кровосісі 🦇 — Щось я, коротше, зовсім кудись...

Блін, ви мене так на ностальгію пробили, що я аж аватарку нарешті поставив собі =)
"Ні, я живий, я буду вічно жити, я в серці маю те, що не вмирає" Майже цитата.

ні, ти жива, ти будеш вічно жити, ти в серці маш те, що не вмирає...
ахаха
тобі помогти щось?

так, але після нашого розставання я взагалі поїхала з країни і тиждень тому повернулася, але вже живу в іншому місці, в іншому районі

Цікаво взагалі, я кожного разу думаю що ось вона, межа за яку я вже не витягну. Але ж ні, чогось живу. Чогось тримаюсь. Цього разу так само буде? Чи я все ж колись зламаюсь?

ми вдома тим часом позичили в тітки осушувач повітря 😅
моя орхідея без коренів живе вже декілька місяців і нарощує корені та нове листя... думаю, добре, що я поки не маю змоги купувати об'ємні вологолюбиві рослинки :')

Живу собі, живу, а потім раптово я десь бачу якусь ідею, або вона сама з'являється в моїй голові, і, можливо, я вже колись думала про неї чи чула про неї, але ось саме в цей момент я згадую про неї і вона здається мені дуже важливою ІДЕЄЮ

але всі бачать тільки веселу картинку, де в мене все добре, де я живу, шуткую, роблю щось.

в середині я вмираю. і тому мій організм, моє тіло, зараз бореться з моїм розумом .

Запам‘ятаю собі цей день, як день де я багато впевнено жартувала і говорила, а тоді йшла додому пішки, бо тепер живу в центрі.

В мене з‘явилося купа енергії до людей і це або тому що я живу зараз сама і маю спокій або тому що не витрачаю 3-4 години в день на добирання.

Мрія жити в цілісній країні живе в наших серцях поколіннями. Заради цього ми готові помирати і готові жити, боротися й працювати разом попри розбіжності, триматися за руки, стоячи разом у "живому ланцюзі" чи стоячи пліч-о-пліч перед ворожими танками.

Все буде добре.
Вона вже не страждає, їй спокійно і вже не болить.
І я маю бути спокійною.
Її вже не піднімеш.
Хай живе в памʼяті.

Дякую вам, пане, за підтримку 🫂

Так, дуже складний.
Мені здається, так більшість живе. Принаймні мої однолітки і ті, хто трошки і вже нормально старше від мене.
Більш молоде покоління наче намагається собі співчувати. І це дуже добре. Значить десь порочне коло розірвали.

Дивлюся я на деяких чоловіків і розумію, що між «живу з мамою» і «живу разом з людиною у стосунках» має бути ланка «живу сам і нарешті розумію звідки беруться чисті труси»

« брати близько до серця... знаєш, як це називається? бути живим. це найкраще що може бути. бути живим тут і зараз - тільки це має сенс.»

© доктор хто

поруч з нами по сусідству живе хлопчик який випав з 8го етажа і крім того що він живий він ще ХОДИТЬ чесно слава богу що все добре але я в шоці

А які послуги від України як держави взагалі потрібні людині, яка виїхала багато років тому, легально живе, працює, має вже купу документів іншої країни, від водійської ліцензії до посвідки на проживання, а то й громадянства?

Дуже смішно що цього разу мій депресивний стан загострився бо я подзвонила в реєстратору до поліклініки і спитала чи брати талончик а мені сказали шо жива черга і в моїй голові просто НЕ ВКЛАДАЄТЬСЯ в який етап мого прийому мені потрібно показати направлення і я блять думаю про це ВЖЕ ТИЖДЕНЬ

Поки ми живемо у 2023, Нова Зеландія вже живе у 2024.

Чула таке теж від знайомої, яка живе у Польщі. Але бачу вони себе надто безпечно відчувають, особливо конфедерати, раз цей цирк триває вже який тиждень.

Вже другий тиждень живу без кави

Бо все, сестричко, що є між нас,
і чого між нами, сестричко, немає,
не має імен і не має назв,
взагалі нічого немає.
Просто, збиваючись у цьому диму,
серце, з яким я живу роками,
не зупинилось лише тому,
що по ньому били весь час кулаками

То так і є, вже звик жити одним днем, живий ну й добре.

батарея в мене і так довго живе, відносно новий телефон маю)

Нашо воно вам треба?
Он я й без того добре живу!
Ну як 'добре'..
Ну як 'живу'..

Вже і забула, що я в Чехії взагалі-то живу