— знову?
— знову
— знову?
— знову
були відчуття, що цей рік стане незабутнім, але ж не на стільки…хочеться вже піти в офіс, і працювати щоб не бачити це все(
відчуття мозку такі ніби я знову працюю в смм, а я вже 3 роки як не працюю в смм….
може згодом, коли знову стане цікаво
сьогодні послухала і хочеться зробити перерву на декілька років
Як пережити ще один день в офісі …
Мені стало знову тяжко працювати із колегами. Мене всі напрягають 🫠
Якщо чесно дуже хочеться вже знову вдягнути бронік і піти щось робити. Але сьогодні відсипаюсь
Нахуя я такий драма-квін..
Не можу відпустити одну людину вже років п'ять десь.. бачу її які від часу своєму місті і це башку мені ворушить з місця..
Коли не бачу все норм, а потім бац, і знову боляче, та за шо..
А хочеться просто і по-людськи взяти і сказати, "Привіт, пішов нахуй"
Саме так, бо дуже не хотілось щоб після війни ми знову повернулись до того жалюгідного колоніального стану, в якому ми існували з 1991 року.
На днях закінчили передивлятися Офіс під їжу, вже хочеться знову www.youtube.com/watch?v=Lrgy...
десь вже місяць не пʼю, може більше-може менше
дивні відчуття, але поки почати знову точно не хочеться
Це точно моє😁
Останній раз пила ще до повномасштабного вторгнення, а тепер вже якось і не хочеться.
А ще алкоголь несмачний, але алкаші в генделику біля мого дому з цією думкою б не погодились😁
Відчуття, ніби я залишив того себе, якого довго з шафи не виймав, яким сам себе давно не бачив, ніби себе справжнього там забув.
Ніби там залишився той, ким я хочу і прагну стати, а тут той, хто "закінчується" поступово і перетворюється знову на привида самого себе.
Дуже хочеться, шоб вийшло.
Я не поні маю шо сі стало але в мене знову це відчуття
Мене рубить в сон вже третю годину
Перший сезон це перевірка на витримку. Він повторює британську версію, яку мало хто любить. А далі вони пішли своїм шляхом і стало краще. Мені теж важко йшло до якогось моменту, а потім ти раптом розумієш, що хочеться знову передивлятись і передивлятись його. Він працює, як сніжний ком
Дякую що прийшли на мій ниттєток. Чисто в теорії мені стало трохи легше після цього і з'явилося якесь бажання піти справді щось написати, але скоріш за все я просто знову вмикну серіал бо не бачу сенсу розганятися писати за годину до сну, а спати тре піти вчасно, бо завтра роботу працювати.
Ква.
Я не можу ніяк відіспатися за вихідні, а зранку вже знову працювати 🫠 не було сил навіть прибрати вдома, тепер знову тиждень в срачі сидіти, ненавиджу цей стан, бо він дуже близький до депресивного по відчуттях і я іноді не можу зрозуміти, чи то просто виснаження, чи депресивний епізод, чи все разом
шось дивлюся як таблетки вже перестають діяти і мене знову криє, сука як я не хочу повертатися в цей стан, просто від цього вже хочеться плакати :(
Коли як не 30го грудня робити перестановку; зате тепер знову маю reading nook і окреме місце під програвач/платівки + нарешті порядок на робочому столі (як же ж вже хочеться знову жити самій, головний resolution на наступний рік)
Перше, що бачу сьогодні - знову «польські фермери» висипають наше зерно на землю, тепер вже з потягу. Хочеться кричати і плакати. Хочеться скинути туди *щось*, але ж цього вони і добиваються - спровокувати нас. Вони побачили працюючий тригер і використовують його знову. Знущання.
Я закордоном. Вночі не могла піти спати, бо думала, що якщо засну, то хтось загине. У мене було відчуття наче зараз знову 24. Як я ненавиджу йобану москальню, щоб ви, мразі, вже повиздихали
Крч, я знову відчуваю провину за те, що хочу чогось для себе. Мені прям погано від думки, що я зроблю щось ДЛЯ СЕБЕ і це буде щось вистраждане та "як на новий рік"
Знову це жахливе відчуття власної нікчемності і страху, що мої плани вкотре підуть по пизді через незалежні від мене причини.
Мала істерику як зрозуміла, що витратила всі свої (2 тис) гроші за 1 день.
І це не на комуналку, а на "себе" - подарунок коханому, подарунок собі і відклала на рік водафону.
Так зване "моє вперше"
Крч, я знову відчуваю провину за те, що хочу чогось для себе. Мені прям погано від думки, що я зроблю щось ДЛЯ СЕБЕ і це не буде щось вистраждане та "як на новий рік"
Знову це жахливе відчуття власної нікчемності і страху, що мої плани вкотре підуть по пизді через незалежні від мене причини.
Мала істерику як зрозуміла, що витратила всі свої (2 тис) гроші за 1 день.
І це не на комуналку, а на "себе" - подарунок коханому, подарунок собі і відклала на рік водафону.
Так зване "моє вперше"
Не можу змусити себе піти до лікаря, бо відчуваю провину за те, що лише рік пройшов, а я знову в цьому болоті, знову допустила це, знову не змогла 🤡
Інша половина мене взагалі каже, що я придурююсь і надумую все це, все насправді гаразд, я просто хочу звернути на себе увагу 🤡
Прокинулась з бажанням з нового року кинути пити, курити, і взагалі стати кращою версією себе.
Я так розумію краще піти знову поспати?