Психологія тут як собаці п'ята нога. В мене купа проблем зі здоров'ям і крім цього психічні розлади.( Ще маю певні пунктики, за якими можу передбачати один вроджений розлад, тому тут ніяке лікування не допоможе).
Просто мій стан набагато гірший, ніж здається. В мене купа проблем, фінансові в першу чергу. Спочатку треба лікування фізичне. Потім дізнатись, чи я нейровідмінна чи ні. А тоді братись за окр і кптср. І вже потім думати про все решту. А я не можу це дозволити собі аж ніяк.
Якби, коли я була дитиною, на мої проблеми звернули увагу, а не казали,що я вийобуюсь, щоб на мене звернули увагу, якби тоді щось робити, то так, шанс був би. А зараз я просто надіюсь померти менш болісною смертю. Я б за щастя мала депресію. Бо навіть коли мала її було легше, ніж зараз.
Я за все життя самотужки з такої психічної жопи себе витягувала, що деяким психологам це не снилось. Я вивчила стільки всього, щоб подолати це, але підкосили мене фізичні болячки. І тепер купа знань з психології і психіатрії до дупи, бо вбити мене може щось, що вилікувати мені не вистачає грошей.
Та нічого. Все добре. Це не сталось так раптом. До цього йшло і я знала, що так буде. Я мала померти вже давно і це чудо, що я досі жива. Тому поки можу якось.
думаю, коли хочеш вмерти вже на старті збору — це хороший знак. принаймні гірше вже нікуди. (ха-ха я знаю що можна гірше і знаю навіть куди будь ласка не треба)
Дуже шкода що людей не навчають базовим правилам інтеракції з собаками (крім того що їх пиздити не можна і треба дати понюхати руку). Хотілось би щоб всі хоч мінімально знали собачу мову тіла. І коли собак не треба чіпати бо вони не хочуть щоб їх трогали
Якщо болить настільки що вже неможливо нормально функціонувати то не варіант відкладати до кращих часів. Це ж здоров'я, воно у нас одне і нам цими слабкими тілами треба до самої смерті користуватись, тож собою треба займатись 🫂
5. Не треба приймати все на свій рахунок. Не всі думають про вас так само, як ви.
6. Ніколи не відмовляйтеся від того, чого ви хочете. Важко чекати, але ще гірше шкодувати.
7. Ніколи не бійтеся пробувати щось нове, тому що життя стає нудним, коли ви залишаєтеся в межах того, що ви вже знаєте.
Час покаже. Здається гірше вже бути не може, але я знаю що може. Напевно буде дурницею будувати плани на наступний рік, ми ж бо живем посеред війни, але цілі ставити треба і їх в мене багато. Але от з реалізацією в мене в минулому були проблеми. Час покаже.
Не знаю. Я вже вмію трохи думати німецькою. Це повільно, поки я скажу, але чомусь німців такий варіант влаштовує більше, ніж я взагалі німецькою не говоритиму.
Тому напевно якщо в тебе гарно з саморефлексією, то психолог взагалі може й не допомогти ніяк, тому що ти до нього прийдеш, виявиться, що ти вже й так знаєш причини свого поганого стану і тобі треба саме пораду, що робити. А пораду психолог (професіональний) не дасть.
Також самотньо пиздець, але зараз я настільки в собі не впевнений, що не хочу бачити когось із знайомих. Тіндер також не хочу, бо знаю, що навіть на каву зараз мене не вистачить поїхати.
Треба знов медитувати почати, трохи допомагає перезавантажитись.
Класно що зараз вже більше класних спеціалістів і ви знайшли щось для себе 🥰❤️
Мені препарати взагалі не допомагали, навіть снодійне з транквілізатором не вирубало, а від антидепресантів або ставало гірше або спочатку не допомагало настільки щоб виправдати свою назву а потім знов ставало гірше
Якби ж я знала що то було. Пам'ятаю лише, що наступного року на осінь, коли знову ця фігня почалась, вони вже не допомагали.
(але все одно як добре раніше було: можна було майже що завгодно в аптеці купити без рецепту... І не треба придумувати як піти до лікаря без батьків, щоб не кричали)
я оце не знаю що купляти, я наче хочу і планшет, але і телефон мені потрібен, моєму вже 4 роки, він мені подобається, але останній час так глючить, хоча з телефонів я не знаю що зараз купляти, бо мені нічого не подобається...