Як же мені хочеться встати і обматюкати батьків, які "ой це залишкове (зелені соплі по коліна), вдома такого не було (дитина буквально ригає від кашлю). Я вже заїбалась хворіти цілий рік!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Як же мені хочеться встати і обматюкати батьків, які "ой це залишкове (зелені соплі по коліна), вдома такого не було (дитина буквально ригає від кашлю). Я вже заїбалась хворіти цілий рік!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
То залишковий рік
У мене виходить життя залишкове
Поличку під носом якусь зроби, мішечок для шмарклів повісь 🥸
Дуже вдячна за пораду
🤝 у мене так завжди на подібні теми. Я хамелеон 😎🥸😎
Вперше, день народження коли я не зробив жодного фото. Також виходить що вже цілий рік я самотній.
"Чудове життя" усім рекомендую.
Дуже болить голова
Я намагаюсь стримати сльози, але не виходить
Зачинилась у ванній і незнаю куди себе діти
А він зараз корчить з себе «ідеального батька»
Ригати хочеться
Мені дуже подобається ця робота, але вона викликає у мене дисонанс. Думаю це через теплий колір. Але вже так я вирішив, що цей інктобер хочу зробити в осінніх кольорах, що на мене логічно, попрацювати восени на осінні теми. А не як я люблю весь рік тільки зелень.
Хоча у мене травма ще зі шкільних років, коли мене цькували. Але коли рік тому почали цькувати українські фурі, котрих я поважав, ще в дуже важкий період життя, коли батьки були в окупації та місто вже активно обстрілювали, нищачи орків в ньому, нищачи будівді з ними в парі сотні метрів від батьків.
Gosh. Я це зробила. Не віриться, але дуже собою пишаюсь. Тепер мені взагалі нічого не страшно - навіть та весела цеглинка про імунну систему, що підкліпує мені з полички вже рік як
Ми вже майже рік в Литві. Не виходить насолоджуватися. Ніяк. Вегетативне життя.
поки я там була то теж на коли виходила в футболці з кофтою бо інакше холодно. В будинках часто холодніше ніж на вулиці і майже весь рік хочеться ходити вдягнувши щось зверху. І в футболках здебільшого діти або дуже гарячі дорослі))
Мене в моєму житті зараз в принципі все влаштовує, а потім я згадую, що я просто маю просрану молодість на абсолютну ХУЙНЮ завдяки непередбачуваним обставинам, які зробили мене домогосподаркою всієї сім'ї у 21 рік аж поки я не з'їхала від батьків. А потім вже йобнула пандемія та повномасштабка.
Ловлю себе на думці «ой який дорослий» чи «вау як ти виріс», коли бачу племінника
Це дуже дивно, бо мені так казали друзі батьків, яким було років 30-40, а тепер і мені це хочеться сказати
щось себе не дуже почуваю, температура під 39, кашель, ніс, підрахував що за цей рік перехворів кілька місяців поспіль. Бережіть себе.
як ростити волосся ще цілий рік, коли стригтися хочеться ВЖЕ
Мені дуже хочеться дожити тут рік і поїхати в Україну, навіть якщо війна триватиме. Можливо, так і зроблю, але це потребуватиме великої підготовки
Просто мені так сильно набридло це відчуття втраченої миті, набридло відчувати, що моє життя йде повз мене
Що за уїбанська простуда така, не розумію 😳 В дитинстві,коли захворієш соплі зелені лиються рікою, а тут ні сопель, ні фіга – тупо ніс набряк й дихати важко, ну 😮💨
я так само, 11 переїздів нарахувала колись! але вже мабуть більше
я жартую що мої батьки кочовики
4 міста вже виходить, але ще був рік в іншій країні
дуже шкодую, що коли я навчалась в універі, то це було в моєму місті, не там де хотіла б і я жила з батьками☹️
назад в минуле вже не повернешся, але якщо у мене будуть діти, то я буду дуже пропонувати їм кудась змахатись вчитись або навіть перед тим взяти рік перерви😅
люди вже пишуть, із чого в них рік почався і підсумки першого дня
в такому разі мене він почався з:
• прибирання собачих ригачок неперетравленим шматком бичачого хуя
•пошкодженим коліном, бо я наїбнулася на багні
• цілим вечором сліз і сопель на тему я нікому не нужна кроме мужа і собаки, бо я гамно
Спина болить, рука болить, коліном вгадую погоду вже не перший рік, збираю чакру щоб зробити вправи для постави і дуже сподіваюсь що воно мені допоможе
У мене схожа проблема, хоча рік особливо не лякає, більше та реальність, в якій доводиться жити. Вже дуже хочеться свою сімʼю, думати про майбутнє, про дітей, а зараз навіть нема впевненості, що зможеш забезпечити себе
У них для війни з Китаєм є все, навіть більше. Вони готові на 120%.
А для того нас... Ну то по залишковому принципу.
щось типу залишкової пам'яті?.. Можливо у вас попереду щось інше, не менш захопливе.