Трохи про життя зі сліпим собакою:
Ніку 13 рочків, на старість зір почав падати, зараз дуже погано бачить. По дому орієнтується по пам'яті, а на вулиці ми гуляємо звичним маршрутом, який він вивчив за 13 років. В основному він сам веде, куди він хоче йти. 👇
Ми більше не спускаємо його з повідка. Останнім раз, коли я це зробила, він в паніці бігав по стадіону і здригався від будь-якого звуку. Довелося бігти за ним і ловити. На повідку він спокійний.
В темряві часто стукається головою об стіну, а на вулиці об кущі. Раніше він вправно їх обходив.
Малюк, здоровля йому🙏🩷🫂
Дякую
Співчуваю😔🫂
Ви молодці що не кидаєте його і не приспляєте, це гідно поваги і захвату🫂🫂🫂
Дякую!
Тримайтесь пані і дякую вам за людяність 🫂🫂🫂
Бажаю вам сил і песику здоров'я
Дякую)
Пес майже не бачить. Гуляємо лише на повідку. На прогулянці він стукається об кожну перешкоду, навіть об малі кущі. Вдома він, звісно, орієнтується по пам'яті, ай гес. Ветеринари кажуть, що вже нічого не зробиш, це старість. 12 років діду вже.
оо я теж не люблю ці слова, і навіть коли дуже багато збігів у житті - мені така "доля" не подобається часто, тому противлюся до останнього і до останнього буду намагатися зробити як я хочу
Дуже вам співчуваю.
Навіть з доброю собакою треба гуляти на повідку і не щолкати дзьобом.
Шкода, що в нас за гівно на газонах, собак без повідків і таку хуйню відповідальність лише на папері. Швидкого вам відновлення, тримаю кулаки 🤞
У нас не прибирають майже всі у тому числі за собаками на повідках і за великими теж 🥲 тому маленькі мене не так сильно турбують і я навіть розумію чому багато гуляють без повідка - бо ходити по цій засраній траві ніхто не хоче, але і водити собаку чисто біля дороги теж, хочеться щоб побігала
Надворі сніг і сонце. Я б дуже хотіла мати з ким піти в поле і дивитись на захід сонця. Це дуже гарно, колись ходила з подругою. Але самій йти туди я трохи побоююсь, бо треба йти через село, а там постійно собаки неадекватні. Крім того, повертатись доведеться вже в темряві, а це не дуже безпечно там
Ти ж розумієш, що серійний як ті хамелеони? Й ще можуть вести образ життя, як я, тобто не виходити з дому дуже часто.
тобто коли собака тебе на тому повідку тягає по всьому парку і ти ніхуя не можеш зробити - це норм
а коли ти привчаєш собаку іти поруч і тримати тебе в полі зору а не єбашитись через кущі невідомо куди - це садизм
Моя собака мене розчарувала. Я думала, що якщо у дворі навіть без повідка вона слухняна, то за межами двору вона така сама буде. А НІФІГА! Капець, вона неадекватна, хоча на повідок вже взяла. Нелякана життям дура! Взагалі! Позорисько. Не хотіла купляти строгач, але вже дивлюся без нього ніяк!
дуже не хочу вимикати світло тому що в темряві тривожних думок більше в голові лізти починає…. не знаю раніше цього не було чому зараз зʼявилось
ТВ самогубство
Мені не йде з голови думка про те, що я можу дуже легко все закінчити. Моє життя руйнується моєю ж психікою, я в замкнутому колі сорому, відсутності сил і відчуття себе нікчемою. Я хочу, щоб це закінчилося і останні півтора року я хочу, щоб це закінчилося будь-якою ціною
Роял насправді не дуже добрий корм( багато собак не хочуть його їсти, бо там дуже багато спецій і підсилювачів смаку. А ще від нього дуже часто в здуття в тварин(
Але знову ж таки все індивідуально і є пси, яким він навпаки більше підходить. Веду до того, що якщо не хоче їсти - шукайте щось інше
Дуже подобається, що зараз постійно виходжу гуляти з собакою, якраз коли перші промені сонця на дім падають.
Я, як завжди хочу йти гуляти, чим більше обіцяють ппц погоду тим більше мені треба вийти на вулицю 🥲
Останнім часом мій настрій - це пісня Tery - Спокій. Мені хочеться відчуття дому і спокій. Я дуже хочу спокою. Я усвідомила, що мені не потрібно зараз яскраве життя, мені його вистачило вже, я хочу спокою і відчуття дому
3) Десь рік тому мені довелося виїхати, але моя сім'я і подруги досі в цьому пеклі, бо не у всіх є можливість вибратись звідти. Зараз я знаходжусь в іншій країні, і хоч тут безпечно, я не можу розслабитись і почати нове життя. Хочу повернутись в Україну, щоб хоч якось відчути себе ближче до дому. ->
Хочете отруїти собі роки, що залишилися. Почніть вести "правильний спосіб життя"
Є один нюанс, це дворові собаки) вони виросли на вулиці і вцілому самі нормально гуляють по району
Хоча іноді стають домашніми, поки їм це не набридає
Але я зрозумів, що вони звикли до свободи і навіть повідок для них незрозуміле обмеження
Аналізувала поночі своє життя і дуже не розумію чому і навіщо я живу якщо моя якість життя лиш падає останні роки 3, і платоспроможність, і що я можу собі дозволити лиш падає.
Панічно боюсь, скільки усвідомила поняття смерті стільки і боюсь, я дуже часто про це думаю, і мене ловить паніка від того що це неминуче.
Так, життя не ідеальне, але хочеться дихати повітрям, милуватись природою, дуже страшно думати про те, що колись ти щось зробиш востаннє, і просто зникнеш…
Останні дні мене настільки виснажили, що я б із задоволенням посиділа вдома ще трохи, але життя триває.
З іншого боку, в голові крутиться стільки всього, що я б хотіла зробити…
Гуляю з собакою, 10 година, майже немає людей на вулиці. Собака підходить до жінки(вона в цей час гуляє без повідка саме через те, що людей майже немає), жінка її гладить і починає запрошувати на зібрання свідків єгови
Підкрались звідки не чекав
Не хочу сперечатися щодо цього. У цьому році в мене було дуже мало рибалок (в основному син ловив цього літа).Так от, у мене цього сезону, здається, сходів та пустих клювань було більше ніж у попередні роки з більшою кількістю рибалок 🤔 Ті ж снасті,ті ж приманки,ті ж гачки.Просто якась херня з рибою
Розкажіть, як ваші справи? Я останнім часом не те шоб дуже захочу і часто кого бачу, але цікаво, як ваш настрій, як життя?
Останнім часом я часто дивлюсь на слова і ловлю паніку, бо там дуже дурна помилка. Якась частинка мене дуже свариться і змушує мене почуватись дурепою, а інша частинка дуже втомилась
