Роман Донік.
Про Харків.
Роман Донік.
Про Харків.
Це жахливо. Люди і місто приречені. Їх вимушують або загинути, або виїхати. Місто без людей та виробництва мертве.
😔😔
Ну, і що? Пост безпорадності.
4/ Ці слова я запам'ятаю на все своє життя. Як і той день, коли я почув - Роман Ратушний, киянин і активіст, загинув. Не думаю, що варто пояснювати ким і чим була ця людина для суспільства, для міста і для України. Для мене він був синонімом до слова "Надія"
Коли одного дня мій хлопець на виробництві загинув.
Без вина я засумував, ажніяк.
Розумні люди кажуть, є у світі місто мерців. Ну і ото я пішов його шукати, щоб врятувати мого винороба.
Яке життя без пляшки? Ну.
Хто ті люди?
Барабаш: В Авдіївці Донецької області наразі залишається 1230 людей, а кількість охочих виїхати з міста зменшилася.
Якщо подивитися на кількість вибухів у Харкові за останні дні, то я вже не так не вірю у наступ на Харків.
Багато людей виїхало з міста. Дитячі майданчики порожні. На вулиці гуляє мало собачників.
Все, що мені залишається - це просто сподіватися на те, що все буде хоча б просто нормально.
У батьків хоч поспати можна
Але мій Київ
Моє рідне місто
Знову загинули люди
Коли це бляха закінчиться 😭
Люди,не звертайте увагу на такі пости...Ви чудові,губитися у місті,навіть з Гугл мепс,це нормально;)
Не бійтеся питатися,не всі люди такі душні;)
Там одна людина загинула, поранена дитина. А ще в цей час було ще і в іншому районі міста. Найс блять
Ми втомлені п'ятничні робочі люди, а тебе нема, бо ти волів інше місто, ніж другу після Харкова столицю світу
Не подобається наратив від людей: от як щось стається (підставити назву міста) всі не чують, не бачать
Але я чую це часто від людей, які постять щось про виключно своє місто. Коли були загиблі у Миколаєві, Харкові — вони мовчали
У свою чергу я майже нічого не пощу про Київ, а тільки-но інші міста
Я кажу не про особисту оплату всього, скоріше за податки. При тому питання про клапті землі трохи маніпулятивне. Війна скоріше за людей, яких багато виїхало, багато померло. Чи має сенс повністю відбудовувати міста, де більшість померла/виїхала і не повернеться, не маючи там виробництва і іншого?
Сіла. Завтра буде Харків
Люблю це місто і люблю людей в ньому, дяка Батьківні я знайома із ним ближче
Ще і гірше буває. Згадую Маріуполь. Ото люди пережили. У когось був час, щоб виїхати, у когось його не було.
Так. Все що лишилось від міста фотографії на старий телефон і пам'ятні речі. Все
Сьогодні рано вранці ворог знову обстріляв місто Курахове осколково-фугасними боєприпасами. В зоні ураження опинилася центральна частина міста, пошкоджено багатоповерхівки. Поранено двоє людей, двоє людей загинули.
Ого, багато тут людей, народжених в Харкові. Чи є хтось з інших міст взагалі, чи це харківська соцмережа? 😊
Я не усвідомлювала наскільки я люблю своє місто, доки не уявила, що мені треба з нього поспіхом виїхати і, можливо, більше не повернутися. Це жахливо
Може й не про міста, а про людей в місті — кращий варіант, взагалі
а люди ще й при такому житті примудряються жити далі
типу буквально сьогодні одній мешканці місцевій розповідала, що до Харкова настільки багато людей повернулося, що аж затори на проспектах утворюються, – місто живе далі, принаймні намагається попри все
таким чином люди просто несвідомо пішли в українську церкву
це працює
у чернігові та сама ситуація. люди їдуть у церкви в центрі міста, не тільки тому що вони пцу, а тому що вони в центрі міста
.
Жесть, як у твоєму місті люди оце виживають взагалі...
Він загинув, рятуючи людей в рідному Харкові,
рівно два роки тому.
Через п'ять днів йому мало б виповнитися 26.
ЄВГЕН ПРОСКУРІН
Ворожий обстріл забрав його молоде життя.
З початком повномасштабної війни
він був волонтером у рідному місті.
Шана!
Де шукать співрозмовника? Та усюди де люди спілкуються) ефективніше звісно в місцях де люди вашого міста тусять
3. Як ППО по відношенню до Харкова вони НЕ працюють! В тому й біда. Ми тупо містом, людьми, будинками ловимо ті ракети кожного. Довбаного. Дня. І збивати їх ніхто не планує!