Мало того що тепер плачу при кожній нагоді, то ще й починаю задихатися. Каайф.
Мало того що тепер плачу при кожній нагоді, то ще й починаю задихатися. Каайф.
Співчуваю 😔🫂
Дякую 🫂🫂
Панічки це жахливо, а от плакати заїбісь як на мене. Особливо якщо після цього стає легше
Так, стає легше) Тому почала плакати, як тільки з'явиться бажання, намагалась привчити себе не стримувати свої емоції, але тепер не можу зупинитись. Що забагато теж не добре(
Може вам просто треба виплакать все що накопилось?
Я теж так подумала, спробувала і ніц не змінилось(
Варто до психіатра і психолога, але зараз немає можливості
🫂
Якщо є час можна хоча б статті/книги/пабліки почитати. Мені колись бот і порада психолога прийняти панічну атаку а не тікати від неї дуже допомогли
Я постійно щось читаю, дивлюсь, дуже люблю психологію, але я самостійно не справляюсь(
Може дійсно звернутись до бота) я спробую, дякую 🫂
Бот або ще лінії безкоштовної психологічної допомоги
Дяякую ❤️
Я шпеціяльно для вас шукала🥰
Сподіваюсь знайдете можливість, сили і час ризикнути і набрати, раптом десь гарний спеціаліст трапиться і зможе вам хоч трошки допомогти. Удачі вам і міцно здоров'я як фізичного так і ментального🫂🫂🫂
Моє ви сонечко 🫂
А там прям спеціалісти сидять? Я думала практиканти з першої психологічної допомоги.
Я суджу з кількох випадків про які знаю в плані психологічної допомоги постраждалим від війни коли спеціалісти волонтерять і саме кваліфіковані психологи з досвідом роботи допомагають військовим і людям з деокупрваних безкоштовно. А шо на лініях я хз бо дзвонити не довелось - сама впоралась
Мені подобаються оголошення "для військових і їхніх родин", відчуваю себе одразу особливо ✨травмованою✨
А якщо чесно, то приємно
Та бо родинам військових теж важко. Особливо важко коли люди егоїстичні. Мені вже кілька місяців не вдається зібрати чакру і підібрати слова щоб пояснити рідним мого чоловіка щоб не вили йому нахуй в трубку бо самі ж відбивають бажання з ними спілкуватись. Хочу наорати, відпиздити, а треба ввічливо😢
Розумію, це жах бісить. Я своїм не можу пояснити, що мого не відпускають по його ж забаганкам. Це бляха армія. Аж соромно за них 🥲
Ще якось бачила, як в коментарях одна жіночка писала, типу якого хєра військові приїжджають додому і продовжують ходити у формі, їм типу шо нема більше що вдягти... Я була просто 👹👹
Як щось, то часто буває, що більше немає шо. Але чому це її так чіпляє?
А реально буває що іншого немає. У війську є люди в яких тупо все на окупованих лишилось або згоріло. Є хлопці у яких від стресу сильно змінився розмір. І шо тепер, ходити голим шоб якась тупа пизда в інтернеті не вийобувалась?!
Отож! Я вигоріла з того коментаря. Це як кола пекла: є вестерни, які не хочуть розуміти, що відбувається в Україні, а є ще українці, які не хочуть розуміти, що відбувається в Україні.
Та навіть плакати не можу
Так би хоч виплакати і все, алк не можеться
Стає тільки гірше
🫂
Просто будьте🫂
З часом стає легше, але того часу треба дохуя багато, нажаль.
Знаєте
В якийсь момент я переживаю, хвилююсь, плачу
А в якийсь думаю: ну це життя, воно таке, що перейматися
Потім промовляю сама собі: "життя-буття" і наче стає легше і можна йти далі справи робити
Звичайно що маєте, в цьому нічого поганого немає і якщо хочеться плакати - плачте, це краще ніж тримати все в собі 🫂🫂🫂
Дякую 🫂
Постійно на цих заняттях хочеться плакати, бо я найгірша з учнів, бо дуже мало знаю і вмію
В мене анитидипресанти мені трохи легше. Тому і ви тримайтеся. Все буде добре, тільки треба почекати 🫂🫂🫂
Дякую за підтримку🫂
Насправді я норм вивожу, все гаразд. У мене є інструменти роботи з цим і я дозволяю собі плакати, коли треба
Сподіваюсь, Вам стане хоч трохи краще з часом 🥺
Плакати - це добре. Вивільняйте емоції, і вірте, що цю темну сторінку Ви обов'язково перегорнете 🫂