На бардак уваги не звертаємо!
Купила я значить сукню вперше за 6 років. Так по довжині на мої 150 см головне ок, а зверху завелика. Коментар мами безцінний - проте, як я її носити буду, грудей нема ж. Я не винна, що я ото, як бідний родич хоч генетика тут була багатообіцяюча. Шнуркувати сил не було.
головне не звертати на них багато уваги (з порад моєї мами, в якої також троє синів) та не намагатися все контролювати, бо нервові клітини не відновлюються. ну і в неї були погодки, а в мене - зі зростанням рівня життя, та різниця в 6 років між кожним, так що кожен отримав достатньо любові
Пані ви так виправдовуєтесь, наче в чомусь реально винні
Та головне ж, що це полегшить життя герою, який нас усіх захищає
І що він матиме хоч трохи відпочинку 🫂
Діалоги з мамою is like:
Мама: ти мала здогадатися!!!
Я: ні не мала.
Мама: ти повинна була!!!
Я: нікому нічого я не винна.
Мама: ти тільки себе бачиш!!!
Я: так, і мені подобається. Взагалі, інших бажаючих бачити мене і мої хотілки більш нема, тому хоч хтось має звертати увагу на мої потреби.