В такі моменти особливо сильно жалію, що колись не пішла в медичний і зараз не можу бути корисною по справжньому. Всієї моєї роботи завжди буде недостатньо.
Kiwi 🇺🇦 — В такі моменти особливо сильно...
В такі моменти думаю, що варто було слухати бабусю 🫠
Similar Posts
так, на той момент, я була з тих, хто до кінця вірив в краще і думала, що обійдеться.
вранці я не знала що робити і загалом, думала збиратись на роботу.
та після цього повідомлення я уже точно зрозуміла, що вторгнення справжнє, а не просто декілька вибухів.
Дійшов до того моменту в житті коли мене все нервує, особливо робота і люди, які навколо
Я заганяюсь тому що це були роки спілкування і дружби, багато хороших моментів, тільки під кінець все пішло нанівець. Мені шкода що так сталося, і часто думала про те що не варто було так чинити, а з іншого боку чому маю я постійно його рятувати, думати як врятувати це спілкування, йти на поступки.
але я все одно пішла і слухаю тепер весь альбом))
є ну дууууже круті моменти
Зрозуміла, що в деяких момент просто не відбила контексту проблеми, бо сильно звикла єбошить роботу...
Той момент коли робиш роботи втричі більше якщо треба піти раніше чим в обичні дні
Особливо це було відчутно на сповіданні, бабуся така: «А на згадуй все погане, шо ти здійснила! Зараз будеш то все батюшкє казать!»
На цьому моменті мені завжди було погано і неприємно
А ще я задовбувалась нічого не їсти і не пити, бо треба причащатися натщесерце 🫠
Я також там займалася чим завгодно, окрім роботи, і ще думала про те, що треба написати пост про те, до чого я вже докатилася на цій роботі і що я просто взагалі вже не можу там працювати.
Але на моменті з тим, як діти-працівники пішли пилесосити підлогу з гірчицею, я нарешті прокинулася 👍
Я не те, щоб насміхаюсь. Я дуже сильно дратуюсь і впевнена, що зовні відчувається, наскільки токсична я в такі моменти. Думаю, найкращим рішенням було б просто розвернутись та піти, але не завжди це можливо.
в один момент захотілось написати погані речі. думаю я варта більшого. і потрібно іти далі.
1. Я стісняшка (чит. людина з комплексами) яка не любить бачити своє обличчя, особливо в моменти "це пізда", бо я як побачила як я плачу, мені стало страшно. А 2. Все ж не думаю, що їм варто таке надсилати, бо вони можуть відреагувати вже тоді, коли мені це не треба, бо мають інших людей і справи
Там на момент містики стає нудніше. Не думаю що дочитала б. Мені було легко слухати
Так норм же, особливо якщо ціль була "написати книжку", а не "написати не всрату книжку"
Багато часу на це пішло? Ну, з моменту сів планувати до моменту закінчив?
Стався "надайте приклади комунікації з клієнтами під час роботи в інших компаніях" момент.
Навіть не знаю, чи варто працювати на тих, кому норм, що співробітник робитиме копії внутрішніх переписок, щоб їх потім кудись виносити 🙁
Та я зараз на пенсії, з мене вистачило пиздецю за роботу в дизайні.
Деколи зараз сама собі вигадую задачі, коли бачу що компанії варто причесати якісь моменти.
Може за пару місяців матиму час на оновлення портфоліо (принаймні так собі мрію)
Йду сьогодні на роботу, слухаю Alma mía, і думаю, отак воно якось, не розберешся до кінця ні в чому, особливо у двоякості почуттів, та й нехай.
Ой фу, знову цей настрій, коли хочеться зайнятись творчістю, а потім думаєш, а кому то нафіг треба взагалі, краще піти зробити щось "корисне" (робота, прибирання щось таке). Але ж це треба мені самій, бо тримає кукуху. І сидиш чисто 🫠🫠🫠
В такі моменти особливо гостро шкодую про те що закинула намагання освоїти навичку малювання. Вона варта того, аби це зберегли хоч десь. Хоч на папері нездалого малюваки.
Вчора забула сюди закинути
Дочитала учора «За Перекопом є земля».
Книжку варто читати всім.
Особливо тим, хто кричить про Кримську область.
Декілька моментів, які виділила для себе
В такі моменти особливо гостро шкодую про те що закинула намагання освоїти навичку малювання. Вона варта того, аби це зберегли хоч десь. Хоч на папері нездалого малювати.
Кожна українська жінка в якийсь момент починає інтенсивно думати, чи не піти їй таки служити
А ще - медперсонал.У момент,коли я пішла з нашої охорони здоровʼя,лікарі реанімації робили роботу санітарок,бо їх мало і хуй ще знайдеш за такий мізер.Взагалі це світова проблема,але у нас особливо мало медперсоналу.Якби я була медсестрою,я б теж лівнула в якусь ділу, бо це ще гірше ніж умови лікаря
У мене є певний план на життя, мета до якої прагну, мрії, відправні точки до подій та дат–так жити легше, але почув діалог двох бабусь: «Перестань чогось хотіти! Не думай про це і тоді ти 100% його отримаєш у той момент, коли нав не чекатимеш!»
І я задумався, а може й справді варто?
Ранку, любимки ❤️
