Вчорашня підготовка до швидкого ходіння малопрохідною місцевістю з навантаженим рюкзаком пройшла успішно. Сьогодні крепатури майже немає і я задоволений собою, виявився витривалішим, ніж гадав. Найбільше болять пальці, оскільки вибрав не те взуття.
Отже, час розповісти й показати, як все пройшло.
чорт вусатий — Вчорашня підготовка до швидког...
Подорож загалом тривала сім годин, з яких п'ять провів в горах. Пройшов відносно небагато, 23 кілометри, думав що вийде більше, але ноги дуже вдячні, що тільки 23 км. Середня швидкість ходьби виносить 4.5 км/год.
Трохи про гору, на яку піднявся. Це Сленжа, знаходиться за 30 кілометрів від Вроцлава. Мені, як студенту, кошт дороги виносить менше, ніж щоденний донат.
Сленжа являється передгір'ям до Судет, сама по собі не дуже висока, лише близько 720 метрів, що поруч не стоїть з нашою частиною Карпат. Має дуже круте сходження, що можливо причинене таненням снігу на весні і торуванням шляху водою.
В давнину Сленжа була місцем культу, можливо навіть ще в часи неоліту, про що ніби-то мають свідчити кам'яні, штучно викладені споруди схожі на кратери.
Пізніше на цій території сформувалася локальна культура західнослов'янського племені слензан, від цієї назви і має походити сучасна назва гори, хоча етимологія спірна. Тут слензани проводили обряди в хвалу Сонця, чого свідченням мали б бути діагональні хрести, які я не знайшов.
Знаходяться тут кам'яні фігури, які деякі археологи хочуть датувати 400 роком до нашої ери і приписати кельтам, а деякі перетягують на 12-13 ст. після Христа. Я дістався до двох з них, бо знаходилися прямо на шляху.
Це мало б бути зображення ведмедя і жінки з рибою, принаймні так каже путівник. Фігури "ведмедя" і "жінки з рибою" знайшли неподалік від цього місця в 1733 р., пізніше встановили тут. "Ведмідь" перебував у вертикальному положені, коли "жінка" лежала в такому самому стані, як зараз, тобто без голови.
Важко ствердити, що перша фігура це саме ведмідь, натомість щодо "жінки" існує версія, що це зовсім не жінка, а власник цих земель і загалом велике цабе на Силезії Петро Властович (бл. 1080-1153). Тим не менш, невідомо чому він тримає рибу і чи це риба взагалі. Праця над статуями не була завершена.
Натомість ці фігури стали уособленнями героїв чудової легенди:
На початку 12 століття зі схилу гори Сленже з гордістю дивився на прекрасну країну замок багатого та поважного засновника церков і монастирів Петра Властовича.
У просторих замкових кімнатах не чулося жодних тривожних звуків брязкання зброї, на подвір'ї не збиралися лицарі, щоб вправлятися у воєнному мистецтві, а потім вирушати на військові чи розбійницькі походи.
Петро Властович не тільки виглядав на прихильника миру, а й старався, щоб гості постійно наповнювали його дім. Для розваг і задоволення мешканців замку було кілька ведмедів, яких тримали на подвір'ї, у приміщенні, оточеному з усіх боків високою огорожею.
Один опікун турбувався, займався і розважав їх своїми рухами і фокусами, тренував, щоб вони могли демонструватися перед дворянами. Один з приручених ведмедів особливо дружив з певною служницею на ім'я Гертруда. Водночас він був улюбленцем пані замку і дружини Петра - Марії.
Оскільки цей ведмідь був палким шанувальником риби, Гертруда час від часу отримувала від своєї пані наказ принести йому його улюблену страву. Коли тільки Гертруда спускалася зі схилу гори, ведмідь також спускався за нею до середини дороги, щоб тут прийняти від неї вантаж.
Одного дня дівчина знову спустилася, щоб купити улюблену страву ведмедя. Оскільки вона значно запізнилася назад, ведмідь мусив чекати на неї. Коли вона нарешті дійшла до місця, де на неї чекав ведмідь, той поспішно кинувся на неї, намагаючись швидко дістати кошик.
Але дівчина спустилася на край дороги і, як завжди, подразнила ведмедя, підставляючи йому під витягнену морду рибу. Однак цього разу ведмідь був не настроєний до жартів.
