Питання до людей в шлюбі/парі: коли почуття стають прохолоднішими... побут і звичка... що ви робите, щоб знову розбудити їх в собі?
Питання до людей в шлюбі/парі: коли почуття стають прохолоднішими... побут і звичка... що ви робите, щоб знову розбудити їх в собі?
важливо робити профілактику - періодичні розбори польотів за останній час і синхронізація спільних рухів
також розуміти плюси того що в тебе є постійний партнер, не забувати дивитись на людину щодня, як вперше, бо люди змінюються
Дякую!
чим міг 😁
Насправді погляд і досвід інших дає подивитися на ситуацію з іншої сторони
для мене стосунки досі розкриваються по-новому з часом, досі знаходжу нюанси, яких не бачив, плюс відкриваю нові, які зʼявилися
дуже класно працює поїхати кудись на пару днів і оцінити як це було б без партнера
навіть коли є конфлікти, важливо до кінця їх розбирати, до кінця проговорити
навіть якщо моментально рішення не буде знайдено, то з часом все одно можна прийти до спільного знаменника
ну і починати серйозні стосунки я б казав варто з тими, з якими відчуваєш цей самий perfect match
якщо стосунки "холоднішають", тут нема чарівної пігулки, треба поїхати у відпустку, подорож, провести час з партнером, отримати разом нові враження, підзарядку на майбутнє
важливо щоб це подобалось обом, взагалі завжди треба чесно проговорювати що подобається, а що ні, інакше це дізнатись нереально
чесність - перш за все, я не вірю що можна побудувати стосунки, щось приховуючи, вдаючи іншу людину, чи "терплячи" якісь речі
на довгому проміжку це не працює
ну і треба стежити за собою
якщо ти став людині цікавим "тоді", будь цікавим і зараз: розвиток, карʼєра, перспективи, спорт, харчування
якщо на себе забити, то партнеру буде дуже важко воскрешати в собі початкові сильні почуття
мабуть треба зупинятись, бо я так можу довго, останнє: має бути ваша людина, ви маєте кайфувати разом + робота над стосунками, не в плані чогось неприємного, а в плані розкриття букету з часом
але і самому треба "розкриватись" і ставати кращим
якось так
Конфлікти вирішуються розмовами спокійними і конструктивними, партнер старається і робить буквально все, є повага, є ніжність і почуття з його сторони... і я це ціную
інколи треба покричать 😁
але без образ
думаю, це залежить від пари
якщо партнер занадто спокійний, може його треба збадьорити
ми з дружиною з часом "синхронізувались" в цьому плані, тепер я більш активно беру участь в дискусії 😁
- Когось любити - це все одно що оселитися в будинку, — казала Соня. — Спочатку ти закохуєшся в усі нові речі, щоранку радієш, що все це належить тобі, ніби побоюючись, що хтось увірветься у двері й заявить, що сталася жахлива помилка і що ти не можеш жити в такому чудовому місці.
Потім, з роками, стіни вивітрюються, дошки тріскаються тут і там, і ти починаєш любити цей будинок уже не так за його переваги, як за його недосконалості.
Ти знаєш усі його закуточки й щілинки. І як зробити так, щоб у замку не застряг ключ, коли надворі мороз. І яка з дошок трохи прогинається під ногою. І як відчинити дверцята шафи, щоб вони не скрипіли. Ці маленькі секрети й роблять його твоєю домівкою.
Гарне порівняння😌
дууже. це з книжки «Чоловік на імʼя Уве»
Нові навички його відтерміновують. Плюс люди забувають все, свою сім'ю, себе, але пам'ятають, як робити свою роботу. Це мене втішає.
не в стосунках зараз, але погоджуюсь з вами. не стаємо раптово сліпими, хтось та й сподобається, сама стикалась із симпатіями до інших людей під час стосунків, питання тільки в тому, що будеш з цим робить
Мені треба нова людина щоб питати у неї скільки їй років бо моя людина вже розуміє навіщо я це роблю і мені дуже незручно стає
Це так би мовити вже форма залежності якщо людина робить це регулярно. Купа гормонів від яких стає добре виробляється на якійсь там хвилині бігу. Ну і вже увійшло у звичку мабуть.
Плюс може це єдиний час коли людині зручно займатись своїм улюбленим видом спорту.
