос...

3. Я маю право на радість. У Варшаві моє життя змінилося. Я почуваюся набагато краще, ніж до 24 лютого. Мені буває тяжко, і часом я не справляюся, але біля мене є люди, з якими мені добре. Я не хочу почуватися винною через це.

Останнім часом зі мною в більшості хочуть спілкуватися люди, які особливо не цікавляться як я почуваюся, як я..
Зате дуже хочуть, щоб цікавилася і допомагала вигрібати я
Вже не маю сил на це
Дайте спокій

#blsk

Люди, що прийшли в блюск, почуваються біженцями. Можливо мігрантами. Можливо, дехто, підкорювачами нового світу як в часи Колумба.

Люди, почувайтеся як вдома. Люди визначають мережу, а не мережа людей. Людина є часовопросторовим вікном між світами мереж.

вдруге в океанаріумі, знову жалію що не дала колишній купити мені іграшку в сувенірному під час першого візиту бо через це я зараз маю на 1 аргумент менше щоб НЕ купити собі іграшку

комфортно і зрозуміло (а головне - весело).

Якби ж тільки люди знали що це взагалі таке ота психологія і аналіз зокрема.
Але, це нікому не цікаво.
Люди хочуть гратися в іграшки і все контролювати. Вони не хочуть працювати, платити і перейматися почуттями

Дивно, в ранковому пості сліди від ніг. В вечірньому кросівки без людини. Сьогодні я почав спочатку описувати, а пізніше побачив, як розчиняється людина (3 хвилини і все). Любима іграшка - найдорожча навіть тоді, коли має відірвані лапи (це я про ведмедика). Бог любить всіх.

Так. Як Ви почуваєтесь щодо людей, які роблять це в 1 дію?

Людина яка може вийти за рамки та почуватися комфортно то завше цікаво 😏

Свого часу я почувався поза трендом і контекстом коли у всіх були тут акаунти, а у мене ще не було і я навіть боявся залишилися покинутим як "Сам удома", але потім сталося цікавіше, люди подолавши паніку повернулися назад до Х, а в мене почала розвиватися клаустрофобія від тісноти моєї бульбашки.

Люди в першу чергу мають розуміти, що тваринка це тваринка, а не жива іграшка, яка буде реагувати на них, коли їм зручно. Був якийсь совковий мультик колись, де дівчинка впіймала зайчика і хотіла, щоб він був як лялька і це просто жахіття. І жах в розумінні того, що деякі люди хочуть саме це.

Не має її, людина побачила вивіску-людина написала пост 🫡

Так, здається що поки нові люди не поспішають.

Он у Публіциста теж вже ніхто не бере... 70 штук валяється, пилом припадають.

ця людина мен ця людина

Багато інших причин. Постковідне життя - робота з дому і багато людей не мають потреби/часу йти кудись і соціалізуватись
Молодші люди зручніше почуваються в соцмережах, бо буквально виросли в них.
Мала кількість т.зв. third places, де люди можуть не за дуже великі гроші провести час і завести дружбу

Часом буває, що я довго не можу знайти в собі сили відповісти на чиєсь повідомлення

Спершу це просто довга затримка у відповіді, яка пізніше може перетворитися в тижні «ігнору», коли я просто не почуваюсь так, щоб відкрити і прочитати меседжі від людини, не маю емоційного ресурсу на відповідь

Бувають часом, але зважаючи на те, що тут будь-який пост сотні лайків не збирає, люди, напевно, не дуже мають інтерес регулярно шось таке постити

Якщо ви була такою сама, то маєте пам'ятати як почувалися тоді і чому саме так робили. Всі люди різні, але проходять багато подібних етапів в житті

Отаке, я ніколи не подобаюсь людям на курсах, вони мені також не подобаються, я почуваюся самотньо і неприємно

Але зараз я пішла на маленькі волонтерські заняття і наскільки ж комфортніше я там почуваюся 😭😭😭

1. Я стісняшка (чит. людина з комплексами) яка не любить бачити своє обличчя, особливо в моменти "це пізда", бо я як побачила як я плачу, мені стало страшно. А 2. Все ж не думаю, що їм варто таке надсилати, бо вони можуть відреагувати вже тоді, коли мені це не треба, бо мають інших людей і справи

В посмішці.
Це перше враження людини, яка вперше ж вас побачила.

Цікаво)
Я екстраверт, але через війну та купу дотичних причин, вимушена більшість часу перебувати сама, і навіть мені не хочеться «суєту навести».
Маю друга інтроверта, то йому взагалі тяжко з людьми.
Ваш випадок, для мене- щось нове)

у мене дуже маленька квартирка і я з таких людей, яким треба хоч трішки бувати серед людей, бо в іншому випадку криє, то почуваюсь замкненою в просторі. А ще й теперішня робота із таким графіком, що в мій робочий час всі нормальні люди вже займаються своїми справами, та й дало про себе знати

Видалила тік ток, і твітер(закреслено) Х. Почуваюсь живою і новою людиною

останнім часом почуваюсь максимально самотньо. але в той момент не маю жодного бажання переписуватись, а це єдина можливість поговорити з кимось окрім мами, тата та сестри.
я страшенно заздрю людям/персонажам у яких є друзі з дитинства або просто, постійне коло людей з якими можна провести час.