Розлючений, він встав на свої задні лапи і кинувся на дівчину, яка мужньо боронилася. Перебуваючи в небезпеці, вона дістала свою довгу шпильку, якою була зіпнена її хустка, і вткнула глибоко в око ведмедя.
Ведмідь заричав від болю і з новим гнівом напав на неї, вбиваючи беззахисну й вже тяжко поранену дівчину. Потім він сам впав мертвим до ніг своєї жертви, ламаючи кошик, вміст якого тепер належить лише йому.
Наступного ранку, коли шукали зниклу служницю і ведмедя, їх знайшли обох мертвими, залитими власною кров'ю. Пані замку наказала на тому місці встановити пам'ятник, який стоїть там і до сьогодні.
Цю легенду описав німець Георг Гікель, публіцист та вчитель, який частину свого життя пов'язав з Силезією. Це лише легенда і не варто сприймати, як щось більше. Але мораль прослідковується проста - не підйобуй ведмедя і не нападай на жінку.
Культ Сонця зберігався серед слензан ще в першій половині 11 ст. Для місцевих слов'ян (і не тільки їх) було нормальним поєднувати язичницьку практику з християнською. Сленжа відігравала роль головного осередку язичництва в цьому регіоні.
Спробу християнізації вчинив польський король Казимир Відновитель, але не вдалу - впливи язичництва були занадто сильні. Раніше німецький літописець Тітмар Мерзебурзький оцінив у хроніці значення гори для проклятих невірних.
Владу тут з плеча Болеслава Кривоустого виконував згаданий вже Петро Властович. У 1128 р. він привів сюди августинців з Франції, аж до 19 ст. вони de jure володіли горою. В 1138 була закінчена будова монастиря Діви Марії, який пізніше був перенесений у Вроцлав.
В 14 ст. владу отримав князь з однієї з гілок королівського роду П'ястів Болко II званий Малим. Це він побудував фортифікацію навколо гори, по руїнах яких мав приємність топтатися, і на самій вершині, де вони збереглися в підземеллі святині (куди я не потрапив через кляте набоженство).
Болко хотів доєднання Силезії до польського королівства, коли решта силезьких князів хотіла до Чехії, про що згадує Ян Длугош у своїй хроніці. Теперішній вид церква набула в 1851-1852 рр. після пожежі викликаною блискавкою, яка знищила дерев'яну святиню.
Гора зберігає своє значення як місце культу, тільки вже для іншої секти.
У підніжжя гори знаходиться ще така фігура, а ім'я їй "монах". Чому монах, спитаєте ви. А я (точніше путівник) відповім: ну типу схожий.
Ймовірно це був дорожній вказівник, який стояв в 1/3 шляху від Вроцлава до Свидниці, а після Другої Світової перенесений сюди. Ця статуя ніби-то нагадує монаха в капелюху і капюшоні, але хз, мені хвантазії мабуть не хватає.
А тепер про власні враження. Погода була чудовою: сонце за хмарами, не спекотно, прохолодний вітер. З'їв все що приготував, випив всі 2 літри води які взяв.
З мінусів: їбані сука люди як я їх ненавиджу. На своє нещастя вибрав вихідний день і людей було дійсно забагато. Думав, ще трохи і почнеться різня. Вони не вміють поводитися тихо, смітять, порушують спокій природи, за яким я прийшов.
А найбільше бісили оті малі покручі, які верещали після кожного падіння так, ніби їх зараз ведмідь роздере, а я, блядь, молився, щоб це сталося. Так багато падаючих дітей не бачив ніколи.
Один чоловік при мені втратив свідомість, одна жінка наїбнулася і покотилася на два метри вниз.
Песики, до вас питань немає. Ви святі.
Дуже зрадів, коли маршрут прокладений застосунком завів мене в нелюдні місця, хоча швидко зрозумів, чому вони нелюдні.
Ніщо так не підіймає самооцінку, як проходження відрізка, де дуже легко померти поставивши ногу не туди, а навколо нікого. Іноді в голові наспівував слова dumb ways to die, so many dumb ways to die.
Але не помер і хрін зі мною.
Зараз трохи світлин.