Мені навіть як бігунці то є складно
Поінт в тому, що люди часом роблять хуйню, але це лише відображення їх особистих зайобів. Вони роблять хуйню бо можуть. Інше питання для чого витрачати на них свій час, якщо окрім них існують просто їбейші люди, які здатні робити нас щасливими?)
Я розумію, що стаю абсолютно антисоціальною останнім часом. Я жахливо боюся спілкуватися з незнайомими людьми, і тому фактично єдина людина з якою я постійно спілкуюся це моя мама
І це мене лякає, але я не знаю як знаходити людей для спілкування і дружби
У подорожах. Обожнюю бачити щось нове, дивитися нові країни, спілкуватися з різними людьми.
В емоціях. Люблю бути щасливою і робити близьких мені людей щасливими.
Прогрес мотивує жити
Я це розумію, але є оце але 🥲
Колега відпрацьовує останній день, стажування нової дівчини, шоб вона нормально склала іспит, плюс треба не забувати про обслуговування людей, про товар
Божепамажи
Соціальна паніка це (зокрема) коли під час перебування з людиною у одній кімнаті вам стає фізично зле, бо ваші нерви переавантажуються, намагаючись видати відповідь на питання:
ЩО БЛЯТЬ мені робити з людиною, яка стоїть навпроти мене.
ЯК мені це робити.
ААААААААААААААААААААААА
>>
Часом я почуваюся самотньою у своїх проблемах, як в дитинстві. Коли єдина людина, яка є поруч не підтримує тебе, а тільки кричить на тебе і тобі стає тільки гірше: ти почуваєшся нікчемою і не розумієш, що тобі робити
Питання про взагалі чому не роблять, а не про останні пару років. Я не задавалася цим питанням раніше, бо мені було не актуально. А виявилося, шо доволі багато людей проходили через це
Тут як раз про пріоритети. Це про якість життя, бо зір – це блін важливо. Я розумію, коли є певні життєві трабли,
але часом пробувати і робити інакше то важливо, гарний спосіб відкрити нові грані себе і стосунків. Головне щоб здобуття цього нового досвіду відбувалось екологічно)
Останнім часом все частіше бачу, як дохуя людей сприймають усе, що для них робиш, чимось належним аж настільки, що вважають, якщо вони скажуть/напишуть банальне "дякую", в них неодмінно відпаде жопа.
Я думаю, що пояснивши новому партнеру якісь свої приколи (а вони є тупо у всіх), людина буде багато на що реагувати нормально і це з часом можна буде згладити чи якось взаємно підлаштуватися
І з вакансіями зараз дуже туго, але якщо щось і міняти в цій самій сфері, це на людський графік і можливо вищу ЗП. Але так ще менше варіантів. Плюс робити все одно по суті те саме, тільки знову вивчати новий продукт і людей.
Останній час те й роблю, що передивляюся старі фільми. Сьогодні "Людина, що біжить"
Часом тому, що соцмережі заважають сконцентруватись
Часом тому, що соцмережі викликають постійне fomo і синдром самозванця
Ну і плюс, там де є великий акцент на візуальному контенті люди весь час порівнюють зовнішність людей зі своєю. І часто почуваються погано, навіть знаючи про фільтри.
Головне - бути впевненим у собі та своєму партнері, а це можливо лише з часом. Шлюб то таке, необов'язкове, але якщо люди планують своє спільне життя, всіх все влаштовує, всі у всіх впевнені - то раді бога, щастя молодятам
І -а якщо через 5 років "новим часом" буде постапокаліпсис після ядерки й взірцем людини буде та що вміє кришки коли знаходити й пророщувати кукурудзу?
дуже порожня стрічка останнім часом, треба ще на пару людей підписатись, але я не люблю людей
Не так давно мені подарували книгу "Наше. Спільне. Як зберегти в собі людину під час і після війни".
Вирішила, що її час настав, плюс вона невелика ~200 с. Що ж...
Перший же розділ.
Люди часом так роблять; це не завжди приємно але часом несподівано корисно)
Наприклад, якщо у вас вже є партнерка.
Або ви розумієте, що стосунки зараз взагалі не на часі.
Або людина подобається, але щось не цейво, не виглядає що ви можете бути парою.
Впевнена, що є люди які терпляче вислуховуватимуть українську, навіть якщо це займатиме час. Плюс чим довше практикувати, тим краще ставатиме мова.