Страх і біль, от що реально керує людиною, а не ото все, що ви там собі навигадували.
Людина народжується з цими двома базовими почуттями і живе із ними все життя намагаючись їх вбити в собі.
Вбити разом із собою, звісно ж.
Але вбити себе страшно і боляче.
Коло замикається.
Лишається брехня.
Психолог Стефаненко Максим — Страх і біль, от що реально ке...
Суцільна брехня завжди і в усьому. Така собі анестезія, яка переводить життя в режим летаргічного сну і позбавлення будь-якої чуттєвості.
Так живуть майже всі люди, приймаючи знеболювальне щодня.
Одиниці з нас можуть здолати біль і страх і побачити життя.
#страх #біль #психологія #психолог
Страх і біль - так. Інтерес і любов - це вже інше чи також з тієї категорії? Знаю, що людина не вільна, це вона так собі думає, але все ж. Як версія має право на існування?
Ну, якщо ви побачите своїми очами хоч одну дитину яка в першу секунду свого життя виявляє інтерес і любов то тоді можна буде про щось поговорити
Ви - праві. Можливо це щось соціальне, набуте, еволюційне або ще як там його назвати. Це дійсно скоріше похідні від болю та страху.
Та ні, куди там мені до правоти.
Similar Posts
Я досі не можу скласти свої думки до купи. Я думаю про тих людей. 52 загиблих. Просто вбили сімʼями. Мені просто важко це осягнути, а людям жити з цим болем все життя. Просто неймовірна трагедія. Вони вбили військового, а на його поминках вбили його сімʼю, родичів, друзів, знайомих…
Люди жили життя, і потім різко в один день їх вбили росня. Від повного усвідомлення і понурення в цю інфу стає дурно
почуття, не мислить і не живе бо шукає оте все в усьому цьому.
Тут нема життя, тут є лише психологічний захист від життя, яке, як відомо, є зусиллям в часі і щоб його прожити не вистачить самого життя.
Люди реально захищаються від життя гадаючи, ніби вони його живуть і ніби вони самі живі.
Щоб жити
Скільки вони дітей і цілих сімей вбили які в мільйон разів більше заслуговували жити своє життя, просто так
Я реально вперше в житті зустрічаю справжню живу людину, хто його дивиться 🫠.
Якщо говорити про «патологію» базових психологічних комплексів, які людина все ж таки покликана усвідомити, то вибір тут взагалі невеликий - ти або живеш сам (самостійно, без залежності від життя іншої людини) або за тебе буде жити хтось з батьків в твоєму житті.
Тупо пізда якась, а не життя. Померти можна від усього - ракети, кулі, снаряду, вірусу, чи іншої людини, чи хвороби. Тупо все навколо наче те і хоче нас вбити.
От жила людина, важко працювала, відвезла дружину на роботу, поверталась додому, стало погано і немає людини.
Цінуйте кожну мить.
ми живемо в таких реаліях життя, що навіть сходити в торговий центр страшно тому, що будь-якої хвилини тебе можуть вбити на місці
Харків 💔
і бути живим потрібно вийти за межі привʼязки себе до будь-чого, а це вже психологічний образ смерті, здолати який мають сили одиниці з нас.
Жива людина не хизується своїм життям, не посягає на життя інших, не мріє про краще життя, не покращує і не погіршує себе і життя, жива людина просто живе.
єдине, що тримає вас разом — спогади про минуле, де було те, що вас обʼєднувало
і ти відпускаєш людину з любов’ю та повагою до того, що між вами було
і кожен живе своє життя
Постійно. Думаю про те, що чекає людину після смерті. Про власні почуття у випадку смерті близьких і що тоді я робив би. Чому людина відчуває страх перед втратою життя. А також про безсмертя, про вбивство, про глобальний катаклізм, який забере життя більшої частини населення і як жити тоді.
Так само як люди панічно бояться смерті вони теж бояться і життя.
Так, люди реально панічно бояться життя так і не починаючи жити в ньому, а значить, і в самій реальності, де страху нема, бо там нема для нього жодних умов, бо в реальності є знання про себе і світ і нема фантазій
Готова вбити людей, які визивають ліфт на 2 поверх!
П.с. Живу на 9
Я тільки за. Бо я наче і живу у Києві усе життя, але зі знайомих у мене тут хіба що моя сім'я та дві людини проїздом :,)
полювання, очевидно, вимагає часу й грошей, а значить, воно не буде переходити на промислові рейки. ну і це вже здається мені чесною системою щодо тварин. їх не вирощують в жахливих умовах тільки для того щоб вбити - вони живуть життя, допоки по них не прийде хижак. просто цей хижак - людина
Немає ніяких там секретів щасливого життя, бо все завжди на поверхні, людина сама завжди показує всім навкруги в чому саме її комплекси, але, на жаль, не бачить це сама.
Отак як ви зараз живете оце і є те, що вас найбільше турбує у вашому житті, бо людина завжди відтворює свою базову психологічну
“Тварини не поводяться так, як люди. Вони б'ються, коли треба битися, і вбивають, коли треба вбити. Але вони ніколи не обернуть усю свою природну винахідливість і кмітливість лише на те, щоб винайти новий спосіб скалічити життя іншої живої істоти. Вони ніколи не втрачають почуття власної гідності
Чому деякі люди ( тут звісно питання «чи люди вони?») не вміють просто жити і насолоджуватись життям? Чому в декого є цей «ген канібалізму» - знищувати собіподібних? Життя могло б бути таким прекрасним, але русня все ще існує…
З тим яке в нього життя.... Вбити його було б подарунком, але він таке гарне живе буття, хочу щоб бігав цими лапками далі
Якщо чесно то вам блять дуже пощастило в житті якщо це ваша найбільша проблема, а не те що ви кожен день блять живете в страху що вас десь зґвалтує і вб'є кріповий мужлан
реально, скільки вони там знайомі? місяць? а він вже майже вбив людину (мразоту, але все ж таки) через нього. і це при тому, що майже увесь цей місяць вони лише безкінечно сралися і діяли один одному на нерви
Капець(((
Та це взагалі була катастрофа!
Тупо дід навів і вбив 60 людей. А зараз ще жаліється, що йому дали 15 років, а він людям допомагав усе життя.
цікаво як так сталося, що уві сні я у людину закохана, а в реальному житті ця людина не викликає в мене жодних почуттів