Джерело святого Якуба. І жаба.
Джерело святого Яна. І жаба.
Вид Судети.
Вид на Судети.
Тут Вроцлав. При всій моїй не любові до SkyTower, це чудовий лендмарк для Вроцлава, бо такої хуйні більше ніде немає.
Оглядова вежа, також відома як вежа Бісмарка, побудована в 1906-1907.
Традиція туристів. І лікоть чувака, якого хотілося закопати в тому лісі.
Види з оглядової вежі на вершині гори. І плече чувака, якого хотілося скинути з неї.
Квіточки.
Квартира-студія у горах, 5 тис. доларів на місяць + застава. Без хатніх тварин.
Трохи фотографій з міста Собутки у підніжжя Сленжи.
а шо то за застосунок на першому скріні?
Непоганий, але дуже садить заряд батареї, бо працює при виключеному телефоні. Як наслідок, коли спустився з гори у мене було менше 10% зарядки.
дякую) є якийсь класний, який моя подруга юзає, завжди забуваю назву… там теж багато маршрутів різних, але здається платний (one time payment)
хочу нарешті теж на ту гору залізти)
Thank you for sharing. I enjoyed reading about your hike and seeing your photos.
Similar Posts
Так хвилювалася перед цим днем, а все дарма(як завжди).
Зйомка пройшла чудово, хоч і зі своїми нюансами.
Результатом в цілому дуже задоволена.
Майже три години відпрацювати з камерою в руках - це не так то й легко, як виявилося.
Сьогодні трохи більше сил, бо терапія пройшла досить вдало і шия з головою майже не болять 🫣
Я: я майже закінчила пити усі ліки, але мені до сих пір не добре, болить голова і я відчуваю, що все обличчя до сих пір опухле (у мене гайморит).
Вона: дайте собі час, це пройде. Якщо болить голова, випийте ібупром.
Я: мені точно більше нічого не треба.
Вона: точно.
Ранок - це час, коли п'ять стадій горя - заперечення, гнів, компроміс, депресію та прийняття - можна пройти за одну годину
А можна і не пройти
Завтра починається дуже важливий проект для мене,вважаю підготовка пройшла успішно і отримаю свою винагороду
пройшло вже більше семи годин, а чутливість язику тіки почала повертатись
Поки згадав що зробив собі чайок, то він вже охолов...(
Думаю пройшло більше години..)
Я так і не пройшов гру. Але теж провів годин 300 там. На плойці в режимі виживання. Подобається сетинг, та й загалом усі складові геймплею
Загалом steam deck має без проблем впоратися з грою. Думаю на середньо-високих із 30fps в самий раз. Дуже чекаю. Так і не пройшов її свого часу на ps4, хоча набігав добряче
Опубліковані системні вимоги ПК порту Ghost of Tsushima Director's Cut.
Нагадаємо, реліз гри запланований на 16 травня.
Подобається новина? Підтримайте трьома гривнями наш актуальний збір!
Не подобається? Підтримайте двома.
plua.pp.ua/zbir
Отже, ви успішно пройшли співбесіду й отримали “відношення” – рекомендаційний лист від підрозділу. Саме час йти у військкомат.
(2/23)
Настав час для проходження тестиків. Я підібрала п'ять на сьогоднішній вечір, але може пройду більше, побачимо.
Саме тому я вирішила сьогодні розповісти вам про те, що в цій ситуації час грає неабияку роль (можна простежити, що пройшло близько 5 годин від прийому до звернення в лікарню).
Коли тебе дуже довго не розуміють, з часом не хочеться розкриватися. Більше не тягне вранці розповісти свої сни, а ввечері ти не говориш про те, як пройшов твій день. А якщо запитають для проформи, ти відповіси:"Нормально".
Коли я говорю, що в @misslater.bsky.social дуже щільний графік, то це виглядає отак:
Вона досі онлайн, але вже пройшло пів години 🫠
Не дивно, чому її майже ніколи немає в Блу 😅
Пройшло багато часу, але я нарешті налаштувалась. Вийшло супер, хоч і на вигляд не дуже 😁
сьогодні такий день, що час іде дуже і дуже повільно
робиш робиш робиш робиш - а пройшло всього 20 хвилин, хоча по відчуттям години півтори