Я закину дві фотографії, а ви просто повірите, що вони з одного місця. Просто дуже хочеться до того моря
2015 рік, Бердянськ
Жаба крепко зла — Я закину дві фотографії, а ви...
Мої останні фотографії з Бердянська десь в альбомах у батьків і датовані 99-м роком
Кожного разу, коли бачу цю фотографію, згадую, що у той період життя один чувак сказав, що у мене занадто велика срака і роману у нас через це не вийде😂
Я вже тут про це писала, просто все одно смішно:)
То він ще мою не бачив, не знає, що таке велика 🤣🤣
У хлопа був (та і є) певний непорушний типаж жінок, які його приваблюють. І це дійсно дууууже худі і високі жінки
Навіщо було романсити мене? Коли йому із всього в мені подобався тільки мозок. Ну, питання риторичне😅 хоч признався чесно і на тому дякую
Тю, так нащо взагалі голову морочити.... Сподіваюся, що не багато вашого часу витратив
Питання без відповіді 😂
Ні, часу багато не витратив. І від нього врешті більше користі ніж шкоди, тому без образ)
Хлоп не шарить.
Similar Posts
Я закину дві фотографії, а ви просто повірите, що вони з одного місяця. Просто дуже хочеться до того моря
2015 рік, Бердянськ
Я сьогодні відбирала фотографії з батьками, які хотіла б роздрукувати. В моєму альбомі немає фото з батьками. Коли я його створювала я тільки пішла в терапію і мені цих фотографій не хотілось там бачити. А зараз хочеться. І хочеться ці фото роздрукувати і батькам
I Yah це репак їхнього першого (і єдиного) повноформатного альбому, який вийшов у 2013 році. От знайти його мені прямо пощастило, бо як тільки я його отримала, то він зник з продажу.
Альбом великого формату, з великими фотографіями, які прямо хочеться роздивлятися
Через сто років період перед періодом великого піздореза назвуть якось теж по типу «велікая депресія» але в хедері сторінки на Вікіпедії замість фотографії «Мати-мігрантка» буде оце фото
О. Неочікувано. Була в місці з другої фотографії. Фото десь є, але не знаю як зветься бо було багато років тому)
Перша фотографія Києва - зроблена в 1852 році, коли мистецтво фотографії тільки народжувалося і навіть в Європі фотографії були дуже рідкісними.
Ага ага, щось таке десь бачив)
Прикольно)) треба на наступному тижні десь вийти на якусь каву, хоч по району мене поводите, бо я б не сказав, що за роки універу чи за два роки життя тут я сильно район знаю))
Як видно, Томацу зробив великий внесок у фотографію (своєю великою роботою з документування життя японців) і японську фотографію окремо не тільки творчим внеском, але й намагаючись розвинути її вплив і визнання на багатьох рівнях
Ловлю себе на думці «ой який дорослий» чи «вау як ти виріс», коли бачу племінника
Це дуже дивно, бо мені так казали друзі батьків, яким було років 30-40, а тепер і мені це хочеться сказати
роки два тому намагалась подивитись, але була занадто емоційно нестабільною, ще й за прабабусю почала знову згадувати… але минулого року подивились разом з хлопцем і це хоч і важкий фільм, але я дуже раджу подивитись всім, хто ще на бачив
Сьогодні чергові роковини голодомору - свідомого геноциду українців, який було так зручно не помічати західним країнам багато років тому.
Ми маємо пам'ятати ці події і тому нагадую про існування фільму, що оповідає людину, завдяки якому ми маємо беззаперечні докази цього злочину.
Сімейне фото. Два покоління. Разом з великими минулорічними і тими, що цього року є просто дрібні, як фісташки. Ніколи таких дрібних не бачив на ньому.
ця фотографія зроблена десь в 2015-16 роках на кладовищі домашніх тварин що біля русанівки
і я досі дуже відчуваю це
Сьогодні забрала своє посвідчення водія. Фотографія вийшла настільки жахлива, що хотілось викинути ту картку. Ну шо ж, терплю два роки і фоткаюсь знову
Я пару років тому: ой у мене не виходить писати щось велике, не вийде опублікуватись бо видавництва беруть лиш романи.
Я зараз: ой я таке велике пишу що можу об'ємом злякати видавництва.
#укррайт
Фотографії не зроблені. Причина: моє тіло занадто велике і товсте в будь-якому ракурсі, і я ненавиджу себе.
А є якась методичка з класних ракурсів для спайсі фотографій?
Дуже важко передати те що бачиш фотографією, насправді все багато краще.
Все не зовсім так, насправді ж
Palworld вийшли на PC та Xbox
І на PlayStation, скоріше за все, скоро будуть, я там писав сьогодні
І навіть я, як не дуже великий фанат витворів від Pokémon Company добре бачу, що останні роки компанія видає не те, чого просить більшість фанатів...
Звідси й Palworld
дивлюсь на свої фотографії і бачу як я постаршала. і щось складно стало себе приймати. я вже не читаю компліментів в свою сторону, коли викладаю фотографії. починаю відчувати себе паскудно, що я не красива🥲
мені дуже потрібне схвалення від оточуючих саме по зовнішності🥲
Може, це не щось масштабне, але письмо для мене то велика втіха у всьому цьому хаосі сьогодення. Я щаслива, що останнім часом так багато пишу. Згадую з жахом той період життя, коли навіть писати не могла, яке там, видаляла гарні роботи, бо клята депресія й ненависть до себе 🫠
О, я дуже люблю макро фотографії. Світ не тільки такий, який ми бачимо очима. Він більший.
а ще я нарешті вперше за довгий час пофотографую в задоволення - ті місця які я знаю і люблю довгі роки, хоч і буваю рідко
аж цікаво, яким вийде в мене на фотографіях місто, яке я люблю
порушено і все як раз навпаки.
по болівуду нічого сказати не можу, бо за останні 15 років бачив тільки гіфки з одного якогось фільму і ще чув що у них там ютуб канал якийсь великий обігнав пьюдіпая, більше нічого не знаю і знати не хочу ггг
ОГОСПОДИ, ЦЕ ЩО??? Нормальна фотографія цієї силянки від мене???!!!
Саме так. Ну і ще почала ще одну подібну, тільки деякі кольори місцями поміняла. Ну і як бачите, купила якись альбом з такими фонами, все краще, ніж те, що було
