Людина не памʼятає травму дитинства, людина не живе травмоване життя, людина сама стає травмою, людина уособлює собою все, що відкрило їй шлях до пізнання себе.
А травма як ніщо інше дає людині змогу пізнати себе.
#травма
Психолог Стефаненко Максим — Людина не памʼятає травму дити...
Similar Posts
жити із своєю травмою, втілюючи її в іншій людині.
Люди люблять свої травми понад усе.
Це і є зневага.
Просто я розумію, що деяких людей ламали з дитинства настільки, що вони не здатні на подальших періодах життя розвивати відчуття кордонів.
Хіба що через контроль і крики.
Тому до людини з травмою відношусь як до людини з травмою. Терпляче, послідовно і з регуляцією.
Я б могла допомогти та підтримати людину на шляху до вирішення її ментальних питань. Але лише за однієї умови — якщо вона сама того хоче. Тобто, якщо ця травма недовіри не дає життя нам обом. А якщо партнеру/партнерці з цим ок — то я пас, тут у мене лапки і моя менталка мені дорожча)
Це так мило, коли одна травмована людина травмує іншу. А ти навіть першопричині тієї травми не можеш висказати все, що про них думаєш. Бо немає кому вже говорити
Психологічна травма є одночасно і відповіддю на питання «хто я є?».
Це елемент дослідження, а не виправлення.
Травма, подібна до чорної і білої діри в усесвіті, є місцем, яке містить за собою ядро особистості, ніби означаючи межу пізнання людиною самої себе.
Психологічна травма - це брама за якою
Нашо? В більшості це люди з чорносливними травмами дитинства.
Але ж типу…ніхто нікому нічого не винен і люди не зобов‘язані розбиратися в чужих травмах😅
Кожен відповідальний лише за себе. Максимум, що може дати інша людина - чуйність та емпатію до досвіду іншої людини. Або ж вибрати не бути з людиною, яка ще не відпустила минуле і працює над травмою
живе істинне Я людини, яке не можна пізнати напряму але можна вивчати її по дослідженню самої травми, яку в принципі неможливо виправити, бо вона є недосяжною для усвідомлення свідомості.
Можна висунути таку гіпотезу, що для вирішення проблеми "психологічної травми людини" (вирішення не обов'язково є усуненням травми) варто подивитися на людину так би мовити очима самої травми, і задати собі питання: "що я бачу?".
Тоді, проблема набуває зовсім іншого характеру.
це моя стратегія по життю
якась психологічна травма шо мені приємно дивувати людей
не можна допустити того щоб твої травми псували життя інших людей
це твій якір
який треба підіймати
Людська психіка так влаштована, що відтворює всю сутність людини кожен день.
Тобто, людина робить в свому житті виключно тільки те, якою вона є для самої себе, відтворюючи всі свої травми і комплекси буквально у всьому.
Людина займається лише тільки відтворенням себе у всьому.
Через це шукати
Така от думка мені сьогодні прийшла. Що це той, хто не боїться йти в свою травму, її досліджувати, розглядати з різних сторін, щоб потім дати можливість іншій людині подивитись на свою травму під іншим кутом.
Цікаво дивитися на людину, якій дуже хочеться мене образити, але вона обрала невірний шлях. Спробуй ще раз, бро, цю психічну травму я вже пропрацювала.
Цінності людини будуються з її травм і їх подолання (с)
Психолог.
Ок. А що якщо з травми дитинства вибудовується гіперфіксація, а на підставі цього - почуття гумору?
Травми різні бувають, ніколи не знаєш, чому людина поводиться так, як поводиться. Я обираю шлях відсутності контакту з тими, чия поведінка мені не подобається, але "переляканими" їх навряд назву.
не бачити, не чути, не знати, не памʼятати про її існування.
Звичайно, це метафора того як людина захищається від своєї травми, але робить вона це із собою не метафорично, а цілком буквально.
Не витрачайте свої нерви, ті люди вони живуть в своєму уявному світі, де лише у них є проблеми і травми і всі навколо їм щось винні, але це не так.
Так, по поведінці людини, по її поглядах на життя можна доволі точно сказати яка саме психологічна травма її мучить і від усвідомлення чого саме ця людина втікає.
Це доволі просто, треба лише уважно послухати людину пару хвилин.
Але все це марна трата часу, бо це їй не потрібно.
Звичайно, якщо говорити про вибір професії психолога, то ми говоримо про хоч якесь розуміння людини своєї власної психологічної травми.
Інша річ, це напрямок психотерапії чи аналізу, який обирає психолог.
І це вже про ступінь усвідомлення своєї травми, себе і про те, що саме людина збирається із
Хтоб ото знав,що травми роблять людей ближче
