сиділа скетчила і щось мене понесло
сиділа скетчила і щось мене понесло
Все складніше. Бо у тому, що я там сиділа і систематично ігнорувала проблеми (як, доречі, і більшість присутніх у тому просторі) - є і частина моєї відповідальності.
І якщо не пропрацюю, то понесу сюди те саме. А так краще не робити.
Шо люди втрати понесли однозначно погано. Це стихія і до цього треба ставитися відповідно...
А я ще і захоплююсь. Кожен раз думаю, добре що так, бо по-хорошому, буває значно-значно гірше. Коли сидиш в підвалі, як під обстрілами.
Зараз очевидно відпочиваю від малювання, але скетчила сьогодні в скетбуці, так приємно, їду за новою книжкою і шариковими ручками!
Ну вже не сплю, бо я стара тьотка.
Але отой що біля жовтого сидить - був першим, сюрпризом від мами на день янгола, коли прокинулася, а це чудо поруч лежало. Так сформувався позитивний якір і мене понесло. Я почала купляти білих ведмедів. І купляла я їх допоки не померла мама (якір зруйнувався)