Сібей🇺🇦🇳🇴🏳‍🌈 — Хто такий Дорсі?

Це не мій збір, просто хотіла його поширити. Але якщо маєте бажання можете зробити репости в твітер twitter.com/julia_flair/...

та інстаграм www.instagram.com/p/CyDyChrN0b...

Буду вдячна 🩵

Мені вже цікаво, наскільки маск має пробити дно, аби твітер перестав бути для них хоча б основною соцмережею
Ну просто що ще має трапитись? Бо все гірше й гірше

Блускай потрохи перетворюється на твітер. Бо всі накручені, нервові, новини невтішні і всі потрохи починають зриватись. Поки ще гроші маєте дайте трохи на нічний дрон пліз send.monobank.ua/jar/54L2Qg7yS7

Та я просто вперта і навіть коли мені поямо кажуть що я відгребу якщо не відступлюсь від своєї позиції - мені краще відгребти і мати чисту совість перед собою.

Воно якось з дитинства пішло 🐣

Більшість пізділок по життю були саме в дитячі роки бо старші хотіли мати слухняну ляльку а не людину

Сказав людині що під час зриву мав намір піти з життя людини щоб залишити місце для когось, хто буде краще. Щоб вберегти її нерви.
На мене образились.

Ви ще скажіть, що не можна казати, що я хотів себе вбити щоб не обтяжувати інших?!

Як це працює. Я не розумію.

Бувають такі дні й такі думки
в кожного свій шлях, своє сприйняття життя, насправді, чий метод краще і хто то вирішує
Не кажу, що вам забороняється сумувати, кожна емоція має своє право на життя, але за недовгий час помітила, що навколо вас багато істот і речей які ви любите, чи не це має значення?

Вони мають кричати від відчаю, задихатися в оточенні, страждати кожну секунду. І так впродовж довгого їхнього життя. Вони мають хотіти померти, але не могти цього зробити. Вони мають кричати від відчаю, але бути ніким не почуті. Вони мають згоріти від відчуття «несправедливості» до них.

Як же мене захарили люди, які йдуть роздавати свої поради, які ніхто не просив, думки, які вони отримали від психолога за тисячі грн. Дякую, але я це ще в дитинстві знала, в мене життя не було таким ахуєнним і довелося бути дорослою дуже рано, тому я хочу прожити щось, як діти, мати те, що вони...

Так, а що ж ви хотіли, щоб блускай відразу став як твітер, з авто запуском гіфок, відео чи т.п.?
Так для чого вам копія твітер, бо тут маска нема?

То треба мати дуже міцну нервУ...

Але ви маєте рацію. Спробую

Хвітер,при всьому його Маску, - краще забезпечує циркулювання думок, ніж Синевир

Синевир, мені зараз здається, - соцмережа малопроникних тусовочок

Ненавиджу літати. Коли все стає хуйово - я завжди збираю рюкзак. Звичка бути перекотиполем в цьому житті - нікуди не поділася. І поки я кочуся в цьому житті на дно - пішло це життя нахуй. Може колись буде краще.

Покажу тут, а то у твітер з цім йти не хочеться.

у мене є деякі думки щодо того, що це трошки про манію величі, де корона відростає така, що складається думка, що якась людина має щось там вгадувати (а він сторіси тупо без звука дивиться).

Людина боїться болі, бо у дитинстві її кинула людина котрій вона сильніше за все довіряла, мати...їй краще бути самій по собі, аніж потім їй(за її думкою у будь якому випадку) зроблять боляче, якщо вона відкриється та покохає.

Я за добровільні самогубства, але після підтвердження, що людина не в депресивному стані і має цей намір більше 7 років. У мене також були суїцидальні думки. Тож я домовилась з собою, що якщо за 5 років нічого не зміниться на краще, я зроблю це. Я програла парі і живу краще життя, ніж мала раніше

Зайшов сюди вперше за місяць, бо повернувся у твітер. Здивований, що ви маєте сили і бажання і туди і туди писати 🙃

Важливо, знаєте, не лише вміти "говорити ротом" про все, що вас турбує та непокоїть, а ще й говорити це людині, яка має бажання це вислухати та прийняти почуте до уваги, а не тупо промовчати (по суті проігнорувати).

маск - я зроблю твітер без ботів.
Тим часом твітер -

*до маска такої хуйні не було(

Тому ти маєш дбати про себе самого, ти маєш допомагати собі стати кращим.
Ти маєш любити себе і не заганяти далі на дно.
Адже ти і є та людина, яка змінить твоє життя на краще.
Не губи себе, не кидай себе і ніколи не здавайся.

Знаю, що хочу зробити текстом, а запрограмувати зась.
Так і в житті: іноді думка в голові правильна, а з рота якась дич вилітає)

маю друзів далеко за 40 і нє, ше не тоді) моєму татові 62 і він нещодавно жалівся шо так і не відчув себе дорослим за життя.
маю гіпотезу про те шо є люди дорослі з дитинства, знаєте ці серйозні тьотькі в сьомому класі які говорять приказками) а є ті хто ніколи так і не подорослішає вже

Хочу, щоб твітер закрили

я на три дні випадково зробила ретріт від соцмереж дякую тому що підвернула ногу тепер не хочу повертатися в канал хай друзі повідпочивають від мене але думки накопилися а всі сплять

А дорсі пішов з неба, бо воно " стало схоже на твітер"

Яка ж це має настати срака в жизні щоб почати інвестувати свій час і мислі в Блускай (а я знаю що говорю як людина яка інвестувала шість років життя у твітер дот ком і лікувалася від шістнадцяти психічних порушень після того)